Фото: CNews
З огляду на санкційную політику США Росія має бути готовою до будь-яких варіантів. Так прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков відповів на питання, чи вважає Кремль серйозною загрозу відключення Росії від SWIFT.
Наприкінці грудня 2020 року ЗМІ повідомили, що президент США Джо Байден розглядає відключення Росії від SWIFT як нові санкції за хакерські атаки на американські федеральні відомства. Санкції щодо Росії США мають намір ввести вже найближчими тижнями.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, виступаючи 22 березня перед китайськими журналістами, заявив про необхідність йти від західних платіжних систем. За його словами, «США оголошують своїм завданням обмежити можливості технологічного розвитку Російської Федерації та КНР». Щоб знизити такі ризики, необхідно не тільки відмовитися від західних платіжних систем, а й перейти до розрахунків в альтернативних доларових валютах, сказав Лавров.
Контекст. SWIFT — це світова міжбанківська система обміну інформацією про платежі. Її штаб-квартира розташована в Бельгії.
Нею зараз користуються приблизно 400 російських фінансових організацій. Їхнє відключення серйозно вдарить і по приватних компаніях у Росії, які виконують експортно-імпортні операції і які фактично не зможуть зробити взаєморозрахунки з іноземними партнерами.
Аналогічну пропозицію розглядали ще у 2014 році після окупації Криму, однак тоді від неї відмовилися, оскільки це ускладнило б продаж російського газу та нафти в Європу, а також вдарило по європейських компаніях, що працюють із Росією.
У лютому 2021 року заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв заявив, що в Росії є план дій у разі відключення SWIFT.
Попри те що SWIFT здійснює свої перекази досить швидко, система все-таки поступається своїм аналогам у швидкості оброблення транзакцій. Так, для однакових операцій тривалість переказу у Western Union становить від 10 до 20 хвилин, а у SWIFT — до декількох днів.
Однак за надійністю SWIFT значно випереджає аналоги. Тому саме її зазвичай використовують у разі передачі важливої інформації.
У Європі є свої банківські системи. Так, ще 1998 року Європейська банківська асоціація запустила систему розрахунків EURO1, яку призначено для здійснення великих переказів (до пів мільярда євро).
Додатково до EURO1 у 2000 році почала роботу платіжна система STEP1, яка повністю закриває весь перелік платіжних послуг у Європі.
Для обслуговування розрахунків у режимі реального часу 1999 року Європейський центральний банк запустив систему TARGET. Вона створена на інфраструктурі системи SWIFT. У 2008 році було введено нову систему TARGET2.
Система фінансових механізмів в Європі є досить рухома й добре адаптується до різних нестандартних ситуацій. Наприклад, для торгівлі з Іраном в умовах санкцій США було створено новий фінансовий механізм. Його схема така: Іран постачає в Європу нафту та інші товари. Отримані за них гроші спрямовуються не до іранських банків, а європейським компаніям, які постачають товари до Ірану. Для цього була створена спеціалізована організація INSTEX. Вона зіставляє платежі компаній, що купують товари з Ірану, з квитанціями компаній, що продають товари до Ірану.
Отже, фактично європейські компанії платять одна одній. Товари відправляються туди й назад, а гроші залишаються всередині ЄС.
Аналогічну систему створено й в Ірані. Фактично іранські організації платять одна одній, а гроші не перетинають іранський кордон.
Отже, відключення РФ від SWIFT може додадти складностей тільки українському бізнесу, який працює з російськими банками. А приватні особи для здійснення переказів зможуть продовжувати користуватися міжнародними платіжними системами.