Facebook Pixel

Не тільки грошові перекази: що український фінтех може запропонувати європейському ринку платежів

Артем Ляшанов
Фінтех-підприємець, інвестор

Почнемо з банального – українська технологічна галузь є конкурентною на світовому ринку. Однак якщо раніше першу скрипку грали саме великі аутсорс-компанії, які розробляли продукти для замовників по всьому світу, то зараз на перший план виходять саме продуктові. Саме про це свідчить свіжий рейтинг DOU ТОП-50 брендів: до нього увійшли вже 20 продуктових компаній та сім гібридних.

Про причини таких змін казали вже не раз: іноземні замовники не завжди готові працювати з компанією, офіс якої знаходиться в країні, де йде найбільша сухопутна війна з часів Другої світової. Продукт, з іншого боку, proudly made and owned in Ukraine, самим своїм існуванням, розвитком доводить, що для бізнесу, який уміє адаптуватися, просто не існує складних ситуацій.

Що таке фінтех-проєкти та чому ця сфера перспективна

Особливе місце серед таких продуктів займають фінтех-проєкти – платіжні процесинги, сервіс-провайдери тощо. Словом, ті, хто створює платіжні рішення для бізнесу, які в Україні звикли вважати буденністю: зручна та сучасна оплата карткою будь-чого та будь-де.

Я не буду першим (і навіть не другим), хто скаже, що рівень платіжної інфраструктури країн ЄС за деякими винятками нижчий за український. Профільні експерти нашої сфери розповідали про це майже 10 років, а широко відомим це стало у 2022 році. Тоді мільйони українців, тікаючи від війни, зрозуміли, що в ЄС далеко не все можна моментально оплатити карткою, майже немає моментальних p2p-переказів, а держпослуги знаходяться у глибокому офлайні.

Війна прискорила процеси міжнародної інтеграції всього українського бізнесу. Фінтех не є виключенням і навіть крокує в авангарді: на 2024 рік 33% з 246 вітчизняних фінтех-проєктів працюють на міжнародному ринку, а ще 52% планують таку експансію. Але що, окрім очевидних продуктових рішень, може стати конкурентним на ринку ЄС?

Насправді відповідей більше, ніж одна, проте хотілося б розповісти про не настільки очевидні речі, як перекази між картками чи банкінг. У цій статті я розповім про ринок embedded finance (вбудовані фінанси) та трендовий метод pay by bank, а також про бум дрібного кредитування через buy now pay later (купуй зараз – плати потім).

Вбудовані фінанси та pay by bank як велика перспектива

Термін embedded finance може звучати незрозуміло лише в теорії, бо на практиці з ним знайома більшість українців. Якщо ви хоч раз оплачували покупку онлайн окремою кнопкою, яка дозволяла в один клік підтвердити покупку в застосунку, а не вводити всі дані – ви прекрасно розумієте, що таке embedded finance загалом та pay by bank конкретно.

Мова про можливість здійснювати оплати через вбудовані у сайти чи застосунки рішення від найпопулярніших банків (наприклад, сканування QR-кодів у mono або швидкий вибір картки без введення даних у 24Pay). В Україні ці функції працюють вже багато років у найбільших онлайн-ритейлерів, однак для європейського споживача це the next big thing.

Чому так? Бо законодавство країн ЄС досить консервативне, а економіка стабільна. Ринок давно сформувався, як і правила на ньому, а також відсутні кризові явища, які стимулюють конкуренцію між гравцями фінансового ринку. Банки та небанківські фінустанови зосереджуються на дотриманні законодавства та рідко вкладають ресурси у disruption-моделі – проєкти, що можуть радикально змінити підхід і таким чином різко збільшити клієнтську базу через новий рівень комфорту для споживача. Хіба не так свого часу було з вами, коли ви вперше оплатили комуналку з телефона чи ноутбука, або ж переказали гроші за 10 секунд?

Так, на європейському ринку присутні свої потужні фінтех-гравці: Revolut, N26, Monzo тощо. Однак вони охопили далеко не всіх, а тому простору для конкуренції більш ніж достатньо.

Мої слова підтверджені не тільки досвідом, а й сухою статистикою. Аналіз європейського ринку вбудованих фінансів від McKinsey & Company говорить про наступне:

  • За останні десять років у Європі обсяги embedded finance зростали втричі швидше, ніж пряме кредитування.
  • 40% споживачів вже віддають перевагу онлайн-інструментам кредитування під час покупки авто.
  • До 2030 року ніша зможе генерувати до 25% продажів банківських послуг фізособам і охопити таку ж кількість всього роздрібного кредитування МСБ (наразі вона генерує до 10%).
  • До 2030 року обсяг ринок вбудованих фінансів може перевищити 100 млрд євро і становити до 15% від усіх доходів банків.

Чи скористаються українські фінтех-компанії з такого попиту, маючи готове технічне рішення та експертизу його адаптації – питання риторичне.

Buy now, pay later – технологічне кредитування

Інша перспективна для нас ніша – розвиток buy now, pay later (або BNPL) – система короткого кредитування, що знайома нам як «оплата частинами». За даними тих же McKinsey, з 2016 по 2023 рік частка BNPL у продажах e-commerce на семи європейських ринках зросла з 2% до 10%. У країнах Північної Європи обсяги виданих кредитів, отриманих через методи BNPL, зростали на 8–10% на рік з 2016 по 2022 рік, тоді як традиційне роздрібне кредитування демонструвало позитивний результат лише на рівні 4–5%.

Яскравий приклад цього кейсу – знайома багатьом кнопка миттєвої розстрочки на етапі оплати, яку в Україні давно інтегрували собі найбільші ритейл-майданчики. Перепакувати таку модель з дотриманням усіх вимог європейського законодавства можливо – головне мати технічну експертизу.

Переваги для бізнесу

І чому ж стабільний європейський ринок може бути зацікавлений у зміні консервативного підходу на більш інноваційний від українських фінтех-компаній? По-перше, не буде потрібно нічого вигадувати, весь процес вже описаний та готовий до реалізації. По-друге, це вигідно як для мерчантів та банків, що їх обслуговують, так і для кінцевого споживача, і ось чому:

  • Зниження витрат. Насамперед завдяки таким прямим платежам, як pay by bank чи BNPL, досягається суттєве зниження комісії інтерчейндж. Так-так, це та сама внутрішня комісія за обробку платежу: чим вища вона, тим менше вигоди для бізнесу, а більше для банку. За моїми даними, такі direct-методи дозволяють підняти конверсію майже на чверть і досягати показників 95%, що є дуже суттєвим.
  • Збільшення конверсії платежу та його швидкості. Конверсія у випадку платежів – це показник того, скільки клієнтів оплатили покупку та не «кинули кошик». Чим простіше побудований спосіб оплати, тим з більшою ймовірністю покупка буде успішною. А що може бути більш простим та швидким, аніж оплатити в один клік, просто підтвердивши покупку в банківському застосунку?
  • Зниження вірогідності фроду. Платіж, що ініціюється на сайті онлайн-ритейлера, але валідується у застосунку банку завдяки двохактній авторизації чи біометрії, дуже важко перехопити та відтворити сторонній особі.
  • Зниження кількості чарджбеків. Чарджбеком є процедура оскарження транзакції за карткою, з якою користувач може з різних причин не погоджуватися. У pay by bank поріг для оскарження вищий, аніж на оплаті кредитною карткою, а тому мерчанти мають більше простору для маневрів у питанні оскарження чарджбеку. Це величезна перевага для останніх, якщо сферою бізнесу є емоційні покупки – наприклад, туризм.

Технологічність, гнучкість та швидкість – те, що завжди рухає прогрес та дозволяє перемогти більш стару економічну модель. І розрив між консервативними банками та інноваційними сервісами буде зростати. Ці та інші ніші – справжня можливість для українського технологічного бізнесу бути драйвером інновацій не тільки на «домашньому полі», а й по всьому світу. І, я впевнений, ми використаємо цей шанс на 100%.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]