Україна під час війни вже відбудовує зруйновані будинки, лікарні, школи та не тільки. Для цього залучаються публічні, міжнародні та благодійні кошти. Рахункова палата – один із тих органів, який повинен контролювати ефективність використання грошей.
Що таке Рахункова палата (далі — РП, Рахункова)? Це державний колегіальний орган, який від імені Верховної Ради України відповідає за контроль надходжень коштів до Державного бюджету України та їх використання (відповідно до ЗУ «Про Рахункову палату»). Якщо коротко описати діяльність РП, то вона обирає організацію, де проводить аудит та формує перелік рекомендацій, щоб підвищити її ефективність.
Щодо діяльності та повноважень Рахункової палати зараз проходить багато дискусій. Питання РП зараз піднялося у ВРУ, а саме вже висунуто новий законопроєкт щодо її реформування та проходить конкурс на вакантні посади членів Рахункової.
Чи справляється Рахункова палата зі своїми функціями?
Деякі звіти РП викликають жваве обговорення стейкхолдерів. Виникає питання — що думають самі організації з приводу рекомендацій, які їм надаються?
Для розуміння думки об’єктів аудиту було направлено запити з такими питаннями:
- Чи є рекомендації Рахункової палати, які були надані Вам за результатами аудиту, конкретними та практичними, тобто такими, що можуть бути здійснені в розумний термін і враховують правові й інші обмеження?
- Чи вдалося Вам виконати всі рекомендації Рахункової палати, які були надані Вам за результатами аудиту? Чи допомогли Вам рекомендації Рахункової палати покращити Вашу роботу?
- Як загалом ви оцінюєте діяльність Рахункової палати? Що на Вашу думку в її роботі можна покращити?
Запити були надіслані 28 організаціям, із яких відповідь було отримано від 16:
- 4 (АРМА, ДПСУ, НАДС, Адміністрація судноплавства) чітко не відповіли на питання. Підкреслили, що вони все роблять відповідно до законодавства і оцінка роботи РП не входить в їх повноваження.
- 7 об’єктів аудиту відповіли, що звіт та програми заходів опубліковані, а оцінка РП не входить до їхніх повноважень.
- 5 об’єктів надали вичерпну інформацію.
Інформація від об’єктів аудиту, яку можна виокремити:
- Вища рада правосуддя отримала рекомендації, щодо зміни Регламенту ВРП, проте наголосила, що це можливо лише після внесення змін до ЗУ «Про Вищу раду правосуддя» та/або «Про судоустрій і статус суддів», які наразі відсутні. Також було надано рекомендації збільшити офіс ради шляхом придбання чи оренди додаткових площ для забезпечення належних умов праці. Як вказує ВРП, вони намагалися розв'язувати це питання та надсилали листи Прем’єр-міністру України та КМУ, які зі свого боку надавали доручення ФДМУ та КМДА, проте безрезультатно.
- Рахункова палата провела аудит у 2020 р. та опублікувала звіт «Про результати аудиту ефективності діяльності Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України», де містяться пропозиції, зокрема для Міністерства фінансів. Проте Мінфін у відповідь на запит наголосив, що «звіт Рахункової палати за результатами зазначеного аудиту не містив зауважень та пропозицій до Мінфіну»;
- Показовим та цікавим кейсом є перевірка ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» (зараз — АТ «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»). У 2019 році було проведено аудит ефективності використання та розпорядження майном ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Звіт, який вийшов за результатами аудиту, став резонансним, бо підприємство не згодне із результатами. «Прозоро.Продажі» вважають, що під час проведення аудиту РП допустило порушення Регламенту РП у діяльності контрольної групи, яка працювала на підприємстві у частині складанні переліку документів та інформації, яку необхідно надати. До початку перевірки період аудиту був з 01.01.2018 року по 30.06.2019 року, а під час змінився на період з 01.01.2018 року по 30.09.2019 року, тобто збільшено на 1 квартал, через що збільшився перелік документів, які необхідно було надати РП і це суперечить Регламенту Рахункової. Також підприємство вказує на перевищення владних повноважень, бо на думку товариства РП надали окрім рекомендацій напряму їм, також надали ще таким органам, як Мінекономіки, АМКУ та ФГВФО, а ці пропозиції містили «спонукання до заходів». Прозоро.Продажі оскаржувало звіт РП у суді, проте перегляду звіту чи внесення до нього змін не було. Відповідно до судової справи №640/10497/20, задоволення позову не було і це не вирішилося після апеляцій. У Касаційному адміністративному суді Верховного Суду заяву залишили без розгляду.
Висновки
По-перше, об’єкти аудиту у відповідь на запити чітко не висловили свою оцінку РП, хоч і вказують, що рекомендації «чіткі та ефективні», але важко зрозуміти їх думку.
По-друге, декотрі рекомендації Рахункової сам об’єкт не може виконати, бо це не входить в його повноваження (наприклад, зміна Регламенту ВРП). У таких випадках Рахункова повинна лобіювати розв'язання питань серед вищих органів.
По-третє, об’єкти аудиту повинні прямо говорити про роботу РП, розуміючи, що це сприятиме як підвищенню їх ефективності через звіт, так і покращення Рахункової як органу аудиту. Також це повинно налагодити комунікацію між тим, хто проходить аудит та РП для виконання пропозицій. Необхідно змінити статус палати з «контролера» на «помічника підвищення ефективності».
