Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Росія поки що не може знайти альтернативних покупців на свою нафту

Росії потрібні нові клієнти для постачання нафти. Фото: Andrey Rudakov / Bloomberg

Росії потрібні нові клієнти для постачання нафти. Фото: Andrey Rudakov / Bloomberg

Москва поки що не змогла знайти нові ринки для своєї нафти, які їй необхідно забезпечити на той час, коли 5 грудня набудуть чинності санкції Європейського Союзу щодо її морського експорту.

Крім Китаю, Індії та Туреччини, які ще кілька місяців тому наростили закупівлі нафти у РФ, «інші покупці не матеріалізувалися скільки-небудь значною мірою», йдеться в аналітичному матеріалі, опублікованому Bloomberg.

Обсяги морських перевезень нафти з Росії

За сім днів до 28 жовтня перевезення зросли, але середнє значення за останні чотири тижні зменшилося: обидва показники зараз становлять приблизно 3 млн барелів на день.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Постачання морської нафти з РФ

Постачання морської нафти з РФ

З цієї кількості приблизно 740 тис. барелів на день постачалися до європейських країн, проте цей ринок переважно зникне до кінця листопада. Ще за місяць Росія втратить крім того 650 тис. барелів на день, що постачаються в Польщу та Німеччину трубопроводом «Дружба». Отже, Москві необхідно знайти нові ринки для майже 1,4 млн барелів нафти на день.

Розміщення цих додаткових обсягів у наявних покупців вимагатиме від них збільшення закупівель російських барелів на дві третини та скорочення імпорту з інших країн, і це за умови, що буде знайдено достатньо суден для перевезення нафти на значно більші відстані.

Як нафту з РФ купують Китай, Індія та Туреччина

Потоки до Китаю, Індії та Туреччини досягли піку в червні на рівні 2,2 млн барелів на день. За чотири тижні до 28 жовтня ця цифра знизилася приблизно на 380 тис. барелів на день. Водночас обсяг у танкерах, які поки що не вказали кінцеві пункти призначення, досить великий – 370 тис. барелів на день. Практика показує, що здебільшого ці судна опиняються в Індії, а менша кількість прямує далі на схід, до Китаю. З огляду на це загальний потік російської нафти до Туреччини, Китаю та Індії мало зміниться.

spasatelnye-krugi-rossii.jpg

Часу на доправлення сирої нафти з віддалених портів до Китаю та Індії, перш ніж набуде чинності заборона ЄС, залишається дедалі менше. Найкоротший рейс до Індії з російського порту Новоросійськ на Чорному морі триває приблизно два з половиною тижні. Час у дорозі збільшується до трьох із половиною тижнів для постачань в Індію з тихоокеанського порту Козьмино та становить понад місяць із терміналів на Балтиці або арктичному узбережжі Росії.

Танкери, які зараз завантажуються в Приморську або Усть-Лузі, навряд чи дістануться розвантажувальних терміналів у Китаї або на східному узбережжі Індії раніше набрання чинності санкціями ЄС. Після початку дії санкцій танкери можуть втратити страхове покриття, навіть якщо вони ще перебувають у дорозі.

Відвантаження до портів на західному узбережжі Індії, ймовірно, можуть тривати приблизно до 7 листопада. Вантаж нафти з арктичного порту Мурманськ нині прямує до Китаю Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії, і цей шлях має зайняти приблизно три тижні.

Постачання нафти у регіон Середземного моря

Експорт до країн Середземномор'я за чотири тижні до 28 жовтня знову знизився. Потоки до регіону, включно з Туреччиною, впали до тритижневого мінімуму. Постачання до Італії зросли, проте обсяги до Туреччини впали.

Середземноморські нафтові клієнти Росії

Середземноморські нафтові клієнти Росії

Сукупні потоки до Болгарії та Румунії впали до п'ятитижневого мінімуму — 167 тис. барелів на день, що становить трохи більш як половину пікового обсягу в червні. Майже весь обсяг, що спрямовується клієнтам у Чорному морі, потрапляє до Болгарії. Країна домоглася часткового звільнення від заборони ЄС на морський імпорт сирої нафти з Росії.

Експорт російської нафти до Азії

Постачання азійським клієнтам, а також перевезення суднами, які не мають кінцевого пункту призначення, відновили більшу частину втрат попереднього тижня. Обсяг сирої нафти, що відправляється в Азію, становив у середньому 1,8 млн барелів на день протягом чотирьох тижнів до 28 жовтня, ще 135 тис. барелів на день постачалися танкерами, місце розвантаження яких невідоме.

Усі танкери, які перевозять сиру нафту в невстановлені пункти призначення в Азії, прямують у бік Суецького каналу, а остаточні точки розвантаження навряд чи будуть очевидними доти, доки вони не пройдуть у Червоне море. Більшість із цих суден прибувають до Індії, деякі прямують до Китаю, а деякі судна вирушають до інших пунктів призначення, як-от Фуджейра в Об'єднаних Арабських Еміратах або Коломбо в Шрі-Ланці.

Нафтові клієнти РФ в Азії

Нафтові клієнти РФ в Азії

Дохід РФ від нафтового експорту

Надходження до скарбниці Кремля від експортного мита на сиру нафту зросли на $12 млн — до $133 млн за сім днів до 28 жовтня. Але середній дохід за чотири тижні знизився на $9 млн — до $128 млн, мінімального обсягу з 24 лютого.

Ставка експортного мита в жовтні на рівні $6,06 за барель є найнижчою з лютого 2021 року.

Ставка знову впаде в листопаді до $5,83 — найнижчого рівня із січня 2021 року. Дисконт на нафту сорту Urals щодо Brent збільшився протягом останнього розрахункового періоду (з 15 вересня до 14 жовтня) до $25,5 за барель.

Доходи від експортного мита на російську нафту

Доходи від експортного мита на російську нафту

Додатково

Без урахування транзиту

Усі цифри Bloomberg не включають нафту, яку ідентифіковано як казахстанський сорт KEBCO. Це постачання компанії «КазТрансойл», що йде транзитом через Росію на експорт через Усть-Лугу та Новоросійськ.

Після вторгнення Росії в Україну Казахстан провів ребрендинг своєї нафти, щоб відрізняти її від тієї, що відправляють російські компанії. Транзитну нафту звільнено від санкцій ЄС щодо російських морських перевезень, які мають набути чинності в грудні.

Яку нафту РФ продає в Азії

Через тихоокеанські порти Росія відправляє на експорт нафту ESPO – це малосірчиста суміш сибірської нафти, яка постачається трубопроводом Східний Сибір – Тихий океан (ВСТО). Така нафта є привабливішою для нафтопереробників, ніж Urals, оскільки видалення сірки – складний процес, що підвищує собівартість нафтопродуктів.

Основним ринком збуту для марки ESPO є країни Азії, деякий обсяг постачається також на західне узбережжя США.

Якщо вартість Urals (російська марка експортної нафтової суміші) прив'язується до північноморської Brent, то ціна ESPO розраховується на підставі близькосхідної Dubai Crude. Водночас за якісними характеристиками східносибірська нафта перевершує обидві міжнародні стандартні марки.

Як європейці готуються до заміщення нафти з РФ

Італійська влада надала італійській доньці російської групи Lukoil листа про поруку, який допоможе нафтопереробному заводу (НПЗ) ISAB на Сицилії отримати від банків фінансування для закупівель неросійської нафти та продовження роботи.

На ISAB припадає приблизно 20% нафтопереробних потужностей Італії. З першого дня існування він працював лише на російській нафті.

Набуття чинності забороною на морський імпорт російської нафти до ЄС 5 грудня може призвести до зупинення заводу, якщо його керівництво не налагодить закупівлю сировини з альтернативних джерел.

Подякувати 🎉

Коментарі

Всі новини