Чи працюватимуть штрафи за ігнорування повітряної тривоги: законопроєкт № 7546. Фото: mil.in.ua
Ініціатива про покарання бізнесу штрафами і тюрмою за бездіяльність під час повітряної тривоги — популістська і не має шансів пройти у Верховній Раді, переконані юристи.
11 липня народний депутат від фракції «Слуга народу» Сергій Кузьміних зареєстрував законопроєкт № 7546, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення умов цивільного захисту під час війни, якщо це завдало шкоди здоров'ю людей.
Повітряна тривога як покарання для бізнесу
Проектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнивши ії новою ст. 270-2 «Порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене в умовах воєнного стану».
За порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту передбачено покарання:
- штрафом від 1000 до 3000 нмдг (17 000-51 000 грн);
- або виправними роботами на строк до 2 років;
- або обмеженням волі на строк до 3 років;
- або позбавленням волі на той самий строк.
- повторне порушення, або якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, каратиметься позбавленням волі на 3-8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.
Інфографіка: Інститут законодавчих ідей
Законопроект викликав багато незадоволення з боку представників бізнесу, адже формально покарання загрожуватиме підприємцю, який не зачинив заклад під час тривоги, або ж тому, хто надає на пляжі послуги, попри заборону відпочивати біля води.
Юристи назвали законопроєкт популістичним, а не реальним механізмом боротьби з порушенням умов цивільного захисту. Адже документ позбавлений будь-якої правової визначеності: незрозуміло, порушення яких саме правил каратиметься новою статтею, наголосив у коментарі The Page юрист-аналітик Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк.
«Така кримінальна норма не витримує ніякої критики з погляду юридичної визначеності. Громадянин як суб'єкт підприємства не може знати, про які саме порушення вимог законодавства йдеться в статті. Очевидно, що норма є відсильною до якогось іншого акту. Однак коли встановлюються відсильні норми в інших статтях, все одно має бути усе зрозуміло. Тут незрозуміло, про які законодавчі акти йдеться. Кримінальний кодекс має бути максимально чітким і передбачуваним», — пояснив експерт.
За його словами, окрім відсутнітньої правової визначеності, депутат повинен показати, що діючих правил і наслідків невиконання не вистачає.
«Посилатись на одну подію і казати, що нам треба кримінальну відповідальність, — це неправильно. Депутат має обгрунтувати, чому тих засобів, які є зараз, недостатньо», — пояснив він.
За словами юриста, скоріш за все це неробочий інструмент, а популізм, тим більше, що депутат не вперше хайпує на «смажених» темах.
«Раніше Кузьміних зареєстрував законопроєкт, яким пропонував саджати в тюрму за завищення цін на гречку та бензин», — нагадав експерт.
Повітряна тривога: за що відповідає держава і бізнес
Адвокат судової практики ЮКК «Де-Юре» Владислав Мартинчук зазначив, що об’єктивно, не кожне підприємство в Україні обладнане укриттям. У випадку відсутності сховища, адміністрація зобов’язана, зокрема, своєчасно повідомляти персонал та відвідувачів про повітряну тривогу та надавати їм інформацію про найближче укриття та маршрут до нього.
За словами юриста, перш ніж вводити серйозні покарання, Україні у ситуації з укриттями слід орієнтуватися на досвід Ізраїлю.
«У Ізраїлі, який має понад 70-літню історію цивільного захисту, кожна фабрика чи завод має бути обладнана сувчасним сховищем, у якому під час ракетної тривоги мають ховатись працівники. У випадку ж порушення таких вимог керівник ризикує отримати штраф чи ув’язнення, а діяльність об’єкта промисловості може бути призупинена», — наголосив експерт.
Законопроєкт № 7546 має безліч недоліків, пояснила в коментарі The Page адвокат «ЮФ «Семенова і Партнери» Марина Семенова.
За її словами, якщо йдеться про порушення законодавства, виявлений в ТЦ, незрозуміло, який саме суб’єкт господарювання буде нести відповідальність — власник, орендодавець, або окремі орендатори та яким чином буде визначатися ступень вини кожного з них.
«В умовах обстрілу, виконати всі вимоги законодавства неможливо, оскільки ТЦ та будинки проектувалися та вводилися в експлуатацію без урахування воених дій. Але робилося все це за офіційно затвердженими проектами та погодженням з відповідними держорганами нагляду. Введення додаткової кримінальної відповідальності для суб’єктів господарювання виглядає як спроба держави перекласти частину відповідальності за наслідки військової агресій РФ на суб’єктів господарської діяльності», — наголосила адвокат.
З іншого боку, законодавством вже встановлено відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту.
Обов’язок щодо проведення заходів щодо захисту цивільного населення покладено передовсім на органи влади, місцевого самоврядування та спеціальні служби. Громадяни (а представників бізнесу, зокрема ФОП необхідно розглядати як цивільних громадян) можуть бути залучені до цивільного захисту на засадах добровільності.
Цивільний захист. Обов`язки громадян
Питання встановлення жорсткої кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері цивільного захисту суб’єктами господарювання, маэ враховувати, що обов’язки існують не тільки у суб’єктів господарювання, але і у громадян.
Так, громадяни України зобов'язані:
- дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
- дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
- вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
- повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;
- у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;
- виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.
Тож у час военного стану громадяни також мають дбати про свою безпеку, наприклад не сприймати похід до ТЦ як звичайну прогулянку або розвагу, а усвідомлювати значення своїх дій та нести певну відповідальність за них, а під час виникнення небезпечної ситуації внаслідок збройної агресій РФ, робити певні дії, наголосила Семенова.