Чого вимагає від української влади меморандум із МВФ. Фото: МВФ
Україна 3 квітня 2023 року отримала від МВФ перший транш у розмірі $2,7 млрд у рамках нової програми розширеного фінансування (EFF). Загалом програма передбачає виділення $15,6 млрд. Надалі транші виплачуватимуть за результатами щоквартальних аналізів її виконання.
Аналіз проводитимуться на основі меморандуму. Цей об'ємний документ з-поміж іншого містить зобов'язання України щодо розроблення та реалізації економічної політики, законотворчої діяльності, управління держборгом. Фактично він встановлює рамки найближчого майбутнього для України, якщо вона хоче й надалі отримувати підтримку МВФ.
Меморандум про економічну та фінансову політику затвердив уряд. Лист про наміри, додатком до якого є меморандум, підписали президент, прем'єр-міністр, міністр фінансів і голова НБУ. The Page розповідає, які зобов'язання взяла на себе наша країна.
Меморандум з МВФ: якою буде стратегія щодо зовнішнього держборгу України
Згідно з меморандумом, елементи такої стратегії включають:
- продовження відстрочення з погашення та обслуговування боргу перед державними кредиторами (Паризьким клубом) до кінця 2027 року, зараз вона діє до кінця 2024 року;
- гарантії країн Паризького клубу ухвалити остаточне рішення щодо реструктуризації боргу України.
Не пізніше початку 2024 року Україна розпочне переговори з власниками її євробондів щодо продовження реструктуризації та планує домовитися до середини 2024 року. Строк чинної угоди з відстрочення платежів закінчується в серпні 2024 року.
Україна також зобов'язується обмежити надання державних гарантій.
Аналітики інвесткомпанії ICU зазначають, що меморандум прямо не вказує на умови можливої реструктуризації єврооблігацій, але передбачає, що її проведуть на однакових умовах як за офіційними позиками, так і за комерційним боргом. Мета реструктуризації – зменшити боргове навантаження в перспективі до 60 – 65% ВВП, а цього неможливо досягти без списання частини боргу.
Динаміка вартості низки єврооблігацій України з лютого 2022 по лютий 2023 року
Як зміниться фіскальна політика України згідно з меморандумом із МВФ
Присвячений фіскальній політиці блок містить найбільше структурних зобов'язань (10 із 19) і кількісних показників. Вони належать до дефіциту та доходів бюджету, витрат на соціальну сферу, не нарощування нової бюджетної заборгованості. Частину структурних маяків Україна вже виконала на етапі попереднього схвалення програми.
Ціни єврооблігацій України
Нові структурні маяки у фіскальній політиці України:
- набуття чинності законопроєктом № 9105 про внесення змін до бюджету до кінця квітня 2023 року (зараз він на підпису в президента);
- подання законопроєкту про мінімізацію внесених ad-hoc («за запитом») змін до бюджету (кінець травня 2023 року);
- ухвалення до кінця червня 2023 року законопроєкту № 8401, який повертає довоєнні умови податкового адміністрування: скасування 2% єдиного податку, відновлення єдиного податку для 1 та 2 груп, повернення перевірок і штрафних санкцій;
- подання бюджетної декларації на 2024 рік (плюс 2 роки наперед) до кінця вересня 2023 року;
- підготовка плану дій щодо покращення діяльності податкової служби (кінець травня 2023-го);
- підвищення прозорості та підзвітності спеціальних рахунків, відкритих НБУ для збору пожертвувань на ЗСУ, та їхня консолідація в спецфонді держбюджету (до кінця травня 2023-го);
- перегляд поточних процедур управління державними інвестиціями (до кінця грудня 2023 року), зміцнення контрольних повноважень Мінфіну щодо інвестпроєктів.
До кінця 2023 року має бути ухвалена національна стратегія доходів. Вона включатиме інституційне зміцнення податкової та митної служб, перегляд спрощеного режиму оподаткування, щоб «усунути ерозію податків на працю»; приведення ПДВ і акцизів у відповідність до норм ЄС; посилення антикорупційних заходів; податкову реформу, яка «балансує між необхідністю забезпечення адекватної бази доходів і створенням умов для повоєнного відновлення»; реорганізацію Бюро економічної безпеки.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що з-поміж структурних маяків немає якихось нових чи завищених вимог. Йдеться про посилення практик податкового та бюджетного адміністрування, які дають змогу мобілізувати додаткові доходи та підвищити ефективність і прозорість державних інвестицій.
Як меморандум із МВФ вплине на монетарну політику та курс гривні
Ключове зобов'язання та структурний маяк у цій сфері – підготовка стратегії повернення до рухомого обмінного курсу гривні, послаблення валютних обмежень і застосування інфляційного таргетування. Стратегія має бути розроблена до кінця червня 2023 року.
Раніше зазначалося, що такий перехід стане можливим не раніше ніж за 12 – 18 місяців на другому етапі реалізації EFF, якщо для цього складатимуться відповідні умови, які визначить НБУ.
Міністр фінансів України Сергій Марченко та директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва
А поки що Нацбанк продовжить порівняно жорстку монетарну політику, щоб уповільнити інфляцію, знизити інфляційні очікування в країні та підтримати стійкість обмінного курсу. Водночас «політична, фінансова, операційна незалежність НБУ залишатиметься безумовним пріоритетом», наголошується в меморандумі.
Які зміни очікують фінансовий сектор України згідно з програмою з МВФ
Програма сприятиме поверненню до довоєнних практик банківського нагляду та регулювання. До кінця червня 2023 року НБУ підготує оновлену фінансову стратегію, яка з-поміж іншого припускатиме:
- скасування виняткових заходів до кінця березня 2024 року, якщо це буде можливим;
- проведення діагностики банків;
- визначення пріоритетів роботи з кредитами, що не працюють;
- використання банківських норм ЄС.
НБУ до кінця грудня 2023 року проведе оцінку активів і аналіз платоспроможності банків, які зосередили 90% активів банківської системи.
Як меморандум із МВФ вплине на державне управління
Однією з індикативних цілей меморандуму є відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету НБУ. Бюджетна емісія («друк грошей») сприймається як «опція останньої надії», якій передують інші інструменти екстреного фінансування (ОВДП, використання депозитів уряду).
Структурні маяки щодо цього блоку для виконання у 2023 році стосуються посилення корпоративного управління на державних підприємствах і антикорупційних практик:
- поновлення подання декларацій про майно державних службовців (до кінця липня 2023 року);
- спрощення системи декларування активів — її пропонують пов'язати з іншими базами даних і реєстрами (до кінця жовтня 2023-го);
- внесення змін до закону про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму для відновлення посиленої перевірки щодо політично значущих осіб (до кінця вересня 2023-го);
- посилення інституційної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (до кінця грудня 2023 року).
У заяві Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) йдеться, що законопроєкт № 8071 про поновлення обов'язкового декларування майже вісім місяців очікує на розгляд у Верховній Раді. Наразі декларування добровільне, і 350 тис. публічних службовців уже подали декларації за 2021 рік. Відновлення обов'язкового декларування є необхідним, оскільки багато декларантів ще не подали декларації за 2021 рік, не говорячи про 2022 рік. За 2020 рік було подано 871 тис. декларацій.
«Є ризики приховування під час воєнного стану, зокрема присвоєння коштів, спрямованих на відновлення чи гуманітарну допомогу, а також закінчення строків притягнення до відповідальності за неправдиве декларування за 2021 рік», – наголосив заступник голови НАЗК Андрій Вишневський.