Юрій Терентьєв, який очолив Антимонопольний комітет (АМКУ) у травні 2015 року, – один з небагатьох чиновників, які зберегли свою посаду після перезавантаження влади.
Загалом торік комітет оштрафував компанії, які працюють в Україні, на 8,7 млрд грн. Втім, з цієї суми держава отримала лише половину — 4,3 млрд грн, оскільки частину штрафів компанії ще оскаржують у судах. Зараз перед АМКУ стоять не менш важливі завдання: відомство бореться з підняттям цін у супермаркетах, зі здорожчанням масок та з рекламою «ліків від коронавірусу».
поговорило з Юрієм Терентьєвим та публікує основні тези цієї розмови.
Про зміни в АМКУ
- Розглядати скарги повинні окремо призначені особи в складі АМКУ, яких може бути 9 чи 15 чоловік. Умовно їх можна назвати «уповноважені з розгляду скарг на публічні закупівлі». За словами Терентьєва, це дозволить збільшити пропускну здатність комітету, оскільки до 90% робочого часу працівників органу забирає розгляд скарг щодо державних закупівель. У 2014 році таких скарг було 930 на рік, у 2015-му – 1,5 тис., а вже у 2019 році їх стало аж 11,5 тис.
Про ціни на бензин та конкуренцію
- Зазвичай вартість нафтопродуктів у всіх країнах, і в Україні зокрема, швидко зростає через фундаментальні макроекономічні передумови, і водночас дуже повільно знижується. І саме це й викликає великий негатив з боку суспільства, оскільки воно, найімовірніше, вбачає у великій концентрованості ринку наявність координації між учасниками. Дійсно, був випадок, коли, оцінивши ситуацію, АМКУ побачив, що маржа суттєво зросла, але й були підстави для більш швидкого зниження ціни.
- В Україні 6,5 тис. автозаправних станцій. Кількість АЗС у великих містах України значно вища, ніж за кордоном. Станції конкурують між собою – сервісами, можливостями придбати додаткову споріднену продукцію. Глава АМКУ говорить, що відомство п’ять років бореться з тим, щоб між АЗС була не тільки конкуренція чізбургерами, але й пряма конкуренція цінами на бензин.
- Одна з фундаментальних проблем ринку полягає в тому, що значна частина імпортного бензину з російської нафти. Як зауважив Терентьєв, кожна зупинка нафтопереробних заводів у Білорусі одразу обертається зростанням цін на українському ринку, оскільки обсяг пропозиції зменшується.
- Проблема з імпортом дизелю з Росії в тому, що він був дешевшим, ніж інший дизель. Згідно з даними ЗМІ, імпорт здійснювали «медведчуківські» компанії. За словами Терентьєва, у 2015 та 2019 роках до відомства надходили документи щодо купівлі часток цього продуктопроводу росіянами. Також відомству повідомляли, що нібито цей продуктопровід належить «медведчуківським» компанія, але жодних підтверджуючих документів чи іншої інформації не було знайдено.
Про ринок електроенергії
- За словами Терентьєва, імпорт розвиватиме конкуренцію на ринку. Але треба дивитись, з яких країн надходить цей імпорт та на яких умовах. Імпорт електроенергії саме з Росії, на думку голови АМКУ, не є економічно обґрунтованим і має на меті фактично зруйнувати енергетичну систему України.
Про тютюновий ринок
- Компанія «Тедіс», яка раніше мала назву «Мегаполіс», у 2013 році скупила всі дистриб'юторські компанії, які конкурували одна з одною. Таким чином, ринок повністю зменшився до однієї компанії. У 2015-му АМКУ порушив справу щодо визнання її монополістом. Однак, за словами Терентьєва, тютюнові компанії заявляли, що така модель дозволяє їм економити на витратах. АМКУ виграв усі судові справи, у Верховному Суді зокрема, але справу маніпулятивно затягують позовом, який нібито подав акціонер, розказує Терентьєв. У 2019 році суд ухвалив рішення щодо узгоджених дій тютюнових компаній та «Тедіс Україна», але компанія його оскаржила. В АМКУ заявляють, що процеси подібного масштабу тривають рік-півтора. Терентьєв також зауважив, що до 50% продажів компанія здійснює завдяки самовивозу, причому половину – за готівку. І правоохоронні органи знають, хто стоїть за цією схемою, вважає Терентьєв.
- У листопаді 2019-го АМКУ дав рекомендації щодо створення конкурентних умов на ринку дистрибуції тютюнових виробів. На початку лютого 2020-го частка «Тедісу» на ринку була в межах 60-70%.
Про «Мотор Січ»
- Історію з продажем «Мотор Січі» Терентьєв важає, найімовірніше, ідіотською, ніж розумною. За його словами, АМКУ – це єдиний орган, який спроможний щось робити у цій ситуації, оскільки правоохоронні органи не можуть надати жодних доказів. Щодо інтересу США до «Мотор Січі» Терентьєв зазначив, що навіть у разі, якщо американці хочуть купити українське підприємство, то все одно постане питання, була чи не була концентрація в 2017 році без дозволу.
- Терентьєв також припустив, що якщо «Мото Січ» потрапить до китайців, які співпрацюватимуть з Росією, то підприємство потрапить під американські санкції. А якщо ще й «Укроборонпром» буде учасником цього спільного підприємства, то й він потрапить під санкції.
- Глава АМКУ вбачає, що вийти з ситуації можна завдяки націоналізації «Мотор Січі» за певною оціночною вартістю. Окрім того, підприємство може випустити євробонди на $300 млн на 5 років. Після цього приватизувати підприємство дозволять компаніям зі зрозумілою структурою власності за ці ж $300 млн, і таким чином за ці гроші погасяться евробонди.
Читайте також:
Подякувати 🎉
