Наступного понеділка у Парижі лідери нормандської четвірки — Володимир Зеленський, Ангела Меркель, Еммануель Макрон і Володимир Путін — обговорять тему Донбасу.
Градус напруженості зростає: влада наполягає на тому, що не збирається переходити «червоні лінії» і звинувачує опозицію у спробі «хайпонути», опозиція лякає темою капітуляції, при якій ми отримаємо вибори на умовах окупантів. Аналітики пишуть про те, що Кремль буде тиснути на Київ темою газу, бізнес та інвестори — поки що спостерігають.
Незважаючи на всі побоювання, не варто очікувати від нормандської зустрічі надрезультатів. Не буде капітуляції, про яку істерить опозиція. Її «червоні лінії» на 90% збігаються з тим, що говорив сам Зеленський, і пізніше озвучив Пристайко. Як завжди, нагнітається радикальний настрій, але провалу не буде.
Читайте також: Дедлайн для транзиту. Чому Зеленському не варто прогинатися під умови «Газпрому»
Про що можуть домовитися? Про новий обмін полоненими, про припинення вогню — виконають чи ні, інше питання, але така домовленість буде. Буде рамкова, найбільша загальна домовленість про розведення військ.
Ймовірно, у підсумковому документі пропишуть необхідність продовження закону про особливий статус Донбасу, куди буде вписана формула Штайнмайера.
За інформацією перевірених джерел, там є серйозні протиріччя. Росіяни наполягають на швидких темпах розведення по всій лінії вогню, а українська сторона — вимагає відводу тільки на заздалегідь підготовлені позиції. Київ підкреслює і буде говорити, що спонтанного розведення військ бути не може. Тому процедуру навряд чи погодять.
Ймовірно, у підсумковому документі за результатами зустрічі задекларують необхідність продовження закону про особливий статус Донбасу в новій редакції, куди буде вписана і формула Штайнмайера. Про неї, нагадаю, говорили ще з 2014 року, але домовленості про вибори в цьому контексті не буде. Вона можлива лише якщо будуть вирішені питання безпеки. Припускаю, що їх внесуть в тіло закону.
Київ наполягатиме на відході російських військових з Донбасу, припиненні діяльності незаконних збройних формувань та передачі українського кордону на сході під контроль України або ОБСЄ.
У підсумку, я думаю, можуть домовитися про відновлення роботи над «дорожньою картою» мінських угод.
Звичайно, піднімуть і тему газового транзиту. Тут теж загальна рамкова домовленість буде, але не більше. Росія наполягає на короткостроковому контракті, Україна хоче підписати контракт на 10 років. Можливо домовляться про компромісні 5 років.
Нам немає сенсу капітулювати і в цьому питанні — газ в України є. Але нам принципово важливо зберегти транзит.Але оформляти це реальними документами явно будуть пізніше, в середині грудня, у тристоронньому форматі переговорів. Є ще один момент — Росія вимагає анулювати результати Стокгольмського арбітражу, що нам явно не вигідно.
Читайте також: В Амстердамі закінчилися слухання щодо стягнення з «Газпрому» $3 мільярдів
У нас досить хороші умови зараз, нам немає сенсу капітулювати і в цьому питанні — газ в України є. З іншого боку, коли кажуть, що зовсім ні на що не потрібно погоджуватися, це теж не так — нам принципово важливо зберегти транзит.
Але і Росія, поки будується «Північний потік-2», має потребу у нашій трубі. У нас є свої аргументи і сильні сторони, нам немає сенсу погоджуватися на російські умови, тим більше прямо зараз.
Контекст:
- Остання зустріч на такому рівні відбулася в жовтні 2016 року — більших результатів вона не принесла. Було прийняте рішення створити «дорожню карту» для виконання мінських домовленостей і про збройну місію ОБСЄ на Донбасі, і працювати над досягненням миру. У підсумку Росія не виконала взяті на себе зобов'язання.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
