Що дає процедура особистого банкрутства в умовах війни

В Україні вже три роки фізичні особи можна офіційно визнавати банкрутами. Однак попри значні обсяги простроченої заборгованості лише 978 українців ініціювали процедури свого банкрутства.

Перевірити, чи є людина банкрутом, можна в «Опендатаботі», надіславши боту індивідуальний податковий номер (ІПН).

Зазначимо, що банкрутство – це не єдиний вихід із скрутної фінансової ситуації. Ще у квітні 2021 року набув чинності закон № 1381, згідно з яким борги за споживчими кредитами в іноземній валюті, зокрема іпотечними, можна реструктурувати.

Читайте також: «Я — банкрут. Що робити?» Інструкція з банкрутства компаній, ФОПів і фізосіб

Ініціювати банкрутство може лише сам боржник.

Підставою для відкриття господарським судом провадження про неплатоспроможність фізичної особи є хоча б одна з таких умов:

• розмір простроченої заборгованості становить не менш як 30 розмірів мінімальної зарплати (зараз це 201 тис. грн);
• боржник не погашає борги в розмірі понад 50% щомісячних платежів протягом двох місяців за кожним із фінансових зобов'язань;
• у виконавчому провадженні винесено постанову про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
• є інші обставини, що підтверджують ризик настання неплатоспроможності боржника.

Людина може мати кілька підстав для банкрутства одночасно. У такому разі шанси на відкриття виробництва зростають.

Процедура банкрутства фізичної особи передбачає списання будь-яких боргів, що виникли на підставі договору. Це:

• банківські кредити;
• кредити в небанківських фінансових установах (МФО);
• всілякі позики;
• заборгованості з комунальних послуг;
• різні штрафи;
• податкова заборгованість;
• заборгованості за будь-якими договорами та угодами цивільно-правового характеру.

Після завершення процедури банкрутства фізична особа звільняється від боргів (вимог кредиторів). Проте визнання банкрутом не звільняє від таких боргів:

• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю фізичної особи;
• щодо сплати аліментів;
• нерозривно пов'язаних з особистістю фізичної особи.

Ба більше, ці фінансові зобов'язання не тільки не можна списати — за їхньої наявності неможливе списання боргів за процедурою банкрутства. Спочатку потрібно виконати вимоги, нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи, і лише після цього подавати заявку на неплатоспроможність.

Алгоритм банкрутства фізичних осіб має такий вигляд:

• необхідно подати заяву до господарського суду, додавши до неї необхідні документи на підтвердження неплатоспроможності;
• протягом п'яти днів суд розглядає документи та за наявності підстав відкриває справу про неплатоспроможність. Призначається дата попереднього засідання, кредиторів сповіщають про початок процедури;
• суд має призначити арбітражного керуючого, який відстежуватиме й контролюватиме подальші процедури – реструктуризації та самого банкрутства. На 120 днів на майно боржника накладається мораторій на виплату боргів;
• протягом 30 днів боржник очікує на подання вимог від кредиторів. Суд має 60 днів із дати відкриття справи, щоб їх розглянути;
• протягом 120 днів, поки діє мораторій, боржник разом з арбітражним керуючим розробляє план реструктуризації. Його необхідно погодити з кредиторами, після чого подати до суду. Цей документ передбачає, які кошти використовуються для погашення боргів, а які залишаються у фізособи. План розраховується на п'ять років (у разі іпотечного кредиту — 10 років);
• якщо розроблений план реструктуризації не влаштовує кредиторів або суд, або якщо боржник надалі не виконує його, запускається процедура банкрутства. Якщо є майно, воно продається, якщо його немає – борги просто списують.

Зауважимо, що спроба переписати майно перед банкрутством не допоможе зберегти його. Річ у тім, що разом із клопотанням про банкрутство фізособа подає до суду декларації за 3 роки, у яких зазначено і майно членів його сім'ї (навіть колишньої дружини, якщо після розірвання шлюбу не минуло 3 роки). Якщо суд визнає, що майновий стан боржника та його сім'ї дозволяє погасити борги, він відмовить у відкритті справи про неплатоспроможність.

Після того як буде порушено процедуру, повна сума банкрутства фіксується, а відсотки, пеня, штрафи не нараховуються.

Читайте також: Як не втратити квартиру або гроші. Що робити в разі банкрутства забудовника

План реструктуризації боргів може включати:

• зміну методу виконання зобов'язань;
• продаж частини майна боржника;
• відстрочення боргу, його прощення;
• поруку від інших осіб;
• зміну положення боржника, наприклад його працевлаштування.

Не може бути продано таке майно боржника:

• житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (за умови, що квартира до 60 кв. м загальної площі; або якщо житлова площа не більш як 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Винятком є житло, яке є предметом забезпечення (іпотека, застава);
• рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування.

Суд може виключити майно загальною вартістю до 10 мінімальних зарплат, якщо воно є неліквідним або необхідним для задоволення нагальних потреб боржника та членів його сім'ї.

На 120 днів від початку виробництва на фізособу накладається низка обмежень: бути поручителем; укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу; продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінімальних зарплат. Крім того, суд може накласти інші обмеження, наприклад, заборонити виїзд за кордон, накласти арешт на майно.

Якщо людину визнано банкрутом, на неї накладаються такі обмеження:

• неможливість упродовж 5 років відкриття нового провадження про банкрутство, якщо тільки борги в попередній справі про банкрутство не було погашено;
• обов'язок протягом 5 років під час укладання договорів позики, кредитних договорів, договору поруки або договору застави письмово повідомляти іншу сторону про факт своєї неплатоспроможності;
• неможливість протягом 3 років вважатися особою, яка має бездоганну ділову репутацію (що потрібно під час добору на окремі посади).

Однак це ще не все. На 120 днів від початку провадження до оголошення банкрутом або закриття справи на фізособу теж накладається низка обмежень: бути поручителем; укладати договір позики чи довічного утримання, переведення боргу; продавати майно, якщо його вартість перевищує 10 мінімальних зарплат. Крім того, суд може накласти й інші обмеження, наприклад, заборонити виїзд за кордон, накласти арешт на майно, заборонити укладати договори.

Процедура банкрутства – порівняно складна й тривала. Гіпотетично її можна пройти самому. Але на практиці її доручають юристам. Охочих вести справи про банкрутство багато. Роботу юристів оплачує боржник.

На сайті однієї з київських юрфірм вказано вартість послуг у справах про банкрутство:

• державний платіж – 32 тис. грн;
• послуги юриста – від 15 тис. грн;
• особиста консультація з юристом – 1 тис. грн/година;
• письмова шаблонна консультація — 200 грн.

На сайті іншої компанії зазначено, що пакет «Процедура банкрутства» коштує від 500 у.о. плюс 37 215 грн офіційних платежів (обов'язковий платіж на депозитний рахунок госпсуду для авансування послуг арбітражного керуючого).

Зазначимо, що під час реструктуризації частина боргів прощається, але на їхню суму нараховується ПДФО (податок на доходи фізосіб), який має сплатити боржник.