Європа будує нову «залізну завісу» — з мільйонами мін
Перед загрозою з боку росії п'ять країн посилюють свою оборону, вдаючись до тактики, яку світ намагався заборонити. Від Лапландії на крайній півночі Фінляндії до Люблінського воєводства на сході Польщі над Європою ось-ось опуститься нова вибухонебезпечна залізна завіса. Про це пише The Telegraph.
Нова залізна завіса Європи
Кожна країна
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, яка забороняє протипіхотні міни. Очікується, що пізніше в червні всі п'ять держав офіційно повідомлять Організацію Об'єднаних Націй про свій вихід, що дозволить їм виробляти, зберігати і розгортати такі боєприпаси з кінця року. Разом вони охороняють кордон НАТО з росією і білоруссю.
Військові планувальники вже працюють над тим, які простори європейських лісів і озер будуть засіяні цими смертоносними пристроями, навантаженими вибуховими речовинами і шрапнеллю, якщо путін кине свої війська проти Альянсу.
Неминуче повернення мінних полів на величезні території Європи сигналізує про тихе завершення міжнародної кампанії за заборону цієї зброї, яку, як відомо, підтримала покійна принцеса Діана під час свого візиту до Анголи в січні 1997 року.
«Я приїхала сюди від щирого серця і хочу донести інформацію до людей, які опинилися в біді», — сказала вона, пройшовши вузькою стежкою між замінованими полями.
Тоні Блер взявся за цю справу з таким запалом, що на четвертому тижні свого перебування на посаді прем'єр-міністра того ж року заборонив виробництво та експорт мін. Британія провела кампанію, щоб зробити цю заборону глобальною за допомогою Оттавської конвенції, яку зрештою підписали 164 країни. Блер навіть домігся того, що Британія ратифікувала Конвенцію до першої річниці смерті принцеси Діани.
Одним з палких прихильників був лорд Робертсон, співавтор останнього оборонного огляду Британії. Будучи міністром оборони в 1998 році, він засудив протипіхотні міни як такі, що не є «ні морально правильними, ні корисними з військової точки зору».
«Ми повинні використовувати моральний авторитет Британії, щоб наша позиція стала міжнародним стандартом», — додав він.
Але міжнародні стандарти змінилися відтоді, як путін розпочав своє вторгнення Україну у 2022 році, і протипіхотні міни, як виявилося, все ж таки мають своє застосування.
Заборона протипіхотних мін могла бути розкішшю для домінуючого Заходу в роки безпеки після холодної війни, але не зараз. Британія не виступила публічно проти рішення п'яти союзників відмовитися від Оттавської конвенції. Натомість, коли Європа переозброюється для стримування путіна, те, що колись було недобросовісним, стало неминучим.
З усіх країн, які тепер оснащуватимуться протипіхотними мінами, позиція Литви є, мабуть, найбільш чутливою.
Вразливість Литви
Найбільша з країн Балтії, вона повинна захищати два ворожі кордони загальною протяжністю 725 км: з білоруссю на сході і російським ексклавом Калінінградом на заході. Між ними пролягає життєво важливий коридор території, відомий як Сувалкський пролом, який перетинає єдиний сухопутний шлях для підкріплень НАТО до країн Балтії. Якщо путінські танки прийдуть, вони нанесуть удар по цьому мирному ландшафту з розкиданими селами і побіленими церквами, серед зеленого, недоторканого лісу.
Уряд Литви не заперечує серйозність свого рішення про мінування через 22 роки після того, як країна підписала Оттавську конвенцію, яку свого часу підтримав кожен член ЄС.
Проте міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне обґрунтовує це рішення простою необхідністю.
«Наше безпекове середовище фундаментально погіршилося відтоді, як ми приєдналися до Конвенції у 2003 році. Незаконна агресивна війна росії проти України, систематичні порушення міжнародного права і військові провокації на наших кордонах з росією і білоруссю становлять загрозу для існування», — каже вона.
Шакалієнє підкреслює, що росія ніколи не зв'язувала собі руки, підписанням Оттавської конвенції. Навпаки, навіть коли європейські держави знищували свої власні запаси, рф активно виробляла більше протипіхотних мін, ніж будь-яка інша країна в світі, накопичивши до 2024 року понад 26 млн, багато з яких зараз вбивають або калічать українців.
«Росія не є учасницею Конвенції і продовжує агресивно використовувати та накопичувати протипіхотні міни, що ставить нас у стратегічно невигідне становище. У цьому контексті важливо, щоб наші збройні сили мали гнучкість і свободу використовувати всі доступні засоби для захисту нашого населення і східного флангу НАТО», — каже вона.
Литва, яка планує витрачати на оборону 5,5% ВВП, що більш ніж удвічі перевищує нинішній рівень Великої Британії, який становить 2,3%, виділила 800 млн євро на виробництво протитанкових і протипіхотних мін.
Шакалієне підкреслює холодну реальність російської загрози.
«Атаки вже відбуваються. Якщо ви нанесете на карту всі гібридні атаки, що тривають, включаючи кібератаки, провокації на кордонах і постійні інформаційні операції, ви побачите безпрецедентний рівень ворожої поведінки росії, спрямованої на Литву і регіон», — каже міністерка.
Шакалієене вважає, що путін може напасти на територію НАТО вже через два-три роки.
«І НАТО, і наша військова розвідка неодноразово попереджали, починаючи з минулого року, що Росія може бути готова до вторгнення на територію НАТО протягом трьох-п'яти років, приблизно до 2028-2030 років. І ці терміни можуть прискоритися. Якщо переговори щодо України закінчаться невдало, і росія використає будь-яке припинення вогню для відновлення своїх сил і нарощування військово-промислового потенціалу, можливо, за допомогою зняття санкцій, тоді це вікно загрози може скоротитися до двох-трьох років», — каже вона.
Як і багато литовців, Шакалієне гостро реагує на відновлення путіним російського імперіалізму. Її мати народилася у засланні в Сибіру, одна з багатьох тисяч литовців, які зазнали депортації під час радянської окупації.
Більшу частину 20-го століття Литва пережила то нацистське, то радянське панування; нещодавно, у січні 1991 року, коли Радянський Союз переживав період розпаду, Михайло Горбачов намагався придушити прагнення країни до свободи, ввівши танки у столицю Вільнюс, вбивши 14 мирних мешканців.
«Наміри росії щодо своїх балтійських сусідів є відверто агресивними та імперіалістичними. Історія показує, що росія не дотримується домовленостей і поважає лише силу. Для Литви і всього регіону єдиною ефективною відповіддю є непохитна оборонна готовність, єдність союзників і надійне стримування», — каже Шакалієне.
Після того, як Литва так тяжко постраждала від рук росії, уряд і народ Литви сповнені рішучості ніколи більше не втратити свою незалежність. Усвідомлюючи нагальність загрози, парламент Литви у травні майже одностайно вирішив вийти з Оттавської конвенції: 107 голосами «за», жодного «проти» і три «утримались».
На посаді міністра оборони минулого року Лауринас Кащюнас розробив план, який передбачає використання протипіхотних мін для протистояння будь-якому вторгненню. Він описує, що ця зброя є життєво важливим компонентом литовської стратегії «контрмобільності», покликаної не дати ворогу вільно пересуватися територією країни.
«Усі міни — протитанкові, протитранспортні, протипіхотні — у поєднанні одна з одною є життєво важливою перешкодою для ворога. Їм потрібен час, щоб подолати її, і ви можете розбити їх своїм вогнем [дальньої дії], щоб зупинити їх і виграти час для перегрупування, посилення своїх сил і засобів, доки не прийдуть союзники», — каже він.
Кащюнас пояснює, що протипіхотні міни стануть частиною цілої системи оборони, що включає фізичні протитанкові бар'єри на кшталт «зубів дракона», а також безпілотники-камікадзе і ударну зброю великої дальності.
Його візити в Україну після повномасштабного вторгнення переконали його в безглуздості зв'язування Литви по руках угодами з добрими намірами, такими як Оттавська конвенція.
«Українці сказали мені дуже чітко: коли у вас ще є час, будь ласка, виходьте з усіх конвенцій і будьте готові використовувати всі можливості для захисту своєї країни», — каже він.
Литва виготовить власні міни — Кащюнас каже, що їх знадобляться «сотні тисяч», — і зберігатиме їх поблизу кордонів з росією і білоруссю для використання в разі кризи.
Наслідки будь-якого розгортання загрожують бути довготривалими. У 2023 році щонайменше 2000 людей загинули від потипіхотних мін по всьому світу, з яких 84% були цивільними особами і чверть — дітьми. Ця зброя продовжує дошкуляти таким країнам, як Ангола, де громадянська війна закінчилася понад 20 років тому, Камбоджа, Афганістан і Боснія та Герцеговина.
Що стосується безпеки цивільного населення Литви, Кащюнас підкреслює, що в звичайні часи міни залишатимуться на складах, не будучи встановленими. Навіть якщо ситуація загостриться і вони будуть розгорнуті, сучасні міни можна привести в дію дистанційно. Вони можуть залишатися в безпечному стані доти, доки уряд не вирішить їх активувати, що станеться лише в надзвичайній ситуації, з належним попередженням населення.
«Тепер можна подолати таку небезпеку для цивільного населення. Якщо ви не будете використовувати міни, їх використає Росія. Ось так просто. Вони будуть використовувати їх у будь-якому випадку. Вони не збираються дотримуватися гуманітарних правил або чогось подібного. Це неможливо, це суперечить їхній філософії», — каже Кащюнас.
Україна є трагічною ілюстрацією цієї невідворотної істини. Понад 20 років тому країна ратифікувала Оттавську конвенцію і знищила більшість своїх протипіхотних мін. Проте тисячі квадратних кілометрів української території все одно були забруднені цією зброєю російськими окупантами.
У новій Європі, де кожна країна переосмислює свою оборону, смертоносна залізна завіса, яка може незабаром опуститися в мальовничих лісах Литви та її сусідів по НАТО, є найяскравішим знаком того, що може чекати на нас попереду.