Експорт продовжує рятувати українську економіку. 2020 рік ознаменувався декількома гучними рекордами у зовнішньо-економічній сфері. Так, встановлено рекорди десятиліття з обсягів експорту українських товарів до Азії і, зокрема, до Китаю. Відтепер ці дві планки на східному напрямку будуть маячити на висоті $18,5 млрд та $7,11 млрд відповідно.
Попри коронакризу, Україна встановила також історичний рекорд із аграрного експорту. На «їстівному» вітчизняні експортери, за даними Держмитслужби, заробили за минулий рік $22,24 млрд. Зафіксовані й найбільші в історії нашої країни обсяги відвантаження на зовнішні ринки соняшникової олії та м’яса птиці – 6,9 млн тонн та 431 тис. тонн відповідно, наголошують в Інституті аграрної економіки.
Насправді, рекордів у царині експорту в 2020 році встановлено набагато більше. Зафіксовані рекордні поставки української продукції за рік у 59 держав світу (за офіційною статистикою останніх 4 років). Обсяги постачання в 13 з цих країн обчислюються дев’ятизначними сумами у валюті.
Окрім Китаю, рекорди з експорту з України вище позначки у $100 млн встановили також Румунія, Велика Британія, Литва, Туніс, Марокко, Пакистан, Лівія, Узбекистан, В’єтнам, Йорданія, Ємен та Катар. Сукупний наш експорт у ці 12 країни за вартістю перевищив $4,5 млрд.
До «книги» експортних рекордів потрапили також Гонконг, Оман, Кувейт, Словенія, Мальдіви та багато інших країн. Щоправда, рекорди тут встановлені локальні, адже обсяги відвантажень з України за цими напрямками були вочевидь меншими.
Показовим є те, що минулого року експорт з України у порівнянні з показниками 2019 року зростав аж до 96 країн світу. Водночас рекордну прибавку у валюті за рік сформував, знову ж таки, Китай – $3,52 млрд. А от найвищі темпи росту імпорту з України демонстрували інші країни. Якщо Піднебесна збільшила споживання українського товару за рік удвічі, то, наприклад, Пакистан – у понад 5 разів. А у Домініканську Республіку та в інші екзотичні країни обсяги нашого експорту злетіли у десятки разів.
На початку 2021 року топ-5 імпортерів української продукції за її митною вартістю серед азійських країн сформували Туреччина, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія та Ірак (Китай – поза конкурсом). За 2020 рік вони разом завезли з України товарів на $6,47 млрд.
Напередодні новорічних свят, у грудні був зафіксований ще й рекордний місячний обсяг експорту у 2020 році. За останній місяць року було вивезено товару на $4,88 млрд, що на 18,5% більше за аналогічний показник 2019 року. І попит наприкінці року злетів за кордоном зовсім не на споживчі товари, а на промислові – наші залізорудні концентрати та окатиші, соняшникову олію та кукурудзу тощо.
За кожним мільярдом чи мільйоном коштів, за кожним глобальним чи локальним напрямком експорту або ж іншим зрушенням стоять долі десятків тисяч українських виробників і експортерів та мільйонів їхніх працівників. Тож є сенс детальніше з’ясувати, де саме та на чому можуть заробити валюту наші співвітчизники, і в фарватері якого тренду шанси на заробітки у них будуть вищими.
Тож спробуємо детальніше препарувати найпотужніший та найдинамічніший напрямок українського експорту – азійський.
Східний прийом
У 2020 році Азія стала рекордсменом зі споживання української продукції. Попередній рекорд протримався 9 років. А минулого року вітчизняні експортери перевершили його на $0,92 млрд.
Частка азійського експорту у постачанні українських товарів за кордон теж рекордна за останні 10 років. За підсумками 2020 року вона досягла 37,5%. Показник зріс відразу на 2,5 процентних пункти.
Товарообіг України минулого року у відносинах із азійським регіоном також збільшився. Хоча за всіма іншими напрямками він зменшився. До того ж сальдо у торгівлі з Азією цілком позитивне.
Азійський регіон став ще й найдинамічнішим імпортером українського у минулому році. Експорт з України в цьому напрямку зріс за рік на 20,2% (проти 2019 року). Водночас приріст нашого експорту до Америки — вчетверо менший, а споживання з боку Євросоюзу та РФ взагалі впало.
Разом з тим азійський напрямок дуже строкатий. З одного боку, маємо гігантського партнера, який одноосібно потягнув на себе у 2020 році 38% від нашого експорту в Азію. З другого, є 40 дуже різних інших країн регіону, які разом споживають більшу частину українського південно-східного експорту.
Власне китайський ринок дуже зарегульований, і основу українського експорту тут складає не дуже велика група сировинної продукції. Розглядати Китай на найближчі роки як найпривабливіший ринок — не варто, оскільки цю країну цікавить дуже вузький асортимент українських товарів (лише близько 300 найменувань) і 64% вартості експорту до Китаю перепадає на сировинну продукцію, наголошують у київському Інституті економічних досліджень та політичних консультацій.
Попит інших чотирьох десятків країн Азії – більш різнобарвний за товарним асортиментом і географією постачань. До того ж ринки цих країн доволі динамічні, чимало з них б’ють чергові рекорди з імпорту.
Та й на 2021 рік найбільші темпи відновлення економіки МВФ прогнозує саме у країнах Азії. Зокрема, зростання реального ВВП в Індії очікується на рівні 11,5%, Малайзії – 7%, Філіппінах – 6,6%, Туреччині – 6%, а загалом у країнах Азії, що розвиваються, – 8% (проти 4,3% в розвинених державах та 5,5% в світовій економіці).
Смакові уподобання
Вирізняється весь азійський ринок від китайського ще й тим, що тут трохи більша перевага надається імпорту аграрної продукції з України. Зокрема, зерновим культурам та рослинним оліям, тоді як основа українського експорту в Китай – залізна руда.
Найбільша несподіванка минулого року в продовольчому азійському сегменті – початок масового експорту зернових із України до Пакистану. За рік сюди завезли відразу 1,25 млн тонн українського зерна (роком раніше постачань практично не було). А основним споживачем нашої соняшникової олії в Азії залишається Індія. Вона за 2020 рік купила понад 1,9 млн тонн української олії. Хоча найактивніше збільшують обсяги її імпорту наразі Ірак та Туреччина.
Крім того, Оман останнім часом активно нарощує імпорт борошняних кондитерських виробів із України, а Саудівська Аравія – курячого м’яса, впевнено очолюючи рейтинг його імпортерів в Азії. Так, у 2020 році Саудівська Аравія завезла 82 тис. тонн української курятини на $138 млн.
На відміну від Китаю, в інших країнах Азії до топ-10 найпопулярніших товарних груп української продукції входять також добрива та тютюн. Основним споживачем добрив (карбаміду) тут є Індія, а тютюну – Японія та Грузія. Крім того, розпочинає завозити українські добрива Саудівська Аравія та стрімко зростає експорт тютюну до Філіппін. Зі свого боку, Туреччина та Корея швидко збільшують споживання товарів іншої хімічної промисловості – аміаку та поліетилену.
І в багатьох розвинених країнах Азії дуже популярна зараз продукція української металургії, зокрема, напівфабрикати з вуглецевої сталі різної форми. Лідери з їхнього споживання – Туреччина та Саудівська Аравія. Минулого року вони збільшили обсяги імпорту наших напівфабрикатів на 80-90%. У підсумку Туреччина за 2020 рік купила таких виробів зі сталі навіть більше від Китаю – майже 1,3 млн тонн.
Показовим є асортимент української продукції, яку компанії розпочали постачати до Азії у 2020 році (принаймні, в 2019 році вона не експортувалася). За минулий рік з’явилась майже тисяча нових найменувань у вітчизняному експорті в цей регіон. Десята частина новинок відвантажувалась мільйонними партіями. І серед них, зокрема, поліетилен високої щільності, кокс, філе мороженої форелі, лісоматеріали з ялиці та ялини, олія соєва, нітрат амонію (добриво), гігієнічні жіночі прокладки, вироби з молюсків, паливна деревина, хутро норок, водостійка керамічна плитка, свіжий сир, макуха з насіння ріпаку та багато іншого (перелічено за зменшенням обсягів експорту у грошах).
А очолюють рейтинг популярних в Азії українських новинок наші лісоматеріали із сосни. Їх вивезено з України до Азії (без Китаю) за рік 228 тис. тонн на рекордну суму $49 млн, переважно – до Туреччини та Індії.
До речі, десятку країн Азії, які найдинамічніше нарощували споживання української продукції у 2020 році, утворили Пакистан, В’єтнам, Катар, Іран, Ємен, Ірак, Йорданія, Гонконг, Непал і Оман. За рік вони збільшили сукупний імпорт з України на $540 млн (проти рівня 2019 року).
Висновки щодо експорту у нинішньому році робити ще зарано – перший місяць року не показовий. Однак вже видно, що головні тренди поки що зберігаються. А в десятку найдинамічніших імпортерів Азії намагаються потрапити Малайзія та Японія. Крім того, порівняно з початком минулого року, набагато більше регіон імпортує зараз стального прокату, лісоматеріалів, мідних катодів, стальних прутків та профілів, масла вершкового та багато іншої промислової та аграрної української продукції.
Читайте також
