У 2021 році київські водії провели в заторах по 28 робочих днів. Фото: tomtom.com
У рейтингу міст за кількістю заторів Київ посів 3-тє місце. Час, проведений киянами в заторах у 2021 році, зріс на 56%. Це означає, що звичайна 30-хвилинна автомобільна поїздка тривала в середньому 47 хвилин. Про це написав депутат Київської міської ради Костянтин Яловий на своїй сторінці у Facebook.
Фото: tomtom.com
Зазначається, що пересічний власник автівки простояв у заторах в середньому 229 годин, або 9,5 діб, за рік. Тобто 28 робочих днів (за КЗпП нормою вважається 40 робочих годин на тиждень, тобто робочий день триває 8 годин). Найзавантаженішим днем стало 8 лютого 2021 року. Тоді середня затримка становила 139%.
Яловий заявив, що пересуватися автомобільним транспортом стало складніше, але нічого дивного в цьому немає. Адже протягом 2021 року в Києві стало на 17% більше автомобілів, ніж у 2020 році. У січні 2022 року в столиці було зареєстровано 1,38 млн автівок. Це вдвічі більше, ніж було у 2015-му, – 695 тис.
«Для порівняння: столиця Норвегії Осло в тому ж рейтингу заторів посідає 246-те місце, а рівень забруднення повітря тут один із найменших у Європі. Це стало можливо через те, що з 2015 року багато вулиць Осло перетворили на пішохідні та велосипедні, а в центрі міста заборонили паркування. Водночас в Осло суттєво розширили трамвайні маршрути, знизили ціни на проїзд у міському транспорті, а також запровадили субсидії для покупців електровелосипедів», — написав депутат.
Яловий пояснює, що проблема заторів у Києві не унікальна. Свого часу її довелося відчути багатьом світовим столицям. Частина з них (як Осло) змогли розв'язати це питання. Влада цих міст давно зрозуміла, що кількість автомобілів у місті збільшується пропорційно розвитку автомобільної інфраструктури. Інакше кажучи, будуючи все більше нових транспортних розв’язок (як Київ), місто лише поглиблює пов’язані з цим проблеми.
«Рецепт, як позбутися цієї залежності, простий. Потрібно відволіктися від облаштування міста для автомобілістів та спрямувати частину коштів на розвиток інших видів мобільності: громадського транспорту, велосипедного та пішохідного руху», — написав Яловий.