Фонд державного майна планував 2020 року залучити до держбюджету 12 млрд грн, «пустивши з молотка» близько п’яти великих підприємств, а також 300-500 середніх і малих. Уже за перший квартал дохід від приватизації збільшився більш ніж у шість разів у порівнянні з цим же періодом 2019-го і склав майже 317 млн грн.
Однак декілька днів тому глава ФДМ Дмитро Сенниченко заявив, що Україна тимчасово відмовиться від виставлення на конкурси об'єктів великої приватизації. Таке рішення пов’язано зі світовою економічною турбулентністю, що викликана епідемією COVID-19. Але The Page все ж розпитало Сенниченка, якими об’єктами найбільше цікавляться іноземні інвестори, які з них є найдорожчими, а також про хабарі і спроби затягнути приватизацію «Центренерго».
Приватизація 2020 року
- Про введення нових процедур для продажу об’єктів
За словами Сенниченка, наразі Фонд держмайна має повне порозуміння и активно співпрацює з президентом та прем’єр-міністром, що означає наявність політичної волі для проведення приватизації. Зараз відомство запроваджує багато нових процедур, зокрема процес розкриття інформації. На сайті privatization.gov.ua можна побачити інвестиційне меню, тобто 300-500 малих і середніх підприємств, які виставляються на приватизацію, активи, обмеження для покупців.
Якщо говорити про приватизацію в контексті залучення інвестицій, то саме український бізнес може претендувати на купівлю малих і середніх підприємств. Україна повинна наслідувати приклад Польщі, яка здійснила прозору приватизацію, завдяки якій усі інвестиції залишилися в країні, створюючи додану вартість. У нашій державі потрібно зробити так само для того, аби українці не їздили до Польщі, шукаючи кращого життя за кордоном, адже в середньому кожен поляк у 6-7 разів багатший за українця.
- Про зацікавленість іноземних інвесторів українськими об’єктами
Їх назви глава ФДМ не розкрив, але зазначив, що «Об’єднану гірничо-хімічну компанію», яка видобуває титанову руду (її потім перероблюють в чушки і продають Boeing) і є найдорожчим об’єктом, претендують десять компаній, дві з яких українські, а вісім — іноземні (японські, австралійські фонди). Щодо «Одеського припортового заводу», то ним також цікавляться міжнародні профільні інвестори.
«Одеський припортовий завод»
- Про хабар за підприємство
За словами Сенниченка, однією з цілей приватизації є поборення корупції, якої найбільше на держпідприємствах, якими управляє хтось ззовні. Саме тому за призначення директорів та інші преференції намагаються давати хабарі. За призначення директора «Одеського припортового заводу» главі ФДМ дійсно пропонували хабар у розмірі $5 млн (ця сума є рекордною з усіх запропонованих), але з подібними пропозиціями зверталися й з інших питань. За його словами, тих, хто пропонував хабар за призначення директора і за отримання контракту на постачання газу, вже затримали.
- Про втручання влади в діяльність ОПЗ
У січні була заява про те, що для маніпулювання приватизацією в діяльність заводу намагається втрутитися влада. Сенниченко зі свого боку заявив, що треба уважно дивитися, хто і для чого робить подібні заяви. За його словами, пан на прізвище Щ. [ймовірно, йдеться про першого заступника директора заводу Миколу Щурікова. — Ред.] на своїй сторінці у Facebook написав про те, що держава чинить тиск на менеджмент заводу. Варто зазначити, що ця людина 2019 року з’являлася на підприємстві 17 днів і вже більше двох років знаходиться під кримінальним провадженням Національного антикорупційного бюро. З ОПЗ цього пана не можуть звільнити через те, що він знаходиться в декретній відпустці. До того ж він перебуває за кордоном, навіть незважаючи на те, що задіяний у кримінальному провадженні.
За словами Сенниченка, ФДМ зараз змінив менеджмент і директора заводу, в грудні 2019-го запустив прозорий конкурс для визначення постачальника газу, в якому беруть участь сім компаній, зокрема й міжнародних. Менеджеру це не подобається, тому від нього і лунають подібні заяви, вважає Сенниченко. За його словами, потрібно розбиратися, чи можна посилатися на такі джерела, адже зараз тиску на ОПЗ з боку держави немає.
Приватизація «Центренерго»
- Про ДТЕК Ріната Ахметова і приватизацію підприємства
Щодо заяви президента Володимира Зеленського про те, що ДТЕК може допомогти знайти покупців на «Центренерго» або бути радником у питанні приватизації «Центренерго», то, за словами глави ФДМ, наказ про залучення радника вже є, але він має бути незацікавленим, незалежним і професійним. Тому, найімовірніше, участь ДТЕК у приватизації «Центренерго» неможлива, адже компанія не є консультантом з приватизації, але вона може бути зацікавленою і мати певне бачення щодо розвитку ринку. Але гіпотетично ДТЕК може купити «Центренерго», якщо отримає дозвіл Антимонопольного комітету, який розглядатиме питання щодо концентрації таких активів в руках однієї бізнес-групи.
- Про Віталія Кропачова, який затягує приватизацію підприємства
Фонд держмайна вже виграв один суд, який своїм рішенням скасував заборону на приватизацію. Інша сторона подала нову апеляцію, і юристи відомства також це зробили. Справа рухається вперед, але такі дії можуть набагато здешевити об’єкт, адже ті активи, які раніше мали ринкову ціну, зараз мають певні обтяження, наприклад, кредиторську заборгованість, відчуженість об’єктів та інше. Треба все виставляти на аукціон приватному інвестору, який вирішуватиме питання попередніх заборгованостей і розбиратиметься, чи дійсно борги було накопичено правомірно.