Глобальний обсяг газової енергетики 2022 року має знизитися на 2,6%, а використання вугілля для виробництва електроенергії зростає. Про це йдеться в останньому огляді Міжнародної енергетичної агенції. У МЕА зазначають, що через дорожнечу газу та обмеження його постачання вугілля замінює природний газ для виробництва електроенергії на ринках із вільними потужностями вугільних електростанцій. Це значною мірою стосується європейських країн, які прагнуть припинити свою залежність від імпорту російського газу. Деякі європейські країни відклали плани щодо поступової відмови від вугілля та скасували раніше накладені обмеження на нього.
Динаміка попиту на електроенергію та паливо
Статистика показує, що після 24 лютого світові ціни на вугілля зросли більш як удвічі – це абсолютний рекорд з-поміж викопного палива.
Зміна світових енергетичних цін після 24 лютого
Чому зростає попит на вугілля
Енергетична криза розпалює глобальне полювання за паливом, що забруднює довкілля, йдеться в статті агентства Reuters.
Її автори пишуть, що танзанійський порт Мтвара до кінця минулого року торгував переважно горіхами кеш'ю. Тепер він забитий суднами, на які завантажується вугілля, оскільки вторгнення Росії в Україну спровокувало всесвітнію гонитву за цим паливом.
Танзанія традиційно експортує енергетичне вугілля лише до сусідніх країн Східної Африки. Відправляти його далі не було сенсу, оскільки для цього потрібно було перевозити вугілля на 600 км від шахт до найближчого порту. Енергетична криза у Європі все змінила.
Гігант торгівлі сировинними товарами Cargill зафіксував помітне зростання постачання вугілля: у період із червня до серпня компанія перевезла 9 млн тонн вугілля по всьому світу проти 7 млн тонн торік.
«Європа конкурує з іншими покупцями, альтернатива дорожча – газ, – вважає Ян Ділеман, президент підрозділу морських перевезень Cargill. – Ми побачимо дуже великі потоки до Європи з Колумбії, Південної Африки та інших місць».
16 вересня фізичне енергетичне вугілля в австралійському порту Ньюкасл (це глобальний еталон) торгувалося по $429 за тонну проти $176 за тонну торік.
За даними платформи Shipfix, з кінця червня на спотовому ринку фрахту було 57 замовлень (запитів на доступні судна) для перевезення танзанійського вугілля, тоді як на той самий період минулого року було лише два.
Світовий морський імпорт енергетичного вугілля досяг 97,8 млн тонн у липні, що є найвищим рівнем за всю історію спостережень — він зріс на 9% у річному вимірі.
Танзанія очікує, що експорт її вугілля цього року подвоїться — до 697 тис. тонн, а видобуток збільшиться на 50% — до 1 365 тис. тонн.
Розраховуючи на значні податкові надходження від цього стрибка експорту, уряд розглядає можливість будівництва залізниці, що зв'яже вугледобувний регіон із портом Мтвара.
Глобальні перспективи вугільної галузі
Вугільники зараз отримують безпрецедентний прибуток, зазначає Reuters. Експерти вважають це останньою надією для галузі. За ціною вугілля $75 за тонну наприкінці 2020 року вугільна шахта могла заробити $15 на тонні, вважає Роб Вест, аналітик консалтингової компанії Thunder Said Energy. Але коли ціни сягнули $400 за тонну, маржа збільшилася до $235.
Торговці у Європі готові платити вдвічі більше, ніж пропонують азійські покупці.
Для Ботсвани, яка не має виходу до моря, продаж вугілля на морському ринку раніше був немислимим, тому основна частина експорту йшла до сусідніх ПАР, Намібії та Зімбабве.
Глобальний морський імпорт вугілля
«Раніше нас убивала логістика. Однак за нинішніх цін ми можемо змусити цю штуку працювати», – сказав генеральний директор ботсванської вуглевидобувної компанії Minergy. Ця компанія вже експортувала дві партії вугілля по 30 тис. тонн, кожна з порту в Намібії, та відправила два ешелони вугілля для експорту з мозамбікського порту.
Острівний Мадагаскар, найбільший у світі експортер ванілі, може стати ще одним гравцем на світовій вугільній сцені. «Нинішні ціни дають змогу нашим вугільникам почати експортувати вугілля вперше в історії країни», — сказав генеральний директор однієї з компаній.
У Minergy, вугледобувній компанії з Ботсвани, вважають, що ринок вугілля залишиться сильним принаймні до середини 2023 року, якщо не довше. Компанія сподівається подвоїти свої виробничі потужності.
Зростання попиту на вугілля та питання екології
Європейські країни тимчасово відклали екологічні цілі, оскільки прагнуть створити запаси палива та відкрити законсервовані вугільні електростанції, щоб підготуватися до важкої зими.
Заборона Євросоюзу на імпорт російського вугілля ще більше посилила тиск на виробників електроенергії в пошуках альтернативних джерел палива.
За даними аналітичного центру Bruegel, Росія зазвичай забезпечувала приблизно 70% потреб ЄС в енергетичному вугіллі.
Імпорт енергетичного вугілля Європейським союзом з Австралії, ПАР та Індонезії, які традиційно постачали його на азійські ринки, зріс більш як в 11 разів за чотири місяці після вторгнення Росії в Україну, свідчать дані індійської Coalmint.
«Сильні стимули підштовхнули виробництво кам'яного вугілля та бурого вугілля на 25%, як порівняти з минулим роком, попри закриття низки шахт за останні три роки», — говорять аналітики Bank of America про Європу.
Нинішнє збільшення спалювання енергетичного вугілля може призвести країни до зіткнення з амбітними цілями щодо скорочення викидів CO2. За даними енергетичного аналітичного центру Ember, спалювання більшої кількості вугілля у ЄС призведе до збільшення викидів CO2 на 1,3% на рік.
Уряди у Європі говорять, що це тимчасовий відступ.
Експорт енергетичного вугілля з Австралії до Європи
Читайте також
