Фото: пресслужба Нацбанку
З початку року гривня зміцнилася сильніше за всі валюти у світі — її курс по відношенню до долара США зріс майже на 20%. А економіка продовжує зростати — у третьому кварталі вона зросла на 4,1%. За підсумками року влада очікує, що зростання складе 3,5%.
Щодо 2020 року уряд налаштований також позитивно й очікує за оптимістичним сценарієм зростання ВВП на 4,8%. Нацбанк дає стриманішу цифру — 3,5%. З ним майже згодні й міжнародні організації: наприклад, Всесвітній банк прогнозує зростання економіки України на 3,7%, а от МВФ очікує лише 3% в 2019-2020 роках.
The Page запитало економістів, що нам готує 2020 рік.
Вважаю, що 2020 рік буде непростим. Це пов’язано насамперед з міжнародними чинниками, зокрема з президентськими виборами у США, що позначиться й на ситуації в Україні. Тому, попри те, що Нацбанк зміг добитися інфляції трохи вище за 5% у 2019 році, я вважаю, що наступного року передумов для 100% оптимізму все ж таки немає.
Що стосується курсу української гривні до долара у 2020-му, то, на мою думку, треба запитати в іноземних інвесторів, які купують облігації внутрішньої державної позики, – наскільки у них ще вистачить апетиту, щоб це робити. Особливих умов для девальвації гривні на початку року немає, але вона цілком можлива до кінця 2020-го. Я більш схильний вважати, що курс буде на рівні 27-28 гривень за долар на кінець наступного року.
Цілком вірогідно, що наступного року українська економіка зможе зрости на 3,5%. Але я не можу сказати, що це занадто велике зростання, адже ми все ще знаходимось на рівні, який нижчий за рівень 2013 року. Економіка може зростати і значно швидшими темпами, що залежатиме від того, яким чином буде пом’якшена монетарна політика. Вважаю, що у 2020-му Нацбанк доведе її до 9%.
На розвиток економіки може також вплинути канал покращення бізнес-клімату, а саме плани щодо демонополізації економіки, а також щодо розвитку конкуренції, що декларує Кабмін і Мінекономіки. Розвитку може посприяти також боротьба з контрабандою. І взагалі все, що стосується детінізації економіки, може давати можливість створення такого бюджетного люфту для того, щоб потім його використовувати для стимулювання економіки.
Що стосується ризиків, то це всі зовнішні, пов’язані з можливим погіршенням зовнішньоекономічної кон’юнктури. Але це навряд чи призведе до глобального падіння на світових ринках. Внутрішні ризики стосуються опору будь-яким реформам, зрушенням, які зараз відбуваються в країні, що в свою чергу пов’язано з українським олігархатом, криміналітетом і з зацікавленістю не проводити реформи частиною бюрократичного та чиновничого апарату України.
З точки зору цін 2019 рік був досить вдалим для залізорудних компаній у світі. Після катастрофи на дамбі Vale ціни підскочили до багаторічних максимумів, трималися на рівні понад 100 доларів за тонну протягом більшої частини року. Рівень цін підтримувало також виробництво сталі в Китаї. У залежності від того, як Vale буде повертати свої втрачені потужності на ринок, а Китай сповільнюватися у виробництві, у 2020-му ми очікуємо, що попит-пропозиція зрівняються. Принаймні до кінця наступного року, що призведе до зниження цін на залізорудну сировину. Вважаю, що ціни на руду з вмістом заліза 62% будуть в середньому десь близько 75-80 доларів за тонну.
Вважаю, що у 2020 році інфляція буде, як і цьогоріч, близько 5% через укріплення гривні. На жаль, ціни на товари, зокрема на імпортні, із затримкою реагують на посилення національної валюти. Але конкуренція на ринках призводитиме до того, що імпортери, роздрібні торговці будуть поступово, змагаючись цінами, знижувати їх для споживачів.
Зростання цін на продовольство також навряд чи можна очікувати, зокрема завдяки хорошому врожаю цього року. Але ціни на енергоносії передбачити важче. Хоча базовим сценарієм є набагато нижчий темп зростання цін, ніж той, до якого ми звикли за останні роки. Але завжди є ризики, які можуть цей процес підштовхнути.
У 2020 році буде більший попит на зернові культури через скорочення посівних площ під пшеницю в основних регіонах, які їх виробляють. Зараз ціни на пшеницю знаходяться у факторі підтримки і зростають. Так буде і на початку 2020 року, особливо у першій його половині. На цей час припадає закінчення маркетингового 2019-го, і на ціни будуть тиснути фактори цього року. Зокрема, це нестача фуражної пшениці, великий попит через погодні умови. Щодо кукурудзи, то цікавим буде співвідношення між попитом на нафту та виробництвом етанолу, оскільки кукурудза є культурою, з якої виробляється біопаливо. Тож через співвідношення нафта/етанол також буде великий тиск на ціни.