Згідно з православним календарем, 12 червня відзначається пам’ять святих преподобних Онуфрія Великого та Петра Афонського.
Свято 12 червня – історія та значення
Преподобний Онуфрій Великий жив у IV–V ст. в єгипетській пустелі Фіваїдській. Вихований у монастирі та очікував більшого духовного подвигу — пішов у сувору самотність. За переказами, його знаходить старець, навчає молитві і залишає, а він провів понад 60 років у печері, харчуючись даром Божим: пальмовими фініками і водою, іноді їжею, яку приносив ангел. У кінці життя, глибоко просвітлений, помер у печері, де залишив своє тіло, а місце його подвигу стало святим.
Преподобний Петро Афонський – воїн, який жив у VII–IX ст. у Константинополі. Потрапив у полон до арабів; після звільнення, завдяки святому Миколаю, прийняв чернецтво. Відправився на Афон, став першим відлюдником, який оселився у печері ще до появи монастирів, провівши там майже 50 років у молитві й подвижництві.
Цей день нагадує про подвиг пустельного чернецтва — життя у повній самотності, з молитвою і покорою перед Богом. Святих вшановують як стопи духа і взірець покаяння, стійкості, довічної відданості Богові.
Народні прикмети та традиції на свято 12 червня
- Не варто 12 червня косити траву — вважається, що можна «накликати на худобу хвороби, а на себе біди».
- Уникають сварок, гучних гулянь — цей день найкращий для тиші і молитви.
- Передусім звертають увагу на внутрішній спокій і утримання від негативу.
Молитва на церковне свято 12 червня
Святі преподобні Онуфрію Великий і Петре Афонський,
великі подвижники пустельного життя,
ви відмовились від світу заради Господа,
провели тяжкі випробування у печерах і пості,
зберігаючи чистоту серця й тверду віру.
Просвітіть і нас своїм прикладом,
даруйте нам силу нести свій духовний хрест,
тривати у молитві й чинити волю Божу,
збережіть нашу віру і надію в повсякденні.
Амінь.
