Анна Ткаченко, власниця Cat Cafe, не просто любить котиків, вона поєднує бізнес із закликами до відповідального ставлення до тварин. дізнався, як побудувати незвичайне кафе і чому ця бізнес-ідея підходить не кожному.
Кото-кафе у Черкасах працює вже дев'ять років
Можете трошки розповісти про кото-кафе від ідеї до першого Мурзика?
Ідея виникла дуже спонтанно. Це був 2015 рік, ніяких планів створювати бізнес. Я подивилася відео про незвичний закордонний офіс, в якому люди працювали і там жили котики. Мене це вразило. Але я розумію, що офіс передбачає обов’язковість перебування на роботі, і якщо людина має алергію, це досить некомфортно. Тому у мене виникла ідея створити простір, куди люди можуть прийти і поспілкуватися з котиками за власним бажанням. Особливо це стосується тих, хто з якихось причин не може мати їх вдома: орендована квартира, алергія у близьких тощо. Я продовжувала гуглити і побачила, що за кордоном вже є такі заклади, і вони досить популярні.
Від ідеї до реалізації минув досить короткий час: консультації з юристами щодо потрібних документів і пошуки приміщення. І в липні 2015 року ми вже відкрилися.
Де ви берете котиків?
Я одразу знала, що коти у нас будуть безпородні, просто врятовані. І перших шістьох ми взяли з мініпритулку. Обирали дорослих тварин тому, що їх, на жаль, рідше всиновлюють, люди хочуть маленьких кошенят. Цього місяця у нас не стало однієї кішечки з перших наших мешканців, їй було вже 18 років, але вона 9 років прожила з нами в любові, комфорті та з повною мисочкою корму. Інші п'ять котиків все ще у нас.
Але ж у вас кафе. Що ще ви пропонуєте?
Ми працюємо не так, як звичайні кафе. Наші відвідувачі сплачують за час, проведений у закладі. Це коштує від 110 грн за 30 хвилин. У нас кухні немає. Ми нічого не готуємо, але у нас є барна зона з готовою продукцією. Гостям пропонуємо безалкогольні напої: каву, чай, соки, молочні коктейлі, лимонади.
Котики не крадуть?
Були ситуації на початку. Та й зараз буває, що нові котики іноді намагаються щось під’їсти, і ми завжди попереджаємо наших відвідувачів, щоб вони не ділилися їжею. Але у нас є окремі смаколики, якими ми дозволяємо пригощати наших мешканців.
Кото-кафе взагалі важко назвати бізнесом
Можна назвати цей бізнес прибутковим?
Я б взагалі не назвала це бізнесом. У нас в Україні багато подібних закладів відкривалося та закривалося. І це пов’язано з тим, що це все ж таки більше має бути справа для душі. У котиків є свої емоції, у них є душа, характер, свої якісь уподобання. І достатньо велика частина йде на їхнє утримання, на догляд за ними. Для них має бути окрема кімната, де вони можуть відпочити від спілкування.
Я не розглядаю це як бізнес, більше як пропаганду котиків. Ми привертаємо увагу до безпородних, дорослих, а іноді і особливих тварин. Так, у нас є повністю сліпенька кішечка, у нас є котик без частинки лапки.
Скільки у вас зараз котів?
У нас є постійні мешканці, їх нині 12. А ще п'ять на утриманні, і вони будуть у нас проживати стільки часу, скільки будуть шукати родину. Ці котики врятовані з вулиці, вони вже оброблені, якщо дозволяє вік, то стерилізовані.
Чудово, що людина перед тим, як забрати котика, може з ним поспілкуватися, а не просто спиратися на картинку. Ми влаштували вже понад 60 тварин, зазвичай у нас один котик на місяць знаходить свого господаря.
Буває, що вам приносять котів?
Випадки бувають, але, на жаль, ми не можемо їх прийняти. Котик має пройти деякі процедури до того, як потрапити до нас. Одного разу нам підкинули ящик з кошенятами. Це було досить жорстоко, я навіть писала заяву і викликала поліцію. У підсумку була змушена забрати їх додому. Ми з чоловіком їх вигодовували, всіх вже прилаштували, історія з хеппі-ендом, але так робити не можна.
На жаль, люди не розуміють відповідальності, що не можна просто принести тварину до нас і залишити її тут. Нам постійно пропонують віддати своїх домашніх тварин, але ми так не працюємо, єдине, що ми можемо — допомогти інформаційно.
Як ваші котики взаємодіють одне з одним, чи бувають якісь бійки за територію?
Це одна з причин, чому ми не можемо брати до себе дуже багато котів. Наша територія комфортна саме для такої кількості, яка натепер існує. У нас є котики, які дуже люблять компанію, вони граються разом, можуть спати в одному лежаку, можуть вмивати один одного, це дуже мило. Вони достатньо контактні між собою.
Є у вас улюбленець?
Немає, тому що з кожним окремим котиком у мене свої особливі відносини. Кішка Саміра до нас прийшла сама. Вона у 2015 році почала приходити під наш заклад, ми стали її підгодовувати, а потім я взяла її на карантин і тут з'ясувалося, що вона вагітна, народила нам трьох кошенят. І так з кожним котиком у мене є своя історія.
Буває таке, що відвідувачам не вистачає котиків?
Так, звичайно. Вони можуть спитати, а де всі котики, а чому вони не такі активні. Але ми їм пояснюємо, коли тваринки максимально активні, коли вони довго перебувають у залі, а коли навпаки — пасивні. Також розказуємо, як можна взаємодіяти, у кого яка улюблена іграшка, кого краще де погладити.
Але буває, що не вистачає. Дехто хоче, щоб на кожного було 10 котиків і вони всі лежали, мурчали. Ми, на жаль, такого забезпечити не можемо.
Ми готові до найгіршого розвитку подій
Як на вас вплинула велика війна і як ваші мешканці реагують на тривогу, вибухи?
Коти не розуміли, що це. Але нам пощастило, що у нас приміщення з достатньо хорошою звукоізоляцією і реально було чутно лише декілька вибухів. Звичайно, це для них було дуже стресово. На початку війни і зараз, коли відбуваються масовані атаки, людей приходить значно менше, і котики дуже сумують. До укриттів ми їх не носимо, бо то взагалі нереально. Але у нас є все необхідне, щоб ми могли у будь-який момент всі разом поїхати звідси. Постійно є запас корму, для кожного кота простора переноска, завжди заправлено авто з повним баком, є необхідний запас ліків. Минулого року ми всім зробили документи, з якими можна виїхати за кордон, всіх чипували.
Скільки у вас працівників і хто ці люди?
Разом зі мною це шість осіб. Є людина, яка допомагає нам з підтриманням чистоти і прибиранням. І ще чотири адміністратори, які працюють позмінно. Я відповідаю за всю іншу частину, за все, що стосується здоров’я тварин, управлінням та функціонуванням закладу.
Що б ви порадили людині, яка хоче відкрити такий самий заклад?
Якщо чесно, порадила б обрати якусь іншу нішу. Це важко, а зараз ще й дуже нестійке. Це не той заклад, який можна просто закрити у разі чого. Котикам постійно потрібен догляд, постійно треба думати наперед, їх не можна просто випустити на волю, вони не зможуть самі піклуватися про себе. Треба заздалегідь себе питати: а що, коли кіт постаріє, а що, коли він помре? А якщо справа не піде, то куди ви тварин подінете? Я б порадила зробити інший тематичний заклад, це взагалі крута ідея.