Фото: УНІАН
Цього тижня до профільного комітету Верховної Ради передано законопроєкт, який забороняє повернення визнаних неплатоспроможними банків їхнім колишнім власникам. Однак документ не вирішує ключової проблеми. Ексвласники залишаються винними державі значні суми грошей. 
вирішило розібратися у тому, чи є реальні механізми повернення цих сум.
Ситуація з колишніми українськими власниками банків зайшла в глухий кут. Власники винні мільярди гривень державі, на них відкрито тисячі кримінальних справ, але чиновники не погоджуються навіть розглянути пропозицію декого з боржників.
Жодної копійки повернуто не було, попри величезну кількість розслідувань. Не допомогли і 30 судових позовів, поданих до власників банків.
Як розповіла глава Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, сьогодні відкрито 6,5 тис. кримінальних справ проти колишніх власників та керівництва банків, а також проти недобросовісних кредиторів.
«Жодної копійки, на жаль, повернуто не було, попри величезну кількість розслідувань», — пояснює Рекрут.
Не допомогли і 30 судових позовів, поданих до власників банків.
Найголовнішим боржником з числа виведених з ринку банків Рекрут назвала «Дельта-банк». Крім того, до п'ятірки входять «VAB Банк», «Фінанси та кредит», «Платинум Банк», Імексбанк.
Розбити лід боргів
Як розповіли в ФГВФО, поки що тільки один колишній власник виступив з пропозицією відшкодувати заподіяні державі збитки. За словами Рекрут, йдеться про колишнього власника VAB Банку Олега Бахматюка.
Як каже голова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, від нього надійшло щонайменше три пропозиції.
«Першу пропозицію Бахматюк надіслав два роки тому. Але тоді вона було неактуальною, оскільки банк перебував в активній стадії ліквідації, ми впроваджували реалізацію його активів», — розповідає Рекрут.
Другу пропозицію, за словами чиновниці, Бахматюк надіслав до Фонду в жовтні. У ній містилися цифри та графік погашення боргів: «Було ухвалено рішення виконавчою дирекцією про доцільність розгляду цієї пропозиції, вивченні нормативні підстави для її відхилення або прийняття і, відповідно, для початку проведення розрахунків».
Втім, після вручення підозри переговори призупинилися.
«Якраз кримінальне провадження — це була торпеда, яка підірвала весь процес домовленостей. Хоча ми вели переговори з Cargill, які готові були виступити гарантом щодо обслуговування боргу», — розповідає Ігор Петрашко, заступник генерального директора Ukrlandfarming (компанія Олега Бахматюка).
Підставою для відхилення або прийняття пропозиції може бути тільки економічний розрахунок, який будується на двох принципах. Перший — альтернативний сценарій. Це те, скільки держава може отримати від Олега Бахматюка після цивільних або кримінальних процесів. І другий — скільки компанія може платити.
«Власне, до цієї стадії ми не дійшли. З однієї простої причини — переговори призупинилися, і попередні кошти на депозитний або ескроу-акаунт отримано не було», — говорить Рекрут.
Петрашко зазначає, що якщо пропозицію не приймуть, то для держави це загрожує втратою будь-яких засобів. Кредиторами бізнесу Бахматюка виступають великі західні компанії. І вони просто не дозволять державі пустити з молотка і знищити концерн, який вважають своїм.
«Це загрожує стабільності компанії, а також загрожує втратою робочих місць і можливості виготовляти продукцію. А це (на секундочку!) один відсоток ВВП країни. І тридцять тисяч робітників, які працюють на нас», — зазначає глава UkrLandFarming.
Інші боржники
Як розповіла Світлана Рекрут, не проти того, щоб домовитися, і колишній власник банку «Фінанси та кредит» Костянтин Жеваго: «У судових процесах його адвокати заявляли про те, що потенційно Жеваго хотів би досягти компромісу з державою».
Втім, у ФГВФО кажуть, що жодних офіційних звернень від Костянтина Жеваго поки що не отримували.
«Листів з конкретними цифрами і з конкретним графіком начебто Бахматюка нам не надсилали», — підкреслює Рекрут.
Найбільший боржник Фонду, колишній власник «Дельта банку» Микола Лагун, загалом відмовився повертати борг. Водночас Лагун знайшов капітал, який інвестував у виробництво органічних соломинок та в інші екологічно чисті речі.
За словами Рекрут, боржники номер чотири і п'ять – це «Платинум Банк» Бориса Кауфмана та Імексбанк Леоніда Клімова.
«Ситуація дуже погана. Якщо в «Платинум Банку» ми перейшли до задоволення четвертої черги, то в Імексбанку третя черга погашена лише дуже незначно», — пояснила глава ФГВФО.
Що робити
У Фонді гарантування вкладів фізосіб і в Нацбанку впевнені в тому, що домовлятися з колишніми власниками банків все одно доведеться.
«У США на кожен долар, отриманий в рамках подібних процесів, було витрачено в середньому 30-40 центів і 5-7 років. Чому? Тому що процеси тривалі, дорогі, — розповідає Рекрут. — Якщо ми говоримо про добровільне врегулювання, то гроші потрібні тут і зараз».
«Наша юридична система не є досконалою, судова система залишає бажати кращого. Тому сподіватися на її об'єктивність державі не доводиться. Я вважаю, що набагато правильніше було б приймати від будь-якого підприємця пропозицію і повертати гроші хоча б частково», — говорить член ради Національного банку України Віталій Шапран.
