Телеком уже давно перебуває за межами «зателефонувати, надіслати SMS, поповнити рахунок». Сьогодні українська telco-індустрія — це великий платник податків і міцний фундамент для цифровізації держави. Куди рухаються та чим дивуватимуть українців телекомунікаційні компанії, розповіли президент «Київстару» Олександр Комаров і його команда.
Зв’язок нового покоління: 4G vs 5G
В Україні 4G почали впроваджувати навесні 2018 року. Наразі мережа LTE покриває територію, на якій проживають 84% населення країни, і генерує 70% мобільного трафіку. Карантинний режим прискорив запуск інтернету в метро: поки воно було зачинене, оператори провели 4G на 22 київських станціях.
Читайте також: Карта 4G в метро Києва: «Київстар», Vodafone і lifecell додали центральні станції
Тим часом світ переходить на 5G. Його запустили в 34 країнах, а найбільше використовують у Південній Кореї, Китаї та США. На вустах питання, коли 5G з’явиться в Україні.
За прогнозами президента «Київстару» Олександра Комарова, цей стандарт з'явиться в Україні 2023-го, адже компанії ще не до кінця використали всі можливості четвертого покоління. Утім, навіть впровадження 5G спочатку буде непомітним для звичайних споживачів, бо цей стандарт призначений насамперед для обслуговування глобальних систем, де треба надшвидкий зв’язок із мінімальною затримкою. Передусім ідеться про інтернет речей (IoT) та розумні міста (Smart City).
Зараз у пріоритеті — розвиток широкосмугового мобільного доступу з найкращим покриттям у межах четвертого покоління. Отже, прямуємо до LTE Advanced Pro – останньої версії стандарту 4G.

Володимир Кабаненко, директор з розвитку телекомунікаційних мереж «Київстару». Фото: «Київстар»
Що робити з токсичними послугами стільникових операторів
За останні 5 років до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), надійшло майже 2 тис. скарг щодо порушень прав споживачів під час надання контент-послуг. Послуги підключають, гроші списують. Водночас абонент може навіть не здогадуватися, куди з його рахунку щомісяця зникають кількадесят гривень.
У вересні цього року Мінцифри та НКРЗІ запропонували внести зміни до «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг». Усі вони ускладнюють процес підключення контент-послуг: запроваджують двокрокову згоду абонента, забороняють списувати кошти «в мінус» тощо.
Президент «Київстару» вважає, що ці зміни непотрібні. На його думку, оператори й зараз роблять усе можливе, щоби надавати якісні послуги та боротися із шахраями. Решта – проблеми споживачів. І все ж Комаров не проти домовлятися щодо компромісів із законодавцями.
Читайте також: Lifecell випередив «Київстар» та Vodafone по запуску цифрової SIM-карти
Послуги та продукти для бізнесу: Big Data i IoT
Майже третина доходів світових телекомунікаційних компаній – це non-telco послуги для бізнесу. Для України такий ринок є новим і перспективним. Зокрема, «Київстар» пропонує три продукти: рішення для оброблення бізнес-інформації (Business Data Solutions), хмарні сервіси та інтернет речей (IoT).
Перший із них – це робота з Big Data, тобто аналіз великих даних. Він допомагає бізнесу та держсектору знайти потенційних споживачів, вивчити їхні потреби, налагодити шляхи комунікації. У пакеті послуг — портрет клієнта, виокремлення аудиторії, таргетована комунікація, скоринг і геоаналітика. Сервіс автоматизований.
Хмарні сховища теж мають попит серед українського бізнесу. За прогнозами директора з нових напрямків бізнесу «Київстару» Іллі Польшакова, динаміка використання хмарних сервісів в Україні щорічно зростатиме на 50%.

Ілля Польшаков, директор з нових напрямків бізнесу «Київстар». Фото: «Київстар»
А от інтернет речей у нашій країні поки що популярності не набув.
«З IoT історія проблемна. Інколи нікому не потрібно, інколи надто дорого. Наприклад, щоби встановити інноваційні лічильники, треба демонтувати старі, а це додаткові витрати, — говорить Олександр Комаров. — Україна зараз на іншому рівні розвитку, щоби думати про ефективність». Невеликі приватні кейси є, але системного попиту на ринку поки немає.
Куди рухається «Київстар»
Директор з управління якістю мереж «Київстару» Василь Пантов вважає, що ключ до успіху компанії лежить в автоматизації процесів. Цього команда прагне досягти з допомогою Smart Operation & Zero Touch Network. Система дає змогу обслуговувати клієнтів майже без втручання людей, наприклад, вмикає розумне управління енергоспоживанням і здійснює автоматизований аналіз клієнтських скарг.
Якість обслуговування покращується завдяки тому, що компанія моніторить понад тисячу KPI (показників ефективності) і KQL (показників якості), проводить драйв-тести, аналізує краудсорсингові дані (згенеровані споживачами) та результати опитувань майже 30 тисяч клієнтів щомісяця.