Українська влада має амбітну мету – за 10 років очистити та повернути до використання 80% земель, які потенційно забруднені мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. У 2023 році країна значно наростила потужності у гуманітарному розмінуванні. Так, сьогодні на нашій території працюють 28 сертифікованих операторів та ще 48 у процесі сертифікації, однак цього досі недостатньо. Бізнес має підтримувати державу та операторів розмінування, запускаючи ініціативи та проєкти, які сприятимуть якомога швидшому очищенню українських земель.
Головні виклики розмінування
З початку повномасштабної війни український агросектор регулярно зазнає колосальних втрат. У Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики говорять, що прямі та опосередковані збитки українських аграріїв вже перевищили $40 млрд. Серед них — підтверджені прямі на понад $8,7 млрд, спричинені руйнуванням інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищенням та викраденням росіянами збіжжя і сільгосптехніки. А ще є непрямі — щонайменше на $30,5 млрд.
Ще одна проблема — забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами. На сьогодні збитки та рівень забруднення майже неможливо повністю оцінити, адже близько 18% території України перебувають під російською окупацією.
Проте ми всі розуміємо, що питання очищення українських земель від вибухонебезпечних предметів – критично важливе. Окрім значних втрат у галузі, з початку повномасштабної війни внаслідок взаємодії із вибуховими предметами постраждало 887 людей. З них 277 – загинули, інші дістали травми. На жаль, такі випадки трапляються через те, що аграрії самостійно намагаються знешкодити вибухонебезпечні предмети або виходять працювати у поля до завершення обстеження територій відповідними службами чи організаціями.
За планом розмінування сільгоспземель на деокупованих територіях понад 512 тисяч гектарів родючих земель у восьми областях підлягають обстеженню – це Київська, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська, Харківська та Донецька області.
Яку роль бізнеси можуть відіграти у розмінуванні українських сільгоспземель
Чи варто вже сьогодні проактивно розміновувати наші території? Безперечно. Адже до початку повномасштабної війни Україна була житницею Європи, і особливо Африки та Азії. Країна входила до п'ятірки найбільших агроекспортерів світу, зокрема, пшениці, кукурудзи та ячменю. Важко оцінити, скільки часу, ресурсів та коштів потрібно не тільки для повернення на лідерські позиції на світовій арені, а й для повного очищення та відновлення наших земель. Проте ми знаємо точно – вирішувати завдання такого рівня має не лише держава, а й приватний бізнес.
Нині влада сприяє залученню донорів до розмінування. Мова йде як про міжнародні неурядові організації, так і операторів, які працюють на комерційній основі. Головна мета – забезпечення приватних операторів усіма необхідними дозволами для здійснення такої діяльності.
Без перебільшення можна говорити, що Україна сьогодні є прикладом єднання як громадян, так і бізнесів на шляху до перемоги та омріяного безпечного майбутнього. Держава, благодійні фонди та організації, приватні бізнеси шукають ефективні рішення для розв’язання нагальних питань агросектору, серед яких – заміновані землі.
Запускаючи різноманітні ініціативи та програми, ми можемо збільшувати масштаби операційної діяльності гуманітарних організацій і, як наслідок, пришвидшити розмінування. До прикладу, у 2023 році наша компанія стала донором міжнародної неурядової гуманітарної організації The HALO Trust. У рамках кампанії «Культивуємо Свободу» ми спрямовуємо частину доходу від продажів в Україні на очищення територій від мін та снарядів. Сума допомоги The HALO Trust минулого року склала понад 20 мільйонів гривень. Завдяки цьому The HALO Trust змогли обстежити понад 1 млн м² територій, виявити більш ніж 500 вибухонебезпечних предметів та розмінувати понад 27 тис. м² земель. Загалом додатково було організовано 25 команд механічної підтримки та нетехнічного обстеження, які працювали у чотирьох областях України – Київській, Херсонській, Харківській, Миколаївській.
Допомога аграріям
Окрім заходів для пришвидшення розмінування, уряд країни створює низку ініціатив, щоб підтримати діяльність аграріїв. Наприклад, ще торік дозволив використання сільськогосподарської техніки без реєстрації, спростив імпорт посівних матеріалів, ввів нульову ставку акцизного податку та знизив розмір ПДВ до 7% на пальне.
Однією з наймасштабніших ініціатив стала державна грантова програма «єРобота», спрямована на активізацію підприємницької діяльності та створення робочих місць. Минулого року 145 господарств отримали більш ніж 624 мільйони гривень на розвиток, зокрема, садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Програма продовжує діяти і цього року.
Також у 2023 році понад 14 тисяч українських агропідприємств одержали понад 78 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток господарств. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 10,9 тисяч господарств профінансовано на 44,5 мільярда гривень. На цей рік заплановано компенсацію у розмірі 18 мільярдів гривень.
Самі ж аграрії попри виклики сьогодення намагаються продовжувати працювати та відновлювати економіку країни. У підсумку 2023 року було зібрано 79,2 млн тонн урожаю, з них 58,39 млн тонн зернових та 20,76 млн олійних культур. До слова, минулого року був зібраних рекордний врожай гречки за останніх шість років. Крім того, за даними опитування Мінагрополітики, половина фермерів 2024 року не планує істотно скорочувати посівні площі озимих культур, а навпаки, їх збільшувати, що не може не надихати продовжувати підтримувати українських фермерів.
Замість післямови
Резюмуючи, хочу сказати, що війна показала неймовірну стійкість та неабияку самовідданість своїй справі представників українського аграрного сектору, важливість їхньої роботи не тільки для країни, а й усього світу. Саме тому підтримка та забезпечення безпеки аграріїв мають бути першочерговим завданням на всіх рівнях – як державному, так і приватному.
Читайте також
