Вища освіта в Україні дорожчає і стає менш доступною для українців. Тому напередодні вступної кампанії 2025 The Page з’ясовує, для яких професій диплом закладу вищої освіти (ЗВО) вже не є ключовою вимогою.
В яких сферах можна зробити кар’єру без диплома про профільну вищу освіту
Звісно, для лікаря, фармацевта, юриста, інженера, технолога, архітектора й низки інших спеціальностей без відповідного диплома шлях у професію буде закритий. Кар’єра в державній службі теж навряд чи буде можливою без вищої освіти.
Але на думку Катерини Скібської, генеральної директорки Dopomoga Ukraine, є низка спеціальностей, де потрібні «швидкі знання»: дизайн, продажі, SMM тощо, де можна за відносно короткий строк опанувати професійні навички й розпочати здобувати важливий практичний досвід.
Домініка Іванова-Бекар, HR-експертка, власниця HR-агенції, зазначає, що навчання на курсах та інших освітніх програмах за межами ЗВО актуальне для фахівців таких напрямів:
- IT-сфера: тестувальники, DevOps-інженери, прожект менеджери, бізнес-аналітики;
- дизайн: вебдизайнери, UX/UI дизайнери, графічні дизайнери
- маркетинг та SMM: SMM-менеджери, таргетологи, копірайтери, SEO-спеціалісти;
- продажі: менеджери з продажу, спеціалісти з підтримки клієнтів.
«У багатьох професіях і в сучасних реаліях воєнного стану відсутність диплома про вищу освіту не стає на заваді працевлаштуванню, – коментує Домініка Іванова-Бекар. – А в таких сферах, як диджитал-маркетинг, продажі, дизайн, логістика, управління проєктами, взагалі не має критичного значення. Тут важливий реальний практичний досвід та портфоліо робіт. Крім того, багато успішних IT-фахівців не мають вищої освіти або мають її за іншим профілем, але закінчили якісні курси».
Підсумуємо, для низки сучасних, актуальних професій альтернативою навчанню за студентською партою може стати набуття практичних навичок на професійних курсах або в корпоративних університетах великих компаній, які гнучко реагують на технологічні зміни й швидко оновлюють програми відповідно до потреб ринку або конкретного бізнесу.
Щоб здобути низку актуальних професій не обов'язково чотири роки сидіти за студентською партою. Фото: Depositphotos
Як потрапити в IT без університетського диплома
Освітні програми «Комп’ютерні науки» та «Інженерія програмного забезпечення», які приваблюють майбутніх програмістів, часто коштують найдорожче в українських університетах. Бюджетних місць не вистачає на всіх охочих. Отже, вступникам 2025 року в НТУУ КПІ ім. І. Сікорського доведеться платити 64,9 тис. грн за рік, у Львівській політехніці – 59,5 тис. грн, а в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» – 100 тис. грн. За чотири роки здобуття диплома бакалавра доведеться заплатити до 400 тис. грн. Чи є цьому шляху й альтернатива?
«У сфері ІТ цінуються конкретні технічні навички, підтверджені практичними проєктами. Багато успішних програмістів в Україні здобули фах через IT-курси, онлайн-bootcamp’и або самонавчання, не маючи класичного диплома. Такі компанії, як EPAM, SoftServe, GlobalLogic, вже багато років розвивають власні навчальні центри та корпоративні академії для підготовки молодих спеціалістів, після яких наймають кращих випускників на роботу», – розповідає Злата Тягунова, кар’єрна та HR-консультантка.
Йдеться про приватні ІТ-школи та освітні платформи при великих IT-компаніях, де можна пройти практичні курси з програмування та суміжних напрямів, як-от Front-end, Web-розробка, Java, .NET, Python Development, QA Manual, DevOps, Data Engineering, Business Analysis, Project Management тощо.
Низкою IT-професій можна оволодіти на онлайн-курсах у зручний час. Фото: Depositphotos
Від початку навчання до початку роботи на позиції Trainee або Junior може пройти менш як рік. Проте для вступу в корпоративні навчальні центри часто необхідно знання англійської на рівні не нижче pre-intermediate і володіння базовими технічними знаннями. Тому наперед, за потреби, доведеться підтягнути англійську і пройти відповідні онлайн-курси на платформах Prometheus, Udemy, Coursera тощо.
В корпоративних академіях ІТ-компаній навчання може бути безплатним, а в приватних ІТ-школах коштуватиме 10-60 тис. грн за курс. Правда, в останніх часто можна почати навчання без попереднього технічного досвіду. Рівень працевлаштування після закінчення таких курсів відповідно до різних джерел сягає 60-90%.
Цікаво, що й у міжнародному контексті можна прослідкувати схожі тенденції і втрату ваги престижного диплома під час найму фахівців, як в ІТ, так і в інших сферах.
«У світі дедалі більше відомих компаній відмовляються від жорсткої вимоги диплома при наймі, переходячи до оцінки навичок, – розповідає Злата Тягунова. – Наприклад, корпорація IBM у 2021 році скасувала вимогу диплома бакалавра для більш ніж половини вакансій у США. Компанія Accenture звітувала, що 80% їхніх нових молодших співробітників у США були найняті без чотирирічної ступені, багато з них пройшли через програми стажувань. Такі кроки підтверджують: відсутність диплома більше не є перепоною навіть у провідних світових корпораціях, якщо кандидат має потрібні вміння. Отже, глобальний ринок праці впевнено рухається до моделі, де навички переважають над формальними освітніми атестатами».
Проте варто попередити, що настрої української IT-спільноти зараз доволі песимістичні – бурхливого зростання найближчим часом тут не очікують на тлі повномасштабного вторгнення і глобальних тенденцій.
Як стати дизайнером: курси або ЗВО
Далі візьмемо, для прикладу, спеціальність «Графічний дизайн». Щоб опанувати навички цієї професії і сформувати портфоліо, платформа Projector пропонує курс для початківців (22,5 тис. грн за три місяці) і продовження навчання на більш просунутому рівні (34 тис. грн за чотири місяці). Тут також можна за 12 місяців пройти чотири модулі за 82,7 тис. грн або обрати іншу освітню траєкторію. Під час такого навчання майбутні дизайнери опановують програми Adobe Photoshop та Illustrator, основи композиції, створення логотипів, макетів, айдентики (візуальної системи бренду) тощо.
На цих та багатьох інших курсах графічного дизайну не навчають академічному малюнку та живопису і часто не приділяють уваги навичкам малювання руками. Чи потрібне це для успіху в професії – спірне питання. Але якщо за плечима є, скажімо, художня школа, ця база точно не буде зайвою. А за бажанням академічним малюнком можна займатися на інших курсах або з викладачем – звісно, теж не безплатно.
В ЗВО дизайнерів навчатимуть академічному малюнку. Фото: Depositphotos
Тим часом рік навчання у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука за спеціальністю «Графічний дизайн» коштує для вступників 2025 року 59 тис. грн (236 тис. грн за весь термін навчання в чотири роки).
Тут майбутні графічні дизайнери будуть штудіювати академічний малюнок, живопис, працювати з аквареллю, олівцем і графічними техніками. Тому той, хто відчуває в цьому потребу і має час та натхнення, зможе добре попрактикуватися. З іншого боку, навичкам роботи з комп’ютерними програмами, за відгуками студентів, у мистецьких ЗВО часто не приділяють увагу. Через це, щоб виконувати завдання, студентам доводиться програми опановувати самотужки. Не виключено, що для цього можуть знадобитися додаткові платні курси Adobe Photoshop, Illustrator тощо.
Отже, перевага курсам замість вищої освіти для низки професій дозволить заощадити час та гроші і швидше почати працювати за фахом. Проте ЗВО дають академічні знання, що відкриває шлях для власної кар’єри в галузі освіти або науки.