Україна посіла 32-е місце серед 65 країн за рівнем свободи інтернету в опублікованому 5 листопада щорічному рейтингу Freedom House. Таким чином, Україна покращила показники 2014 року (33 місце).
Наша країна отримала оцінку «частково вільної» і набрала 56 балів зі 100, в той час як минулоріч рівень свободи був оцінений у 55 балів. Сусідками в рейтингу стали Уганда та Сінгапур.
Фото:freedomonthenet.org
Рейтинг оцінював показники доступу до мережі, обмеження вмісту та порушення прав користувачів у 65 країнах світу. На ці країни припадає 87% світових користувачів інтернету.
Вільний інтернет в Україні
Аналізуючи Україну, укладачі рейтингу заявили про хвилі кібератак на Центральну виборчу комісію під час виборів президента. Також зафіксована «масштабна маніпуляція контентом» як з боку політиків, так і з боку Росії, йдеться у звіті Freedom House. Зокрема, в березні 2019 року Facebook оголосила про видалення 1,9 тис. сторінок, груп і облікових записів, пов'язаних з Росією. Проте в Україні поступово покращується ситуація зі свободою інтернету, особливо в зоні конфлікту на Донбасі.
Значно зріс інтерес до соцмереж після революції 2014 року, і він продовжує зростати в 2019 році. Так, через блокування російських соцмереж у 2017 році станом на грудень 2018 року в Україні кількість користувачів Facebook збільшилась на 56,6% (проти травня 2017 року). Зросла роль соцмереж і під час виборів.
Також експерти приділили увагу доступності інтернету та його використанню. Зокрема, відзначено зростання використання мобільного інтернету. Тільки в першому кварталі 2019 року 61% користувачів країни отримали доступ до інтернету через мобільні телефони. Щодо географічного охоплення, то близько половини населення використовує 4G мережу, в той час як у 2018 році до цієї мережі доступ мали близько 6 млн мобільних користувачів. Згідно зі звітом, близько 64% українців користуються інтернетом бодай раз на місяць.
За індексом відкритості інтернету Україна посіла 57 місце серед 100 опитаних країн (щодо доступності інтернет-з'єднань).
Серед ключових подій, що відбулися в нашій країні, у звіті зазначається:
- блокування владою близько 100 сайтів;
- розширення санкцій проти російських і сепаратистських онлайн-ресурсів та блокування українських сайтів агресором на непідконтрольних територіях;
- спроба отримати доступ до даних на телефонах двох журналістів-розслідувачів.
Свобода інтернету за кордоном
У топ-5 країн з вільним інтернетом увійшли Ісландія, Естонія, Канада, Німеччина, Австралія. Серед країн пострадянського простору «частково вільними» визнано Киргизстан, а цілком «вільними» – Вірменію та Грузію. А от Білорусь і Російську Федерацію названо «не вільними». У Росії свобода скочується вниз – країна набрала 31 бал зі 100. З-поміж ключових подій, які вплинули на це, значаться:
- рішення про так званий «суверенний інтернет»;
- блокування зашифрованої програми обміну повідомленнями Telegram;
- запровадження нових категорій висловлювань в інтернеті, які були підставою як для видалення вмісту, так і для кримінальних покарань.
Найгірша ситуація зі свободою інтернету також у Китаї (10 місце), Ірані (15), Сирії (17), Кубі (22) та В'єтнамі (24).
Фото:freedomonthenet.org
Зокрема, Росію і Китай запідозрили в кібератаках. Так, у лютому 2019 року звинувачення в кібератаці на комп'ютерні системи парламенту Австралії та на три головних політичних партії були висунуті на адресу Китаю, йдеться в документі. Російський слід компанія Microsoft виявив перед проміжними виборами в Конгрес США в листопаді 2018 року. Крім цього, пов'язані з Росією групи також намагалися поширити дезінформацію через соцмережі в ході виборів до Європарламенту в травні 2019 року.
Рівень свободи інтернету в світі також знижувався через спроби влади в деяких країнах блокувати веб-сайти або через заборони доступу до інтернету для утримання влади. Згідно зі звітом, в 40 з 65 країн існують спеціальні програми нагляду.
У звіті також піддається критиці той факт, що 71% населення живе в країнах, де за публікацію посту можна потрапити за ґрати; 65% – де інтернет-користувачі піддавалися переслідуванням або були вбиті за активність в мережі. Ще 46% користувачів живуть в країнах з обмеженим доступом до соцмереж.
