Українська молодь готова відновлювати країну. Згідно з цьогорічним опитуванням Міжнародного республіканського інституту, 89% молодих людей в Україні вважають майбутнє країни обнадійливим, а 79% хочуть долучитися до її відбудови.
Аби більше молоді знало про те, як розвивались міста, що робить їх комфортними та безпечними та якою може бути повоєнна відбудова, український проєкт STEM is FEM запустив освітній курс «Урбаністика». У вересні 2023 року на його основі створили освітній серіал, який вийшов на платформі «Дія.Освіта».
До Всесвітнього дня містобудування ми поспілкувалися зі спікер(к)ами «Урбаністики» та розпитали їх, як грамотно підійти до відбудови українських міст: що відновлювати, а що докорінно змінювати, як долучитися до прийняття урбаністичних рішень у своєму місті чи селі та чому участь молоді — це запорука прогресивної країни.
Архів часу: що зберегти під час відбудови українських міст
Міста — це живі організми, сформовані людьми, наголошує архітекторка Олена Цимбалюк. І коли ми говоримо про їхню відбудову, важливо оцінювати окремо кожну складову. Є місця, які генетично вшиті в місцевих жителів через традиції та звички — міські символи, історичні будівлі, цілі вулиці. Ці простори потрібно зберегти, адже саме вони роблять місто неповторним. Та разом з цим є минуле, яке потрібно навчитися відпускати.
«Є речі, про які варто пам'ятати фотографіями та розповідями екскурсовода, а не тримати беззмістовно посеред міста — бо позбутися їх не хочеться, але й використати теж неможливо. Нам потрібно навчитися цінувати минуле, знати, де воно вплинуло на нас — але й замислюватися, чи хочемо ми, щоб воно впливало на майбутні покоління. Часом краще сказати «дякую» та залишити це в архіві часу», — зазначає Олена.
На думку Олександра Іллюші, CIO інноваційного технопарку UNIT.City, всі українські міста можна умовно поділити на дві категорії: історичні та аграрно-промислові.
«Другі точно варто перебудовувати, враховуючи досвід, отриманий до та під час повномасштабного вторгнення. Ключовими напрямками вдосконалення мають стати зведення кварталів з багатоквартирними будинками, де будуть вирішені проблеми з ЖКГ, створення нових транспортних систем та електрифікація громадського транспорту. Українським містам дуже бракує інклюзивності — про це теж варто замислюватися», — ділиться експерт.
Нічого для нас без нас: чому думка громади має бути вирішальною
Однак жодний населений пункт — місто-мільйонник чи невеличке селище — не можна відбудовувати без урахування думки громади. Звісно, експерти краще знають, як реалізовувати проєкти, як робити міста зручнішими та безпечнішими. Та вони мають реагувати на запити людей — бо тільки місцеві мешканці знають, чого їм бракує.
У 2022 році український проєкт STEM is FEM запустив освітній курс «Урбаністика». Протягом навчання учасниці розробляли власні проєкти відбудови трьох локацій, зруйнованих росіянами під час повномасштабного вторгнення. Єлізавета Коренко, голова STEM is FEM, розказує: під час підготовки «Урбаністики» знайшли локацію, яка прекрасно підходила для роботи дівчат над нею. Вона знаходилась в українському місті з населенням до 50 тисяч людей, яке було деякий час окуповане. Сама місцина зазнала руйнувань внаслідок воєнних дій, але не була історичною і якраз підходила для урбаністичної відбудови. Однак, коли команда STEM is FEM звернулась до місцевої влади та громади, ті відповіли: ні, ми не хочемо ніяких змін на цій локації.
«І коли ми почали розпитувати детальніше, то дізнались, що під час окупації міста росіяни вбили тут групу цивільних. І багато місцевих жителів бачили, як це відбувалося. Це дуже трагічна та травматична подія. І громада визначилась, що хоче на цьому місці поставити пам’ятний хрест — і більше жодних змін. Саме тому важливо говорити з місцевими — лише вони дійсно знають речі, які емоційно прив’язують їх до свого дому. Інколи локація не має ані історичного, ані естетичного, ані практичного значення. Але вона може мати емоційне значення для людей. І тільки вони мають приймати рішення щодо її майбутнього», — ділиться Єлізавета.
«Є таке гасло: «Нічого для нас без нас», — коментує залучення громади до прийняття рішень Уляна Джурляк, архітекторка, громадська активістка та співзасновниця громадської організації «Зберегти Квіти України». — Звісно, будь-яка громадська думка має бути досліджена та підкріплена позицією експертів. Але якісні процеси будуються лише за рівного партнерства усіх учасників: громади, експертів, органів адміністрацій тощо».
Як співзасновниця ініціативи зі збереження будівлі «Квіти України», Уляна вважає, що є два варіанти дій, якщо ви вирішили стати більш активним членом/членкинею своєї громади. Можна звернутися до органів місцевої влади і розпитати, як людині найкраще висловити свої побажання чи застереження щодо урбаністичних рішень. Або ж можна пошукати групи активних мешканців і долучитися до них. Якщо ж таких об’єднань немає — можна знайти людей, яким болить те ж питання, що і вам, і створити організацію.
Загалом існує біля 20 механізмів залучення громадськості до прийняття рішень у місті або селі — варто підібрати той формат, який найбільше підходить для конкретної ініціативи.
Крістофер Метьюс, історик та фахівець з охорони пам’яток міської ради Ноттінгему (Велика Британія), додає: важливо, аби місцева влада розуміла, що вона підзвітна громадськості. Коли місцеві мешканці слідкують за діяльністю посадових осіб і висловлюють власну позицію щодо тих чи інших ситуацій, влада приймає більш збалансовані рішення.
Соціологиня та дослідниця міського простору Анна Кириченко порівнює розбудову населених пунктів з ремонтом квартири: «Коли запрошуєш дизайнера, ти озвучуєш йому свої побажання. Так само громада має озвучити урбаністам та архітекторам своє уявлення про місто. Саме людям жити тут. А отже важливо дослухатися до їхньої думки, аби міста були живими, а простори мали попит».
За якими урбаністичними ініціативами варто слідкувати
Аби почати розбиратися у тому, якими є українські міста сьогодні та що можна зробити для їхнього покращення, Анна Кириченко радить слідкувати за урбаністичною коаліцією Ro3kvit. Ініціатива об’єднує понад 80 фахівців з України та з-за кордону. Команда організації досліджує міський простір українських міст і селищ і розробляє стратегії для майбутньої відбудови.
Марго Дідіченко, архітектурна дослідниця, доповнює список проєктів, вартих уваги: коаліція RISE, організації ReStart та UrbanReforms, а також аналітичний центр CEDOS. А для того, щоб розуміти, як система управління працює зсередини, можна слідкувати за об’єднаннями органів місцевого самоврядування: Всеукраїнською асоціацією ОТГ, Асоціацією міст України, ініціативою «Угода мерів — Схід».
«Якщо ви зовсім «новенькі» у цій сфері, раджу переглянути освітній серіал «Урбаністика» від STEM is FEM. Його спікерами стали різноманітні експерти — архітектори, урбаністи, дослідники. Зараз усі вони активно працюють в українському контексті», — дає пораду Марго.
Молодь — рушійна сила змін в Україні
Особливість урбаністичних рішень полягає в тому, що вибір, який ми робимо сьогодні, — це вибір на десятки років наперед. Саме тому, на думку голови STEM is FEM Єлізавети Коренко, під час відбудови українських міст важливо дослухатися до молоді — адже це люди, які будуть далі жити в Україні.
«Ми маємо величезну історію молодіжного руху. Від подвигу Героїв Крут — до Революції Гідності. Молодь є рушійною силою змін в Україні. І водночас це соціально активна верства населення, що працює, користується громадськими просторами та транспортною системою. Це люди, які активно задіяні у житті міста — саме тому їхня думка є важливою», — наголошує Єлізавета Коренко.
До того ж у сучасної української молоді є свої переваги, аби бути почутими, вважає Уляна Джурляк. Наприклад, навчальні заклади та академічні «бульбашки», в яких вже знаходяться учні та студенти, — це можливість діяти спільно та стати гучнішими у своїх висловлюваннях. Молоде покоління також має небанальний погляд на урбаністичні виклики — і це варто використовувати, аби покращити українські міста.
STEM is FEM — освітній проєкт популяризації STEM-спеціальностей (Science, Technology, Engineering and Mathematics) серед дівчат. Проєкт об’єднує однодумців, створює спільноту, в якій дівчата підтримують одна одну, діляться ідеями та розвиваються разом. STEM is FEM був ініційований українським ІТ-підприємцем та співзасновником технологічної компанії Roosh Сергієм Токарєвим.
