Facebook Pixel

Куди йде Грузія. Що відбувається в країні перед виборами і чи залежить вона від кремля

Цього тижня в Грузії відбудуться парламентські вибори. За політичними баталіями в цій кавказькій країні зараз уважно слідкують політики з різних держав, а самі грузини називають 26 жовтня датою екзистенційного вибору нації.

The Page розбирався в перипетіях сучасної політики Грузії і з’ясував особливості її взаємин з Україною, росією та західним світом.

Вибори в Грузії — це буквальний вибір подальшого шляху країни

Складається враження, що правляча в країні «Грузинська мрія» тягне Грузію у бік росії і стає все більше схожою на неї. Але це лише поверховий погляд. Політолог і колишній посол Грузії в Україні Валерій Чечелашвілі каже, що стверджувати, ніби Тбілісі йде на зближення з Москвою, означає спростити ситуацію.

Quote«Ситуація непроста. Не можна сказати, що «Грузинська мрія» хоче зректися Євросоюзу. Але з путіним їх ріднить важлива філософія ставлення до влади. «Грузинська мрія» не може навіть припустити думки, що вони можуть втратити владу. І тут вони схожі з путіним — у будь-який спосіб не віддавати владу», — каже Чечелашвілі.

Іванішвілі та його партія

Правляча партія «Грузинська мрія» при владі вже 12 років. Її засновник і найбагатша людина в Грузії мільярдер Бідзіна Іванішвілі заробив статки на бізнесі в росії ще у 90-ті. У 2011 році він заявив, що залишив бізнес, щоб зайнятися політикою. Причиною такого рішення він називав незгоду із політикою президента Саакашвілі.

Спочатку риторика Іванішвілі та його партії була спрямована на зближення з Євросоюзом та вступ до НАТО. І з цих питань «Грузинська мрія» була одностайна з «Єдиним національним рухом» — партією Саакашвілі.

Як Грузія з Європою посварилася

Але відносини партії Іванішвілі з Європою, м'яко кажучи, не склалися. На думку Чечелашвілі, суть розбіжностей у самих цінностях.

Quote«Якби теоретично Євросоюз заплющив очі на те, що відбувається в Грузії, і прийняв країну до своїх лав, то це одне. Але річ у тому, що політика «Грузинської мрії» не вписується до рамок європейських цінностей», — каже Валерій Чечелашвілі.

Виходить парадоксальна ситуація. У «Грузинській мрії» обіцяють виборцям вступ до ЄС до 2030 року і відразу поширюють теорії змови, лякаючи суспільство західною «глобальною партією війни», яка нібито хоче відкрити в Грузії другий фронт проти росії і втягнути її у збройний конфлікт.

Західні політики одноголосно кажуть, що за нинішньої політики грузинам стати частиною Євросоюзу буде складніше, ніж пройти верблюду у вушко голки. На Заході запроваджують персональні санкції проти грузинських еліт та згортають проєкти фінансової підтримки.

Чи пішов Іванішвілі стопами путіна?

Крім конспірологічних теорій відносно Заходу, які типові і для москви, є ще низка схожостей. Зокрема, кілька ухвалених Тбілісі законів, які, як під копірку, взяті з практики Кремля.

Закон про прозорість іноземного впливу, який набув чинності у серпні 2024 року, дуже схожий на російський закон про іноагентів. Він викликав у Грузії протести, однак суспільство не змогло йому протистояти.

Валерій Чечелашвілі вважає, що цей закон ухвалили, щоб зачистити перед виборами інформаційне поле та усунути незгодних.

Закон про заборону ЛГБТ+ пропаганди теж практично скопійований в росії і також викликав бурю обурення як у Грузії, так і у західного світу.

Quote«Цим законом «Грузинська мрія» хотіла консолідувати суспільство навколо традиційних цінностей. Але, як свідчать опитування, це питання взагалі не турбує громадян. Для них у пріоритеті питання низьких зарплат та пенсій. Більшість не думають про жодні традиційні цінності», — каже Чечелашвілі.

Отже, правляча партія і тут помилилася: залучити більше прихильників цими законами так і не вдалося.

«Грузинська мрія» проти президента

Ще одна відмінність сучасної Грузії — протистояння правлячої партії і уряду з президентом Саломе Зурабішвілі. Їй навіть намагалися оголосити імпічмент, формальним приводом стали її закордонні поїздки, на які вона не отримала згоди уряду.

Настільки напруженими відносини були не завжди: на виборах 2018 року партія Іванішвілі підтримала чинного президента.

Quote«Зурабішвілі якраз відстоює європейські цінності. І що далі правляча партія входить у клінч на цьому шляху, тим більше вона йде у опозицію», — так Валерій Чечелашвілі описує зовнішню політику президента.

Саломе Зурабішвілі навіть запропонувала опозиційним силам країни підписати Хартію, яка об'єднала б їх. Пропонується після жовтневих виборів створити тимчасовий парламент, провести лише одну сесію для повернення Грузії на європейський шлях, після чого оголосити про дострокові парламентські вибори.

росія не має впливу на грузинське суспільство

При погляді ззовні здається, що Грузія стає дедалі ближче до росії. Однак Чечелашвілі вважає, що кремль не має жодного впливу на грузинське суспільство. Це легко пояснити образою на росіян: в країні не забувають війну 2008 року.

Сказати те саме про Бідзіну Іванішвілі складніше. Як не крути, він довгий час був пов'язаний з росією. Однак прямих доказів, що ним керують із кремля, теж немає.

Щодо фінансової залежності, то економіка Грузії вже давно навчилася жити без москви.

Quote«Є лише один болісний аспект — це експорт вина. Сьогодні дві третини продукції експортують до росії. Так, ситуація небезпечна, але ми вже стикалися з ембарго з боку росії та впоралися, знайшовши інші ринки збуту. Щодо нафтопродуктів, газу та електроенергії залежності немає жодної. Є імпорт із рф зерна та борошна, але він скорочується», — каже політолог.

Питання з окупованими територіями залишається відкритим

Вкотре Іванішвілі сколихнув грузинське суспільство у вересні, коли під час передвиборчого мітингу закликав вибачитися перед жителями окупованих територій за війну 2008 року.

В кремлі похвалили Грузію за цей крок, але ясно дали зрозуміти, що не збираються виводити війська з окупованих росією територій. Там впевнені, що сценарій визнання Грузією незалежності Абхазії та Південної Осетії фантастичний.

Quote«Грузинська мрія» зруйнувала відносини з ЄС і США і не побудувала відносини з росією. Вони залишилися біля розбитого корита», — підбиває підсумки Чечелашвілі.

Грузія та Україна — черговий дипломатичний глухий кут партії Іванішвілі

Грузино-українські відносини теж не в найкращій формі. Грузія приєдналася майже до всіх санкцій проти росії, але не прийняла торгових. Офіційний Тбілісі надає допомогу українським біженцям, але політики ображають їх передвиборчою агітацією. Нещодавно «Грузінська мрія» розмістила по країні плакати із зображенням зруйнованих війною українських міст, показуючи, що чекає на країну, якщо люди проголосують за їхніх опонентів.

Валерій Чечелашвілі вважає такі дії неприпустимими і сприймає це як плювок не лише у бік українського суспільства, а й в тих грузинів, які зараз воюють у складі ЗСУ. Сучасні офіційні відносини між Україною та Грузією він називає неприродними, але оптимістично каже, що після виборів усе зміниться.

За оцінками Чечелашвілі, наразі дії «Грузинської мрії» більше схожі на агонію: навіть прихильники правлячої партії почали сумніватися у правильності її дій. Переважна більшість вбачає себе в майбутньому частиною європейського суспільства, і людям дуже складно заплющити очі на те, як партія Іванішвілі веде країну зовсім в інший бік.

Проте і провладні, і опозиційні грузинські медіа, публікуючи дані опитувань, ставлять «Грузинську мрію» на першу сходинку. Різниця лише у кількості голосів, які може взяти партія. При цьому більшість виборців давно бажають бачити у парламенті нову політичну силу.

Подякувати 🎉