Нардепи від фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 13271-1, який дозволить посадовцям уникнути покарання за корупцію після звільнення.
Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Що відомо про законопроєкт № 13271-1
ЦПК зазначає, що серед авторів законопроєкту, яких понад 90 осіб, — «слуги» Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу. Також є кілька представників колишньої ОПЗЖ, зокрема Григорій Мамка та Антоніна Славицька.

ЦПК каже, що багато з них є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.
Як вказано у пояснювальній записці до законопроєкту, ця ініціатива «підвищує довіру громадян до антикорупційної політики держави». Втім, за словами Центру протидії корупції, зміст документа свідчить про протилежне.
«Він є черговою спробою послабити існуючі інструменти запобігання корупції. Наприклад, моніторинг способу життя суб’єктів декларування», — зазначає ЦПК.
Які зміни пропонує законопроєкт № 13271-1
Заборона перевіряти майно посадовців, яке набуте до або після перебування на державній посаді
Як стверджує ЦПК, законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Так, НАЗК зможе перевіряти лише те майно та статки, які посадовець набув за час на посаді. Це означає, що будь-які активи, оформлені до або після перебування на посаді, не можна буде перевірити.

НАЗК. Фото: УНІАН
«Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти, та встигнути їх легалізувати», — кажуть у Центрі протидії корупції.
Також НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив його на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником. За таких змін, як зазначає ЦПК, моніторинг способу життя взагалі втрачає весь свій сенс.
Звуження можливостей для цивільної конфіскації майна корупціонерів
Щоб чиновника можна було покарати за незаконне збагачення, правоохоронці повинні довести, що вартість його майна значно перевищує його офіційні доходи.
Наразі кримінальна відповідальність настає, якщо ця різниця становить понад 9,8 млн грн (6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Законопроєкт пропонує знизити цю межу до 8,3 млн грн (2750 прожиткових мінімумів).
«На перший погляд, це виглядає як посилення боротьби з корупцією. Але насправді — навпаки. Бо коли вартість незаконного майна менша за 9,8 млн грн, його все одно можна конфіскувати через так звану цивільну конфіскацію — спрощену процедуру, яка працює швидше та ефективніше, ніж кримінальне провадження. Якщо межу знизити, як пропонується, то багато таких справ просто не потраплятимуть під дію цивільної конфіскації», — підкреслює ЦПК.
У підсумку, це обмежить можливість повертати незаконно набуте майно державі.
Звуження повноважень НАБУ
У цьому законопроєкті депутати пропонують, щоб Національне антикорупційне бюро займалося лише справами про корупцію, де йдеться про великі суми, а саме:
- для корупційних злочинів — від близько 3 млн грн (1 тис. прожиткових мінімумів, замість 1,5 млн (500 прожиткових мінімумів, як передбачено зараз));
- для інших службових злочинів — від близько 9 млн грн (3 тис. прожиткових мінімумів). Зараз це справи, де держава втратила від приблизно 6 млн грн (2 тис. прожиткових мінімумів);
- справи про брехню в деклараціях — тільки якщо сума перевищує 6 млн грн (2 тис. прожиткових мінімумів).

НАБУ. Фото: УНІАН
«Це означає, що розслідування менш «дорогих» порушень у деклараціях (наприклад, на суму від 2,2 до 6 млн грн) навіть щодо топ-чиновників і депутатів вестиме не НАБУ, а підконтрольне Офісу президента Державне бюро розслідувань (ДБР). А це може знизити ефективність розслідувань і збільшити ризик безкарності», — пояснює ЦПК.
Підвищення порогів для покарання за брехню в деклараціях
Документ пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях:
- Адміністративна відповідальність — якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів — 454 тис. грн. Наразі ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів — 302 тис. грн.
- Кримінальна відповідальність — якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів — 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів — 1,51 млн грн.
За словами ЦПК, це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації.
Нагадаємо, Україна в Індексі сприйняття корупції за 2024 рік отримала 35 балів зі 100 можливих. Таким чином, вона посідає 105-те місце поміж 180 країн.