За останні 130 тис. років, що збіглися з глобальним поширенням виду Homo sapiens, зникло 610 видів птахів. А за наступні 200 років може зникнути ще 1000.
Про це йдеться в досліджені, яке опублікували в журналі Science, передає Reuters.
Як вказано в публікації, глобальне вимирання птахів, яке збіглося з поширенням сучасних людей, науковці називають «пташиною кризою». Дослідники відзначають, що вона прискорилася в останні роки та десятиліття і може мати негативний вплив на екологію.
Так, відомий нелетючий птах додо, який населяв острів Маврикій в Індійському океані, є прикладом вимирання, яке спричинила людина. Цей птах був добре пристосований до своєї ізольованої екосистеми, однак не був підготовлений до прибуття людей і вперше зустрівся з голландськими моряками у 1598 році.
Додо, дронт маврикійський (Raphus cucullatus)
Через полювання, знищення середовища проживання та завезення на острів немісцевих видів додо зник менш ніж за 80 років.
Гавайського співочого птаха Moho braccatus (Kauaʻi ʻōʻō) оголосили вимерлим лише минулого року.
Kauaʻi ʻōʻō (Moho braccatus )
«Птахи виконують низку справді важливих функцій екосистеми, від багатьох з яких ми залежимо, наприклад, розповсюдження насіння, споживання комах, переробка мертвого матеріалу, як, наприклад, це роблять грифи, а також запилення. Якщо ми втрачаємо види, то ми втрачаємо ці функції», — нагадав еколог з Бірмінгемського університету в Англії та провідний автор дослідження Том Метьюз.
За його словами, яскравим прикладом цього є острови Маврикій і Гаваї, де всі або майже всі місцеві фруктоїдні тварини — це птахи, які вимерли.
«Поїдання фруктів є важливою функцією, оскільки, поїдаючи їх, а потім пересуваючись, птахи поширюють насіння рослин, до яких належать фрукти», — додав Метьюз.
Дослідник також розповів, що більшість задокументованих випадків вимирання відбулося на островах. Втрата середовища проживання може мати величезні наслідки, враховуючи ізоляцію та невелику площу. Завезення таких тварин, як щури, коти та миші, також негативно впливає на ендемічні види. Серед них багато нелетючих птахів, тому вони не зможуть втекти від нових хижаків.
Метьюз також зазначив, що полювання людей у минулому було великим чинником вимирання та досі є проблемою для деяких регіонів. Так, вилов співочих птахів поширений і дотепер, особливо в Південно-Східній Азії.
Водночас певні регіони та види мали більш специфічні фактори для вимирання. Наприклад, пташина малярія, яку завезли люди, спричинила загибель багатьох видів на Гаваях, особливо серед ендемічних медоносів, які не мали природного імунітету.
Окрім цього, великі нелетючі птахи-слони, ендемічні види Мадагаскару, зникли після того, як на острів прибули люди. Інші нелетючі птахи моа, ендеміки Нової Зеландії, так само зникли після того, як люди колонізували острови.
Епіорніс (Aepyornis)
Птахи моа
За словами дослідників, 610 зниклих видів птахів разом представляють 3 мільярди років унікальної еволюційної історії. Причому кожен втрачений вид ніби відрубує гілку з дерева життя. Водночас число 610, ймовірно, є дещо применшеним, оскільки люди не мають даних з деяких місцевостей. Окрім цього, деякі втрачені види, можливо, не залишили останків.
Незалежно від справжньої кількості, за словами Метьюза, переважна більшість вимирань за останні 50 тис. років пов’язана з діями людини.
Наразі існує близько 11 тис. видів птахів, які займають велику кількість екологічних ніш. Проте дослідники прогнозують, що в найближчі 200 років вимре понад 1000 видів птахів.