17,9% українців у Польщі планують повернення до України, щойно це стане безпечно. З негативним ставленням в цій країні стикались 69% опитаних.
Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру Gremi Personal, з якими ознайомився .
Чи інтегруються українці в польське суспільство
Соціологи кажуть, що кількісні показники інтеграції українців у польське суспільство виглядають позитивно: понад 80% респондентів мають стабільну роботу, часто з перспективою залишитися надовго.
Gremi Personal зазначає, що це розбиває нав'язуваний політичний маніпулятивний міф про соціальну пасивність чи утриманство українців.
Втім, як відзначають аналітики, за цими формальними ознаками криється глибша тенденція — українці в Польщі дедалі більше перебувають у стані соціальної невизначеності.
Так, лише 11% респондентів вважають себе повністю інтегрованими, ще третина — «наполовину своїми».
Серед головних причин — не відсутність документів чи незнання мови, а відсутність відчуття прийняття з боку суспільства. До прикладу, 69% опитаних стикалися з негативним ставленням. Ще половина — майже не мають неформального контакту з поляками поза роботою.

Українські біженці. Фото: depositphotos
Крім того, у відкритих відповідях респонденти неодноразово згадували, що негативна реакція посилилась під час передвиборчих кампаній та економічної нестабільності.
Соціологи кажуть, що у цей період саме іноземці, зокрема українці, у звинуваченнях поляків стають зручними «винними» за зниження зарплат, черги до лікарів чи конкуренцію за соціальні ресурси.
Чи готові українці в Польщі повертатися додому
Як свідчать результати дослідження, 45,3% опитаних заявили, що не знають, чи залишаться в Польщі, бо їхнє рішення залежить від обставин.
Ще 13,2% хочуть залишитися назавжди, якщо буде стабільність, і стільки ж — уже зараз планують будувати життя в Польщі надовго.
Натомість 17,9% планують повернутись в Україну, щойно це стане безпечно, а 10,4% — залишаються ще на кілька років, але вважають Польщу тимчасовим притулком.
«Ці дані — важливий сигнал для українського суспільства і держави: за умов безпеки, стабільності та чіткої державної політики повернення не лише можливе, а й бажане для багатьох», — пояснюють соціологи.
Згідно з дослідженням, для 30,7% найважливішим фактором є впевненість у завтрашньому дні, 23,6% — можливість бути поруч з родиною, 15,1% — звичне оточення. Лише 10% назвали визначальним хорошу роботу.
«Це означає: економічні мотиви — не єдині. Сильна емоційна та культурна прив’язаність до України не зникла, а лише відкладається», — зазначили автори дослідження.
Аналітики підкреслюють: результати дослідження демонструють, що навіть за умов формальної інтеграції — наявності роботи, житла та тривалого перебування — значна частина українців у Польщі зберігає відчуття соціального відсторонення.
Це, за їхніми словами, формує ситуацію глибокої амбівалентності: з одного боку — економічна стабільність і побутова впорядкованість, з іншого — брак емоційної безпеки, прийняття та довгострокової перспективи.
«Для України це створює реалістичне вікно можливостей для формування політики повернення. Значна частина громадян за кордоном не вкоренилась остаточно й готова розглядати репатріацію за умови базових гарантій — безпеки, роботи, житла та передбачуваного державного курсу. Водночас для Польщі ці результати — сигнал до перегляду комунікаційної та інтеграційної політики, аби уникнути втрати кадрового ресурсу, який сьогодні є критично важливим для її економіки», — наголосили в аналітичному центрі.
Нагадаємо, у травні 2025-го Gremi Personal повідомляв, що українці в Польщі сплатили на 27,7% більше податків на доходи фізичних осіб та прибуток компаній ($414 млн) у 2024 році, ніж у 2023-му. Це також удвічі більше, ніж було у 2022-му – $180 млн. Українці складають 33,7% у загальних податкових надходженнях від іноземців у Польщі.