«Думав, буде більше води, виднітимуться плеса озер, якісь рукави... Суцільне зелене море з верби», — такою побачив територію колишньої Каховської ГЕС еколог Вадим Манюк.
Уночі 6 червня 2023 року війська рф підірвали греблю Каховської ГЕС. Руйнування Каховської ГЕС негативно позначилося чи не на всіх галузях економіки. Загалом прямі збитки України складають щонайменше $2 млрд. Остаточну цифру можна буде назвати лише після звільнення регіону.
зʼясував, як відчуваються наслідки руйнування Каховської ГЕС для енергетики, інфраструктури, сільського господарства та екології через рік після катастрофи.
Перші дні після катастрофи
Росіяни зруйнували 16 затворів, будівлю ГЕС і вставку земляної греблі між будівлею ГЕС і шлюзом, а також адмінкорпус. Рівень води у водосховищі почав стрімко падати: станом на ранок 9 червня він опустився до 11,7 м, що нижче критичної позначки (12,7 м). Під загрозою затоплення опинилися приблизно 80 населених пунктів України — не тільки Херсонщини, а й Миколаївщини. Працівники ДСНС почали оперативну евакуацію людей, на жаль, тільки з підконтрольних Україні теренів. Катастрофа забрала життя десятків людей, сотні опинилися без даху над головою.
У 2023 році держава виплатила понад 200 млн грн фінансової допомоги постраждалим від підтоплення. Грошову підтримку у розмірі 5 тис. грн на особу отримали понад 23 тис. жителів Херсонської та Миколаївської областей.
Фото: Getty Images
Теракт завдав збитків і бізнесу: було затоплено 28 великих промислових об'єктів, розташованих на правому та лівому берегах Дніпра.
Вплив на інфраструктуру: відбудова водогонів і відсутність судноплавства
Після теракту у Херсонській, Запорізькій й Дніпропетровській областях, які залежали від водопостачання з Каховського водосховища, почалися проблеми з питною та технічною водою. Деякі підприємства були змушені зупинити роботу. Зокрема, найбільше металургійне підприємство України «АрселорМіттал Кривий Ріг» обмежило споживання води та на кілька місяців поставило на паузу низку процесів металургійного виробництва.
До зони надзвичайної ситуації було доставлено 148 тис. тонн води. Спалахів інфекційних хвороб вдалось уникнути шляхом поширення Центрами контролю та профілактики хвороб сотень тисяч таблеток для знезараження питної води.
Фото з відкритих джерел
Щоб вирішити проблему дефіциту води, біля Кривого Рогу розпочалися роботи з будівництва до міста водогону з річки Інгулець. У травні 2024 року компанія «Автомагістраль-Південь» повідомила про успішне завершення будівництва магістрального водогону. Також на початку березня 2024 року завершилося будівництво 77-кілометрового магістрального водогону на ділянці «Запоріжжя – Томаківка – Марганець», який забиратиме воду з Дніпра.
На жаль, підрив ГЕС на тривалий час унеможливить судноплавство Дніпром нижче Запоріжжя. Адже після падіння рівня води судна опиняться на мілині.
Як катастрофа на Каховській ГЕС позначилася на енергетиці
Підрив Каховської ГЕС поставив під загрозу безпеку на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС. Вода з водосховища потрібна для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Утім катастрофи вдалось уникнути завдяки використанню власних ставка-охолоджувача та системи басейнів. Крім того, згідно з проєктом ЗАЕС, для наповнення ставка можуть бути застосовані мобільні насосні станції, а також свердловини.
В «Енергоатомі» ситуацію на ЗАЕС назвали «контрольованою» і запевнили, що разом з іншими міжнародними організаціями, які присутні на станції, зокрема МАГАТЕ, моніторять ситуацію на ЗАЕС.
Фото з відкритих джерел
Каховська ГЕС у середньому виробляла 1,5 — 2 млрд кВт·год електроенергії на рік. Потужність станції становила 343,2 МВт. «Втрата Каховської ГЕС попередньо оцінюється у $1,2 млрд. Крім самої руйнації, ми втратили важливі потужності для енергосистеми України, які відігравали важливу роль для регулювання пікових навантажень, зокрема, у Херсонській та Миколаївській областях», — зауважив директор Каховської ГЕС Олег Пащенко.
Проте в цілому виведення з ладу ГЕС не спричинило колапсу в енергосистемі країни. «Каховська ГЕС не працювала в енергосистемі України з жовтня 2022 року, — пояснює експерт у сфері енергетики Андріан Прокіп. — Вона мала відносно невелику потужність. Але ГЕС відігравала значну роль у регулюванні потужності відновлюваної енергетики, зокрема потужностей, втрачених через окупацію. Тобто втрата Каховської ГЕС — дуже маленька, порівняно зі зруйнованими і пошкодженими потужностями цього року».
Як теракт на ГЕС вплинув на екологію
Збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд грн. Вони включають забруднення територій, води, шкоду, завдану екосистемі, трьом національним природним паркам. Зокрема, підрив Каховської ГЕС порушив середовище існування риб, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні зони від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова. Орієнтовна загальна сума збитків рибній галузі через підрив окупантами Каховської ГЕС складатиме понад 11 млрд грн.
Через затоплення двох державних рибовідтворювальних заводів Держрибагентства українські водойми щорічно недоотримають зариблення у кількості 16 млн екземплярів цінних видів водних біоресурсів.
Фото: пресслужба Офісу Генпрокурора
За словами екологів, щонайменше один вид риб уже зник з лиця Землі — це морський судак або буговець, який мешкав у Дніпровсько-Бузькому лимані. Сильно постраждали й птахи.
«Оскільки підрив греблі припав на сезон гніздування птахів, то паводок суттєво вплинув на колонії прибережних птахів — велика кількість пташенят, які ще не навчились літати, загинули. Однак точні зміни популяцій цих птахів наразі неможливо оцінити через продовження активних бойових дій вздовж русла Дніпра», — розповів фахівець з адаптації до зміни клімату ГО «Екодія» Богдан Кученко.
Втрата родючих ґрунтів: як катастрофа позначилася на агросекторі
За даними «Оцінки потреб після катастрофи (PDNA)», спільного дослідження ООН та українського уряду, збитки сільському господарству Херсонщини від прориву дамби оцінюються у $406,6 млн, каже Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу. Катастрофа майже унеможливила ведення сільського господарства на Херсонщині.
«На Херсонщині надскладна ситуація, адже були змиті шари ґрунтів, регіон перетворюється на пустелю, сам ґрунт у певних місцях непридатний до аграрного виробництва — треба у величезних кількостях вносити мінеральні добрива, треба займатися відновленням ґрунтів. Тобто Херсонщина змінилася на десятиріччя», — зауважила експертка з аграрних питань Марія Колесник.
Інфографіка: Олександр Шатов
Утім, через теракт на Каховській ГЕС потерпають й інші регіони поблизу Дніпра. «Коли вода пішла вниз з регіонів, які вище по Дніпру, — продовжує Колесник, — вологозабезпечення, починаючи з Центральної України, навколо Дніпра, змінилося. Якщо десь було зрошення, воно було повністю порушене. Зараз Дніпропетровська, Запорізька області, які фактично не були залиті, але від яких пішла вода, потерпають і будуть потерпати через нестачу вологи в найближчі роки».
Тож аграрії мають переглянути сівозміну, вивчати, які посухостійкі сорти, культури у цих регіонах вирощувати, які технології при цьому використовувати, переконана фахівчиня. Максим Гопка додав, що через дефіцит води для зрошення херсонські фермери змушені мігрувати в інші регіони й скорочувати обсяги вирощуваних культур, зокрема, візитівки регіону — кавунів.
Загалом, за підрахунками УКАБ, потреби у відновленні сектору сільського господарства Херсонщини складуть $180 млн протягом 10 років.
Що стосується самої ГЕС, нині в «Укргідроенерго» завершили перший етап проєкту, що охоплює проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС. Це підготовчі дії для відбудови ГЕС, яка відбудеться не раніше, ніж після деокупації Херсонщини.
