19 квітня 2020 року набирають чинності зміни до закону «Про публічні закупівлі». Документ вносить суттєві корективи в існуючу процедуру публічних закупівель.
Новий закон передбачає низку нововведень (як законодавчих, так і технічних систем) з метою удосконалення процедури публічних закупівель та мінімізації можливості маніпуляцій. Також метою цього Закону є гармонізація національного законодавства із законодавством ЄС.
Отже, основні нововведення Закону.
Зниження «порогу» обов'язкового використання Prozorro
Новий Закон зменшує мінімальну суму, яка вимагає обов'язкового проведення закупівлі через систему Prozorro, – з 200 тис. до 50 тис. грн. Ба більше, всі публічні закупівлі вартістю від 1 копійки до 50 тис. грн мають бути внесені в систему Prozorro у вигляді звітів.
Це нововведення фактично зобов'язує використовувати систему Prozorro під час проведення всіх державних закупівель у той або інший спосіб, що, відповідно, робить процедуру більш прозорою та мінімізує потенційні корупційні ризики.
Нова процедура – «спрощена закупівля»
Новий Закон передбачає введення механізму проведення публічних закупівель для товарів і послуг, вартість яких варіюється в діапазоні 50 тис. – 200 тис. грн, а для робіт – від 50 тис. до 1,5 млн. грн. Ба більше, для проведення тендерів за цією процедурою достатньо одного учасника.
Запровадження подібного механізму обумовлено наміром законодавця усунути можливість для маніпуляції з так званою «допороговою процедурою закупівлі», що існувала раніше та згідно з якою закупівлі товарів і послуг вартістю до 200 тис. грн. здійснювалися поза Prozorro.
Так, недобросовісні замовники часто ділили суму дорогої закупівлі на декілька більш дрібних, вартість яких залишалася в межах допорогового значення, і таким чином уникали проведення процедури закупівлі через Prozorro.
Торги з обмеженою участю — новий вид процедури
До чотирьох процедур державних закупівель, вже передбачених законодавством, Законом додали ще й процедуру торгів з обмеженою участю. Вона передбачає обов'язкову попередню перевірку кваліфікації учасників. Важливо відзначити, що положення Закону, які регулюють цю процедуру, набирають чинності з 10.10.2020.
Поняття та механізм «аномальної ціни»
Сьогодні, згідно з чинним законом про закупівлі, переможцем тендерів зазвичай стає компанія з найнижчою ціновою пропозицією. Подібне регулювання дало можливість для зловживань з боку бізнесу.
По-перше, для забезпечення перемоги в тендері учасники часто навмисно занижували вартість свого товару або наданої послуги (використовуючи механізм демпінгу ціни).
Новий закон вводить два важливі механізми захисту від так званих «тролів», які блокували проведення тендерів.
Потім після укладення договору закупівлі укладалися додаткові угоди, згідно з якими ціна закупівлі істотно зростала і, відповідно, перевищувала початкову пропозицію інших учасників тендеру.
По-друге, у зв'язку з тим, що звичайним явищем став вибір переможця закупівель за критерієм «найбільш привабливої» ціни, то часто страждала якість товару/послуг.
Механізм «аномально низької ціни», передбачений Законом, має на меті усунення таких «схем».
Так, згідно з новим законом, ціна, яка є найбільш економічно вигідною пропозицією за результатами аукціону, вважається аномальною у разі, якщо вона:
- на 40% або більше нижча за середньоарифметичне значення цін тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону;
- на 30% або більше менша від наступної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.
Важливо відзначити, що система Prozorro автоматично визначає пропозицію з аномально заниженою вартістю. За умови визначення такої ціни як аномальної учасник протягом одного робочого дня матиме можливість аргументувати причину такої низької ціни. У разі неподання або подання неналежної аргументації учасника не допустять до проведення торгів.
Змінено механізм оскарження
Закон значною мірою удосконалив процедуру оскарження результатів закупівель. Основним мотивом змін законодавства у цій сфері стала діяльність так званих «тролів», які шляхом зловживання чинним механізмом оскарження блокували проведення тендерів.
Новий Закон вводить два важливих механізми, які значною мірою дозволять зменшити кількість подібних явищ. Насамперед, йдеться про обов'язкову оплату скарги перед її подачею у відповідні органи.
Крім того, можливість відшкодування витрачених коштів передбачається виключно у разі задоволення скарги. Також ефективним нововведенням у цій сфері має стати виключення можливості відкликання скарги.
Узагальнюючи, варто відзначити, що, крім зазначених вище, закон вносить також ряд інших важливих змін, спрямованих на вдосконалення процедури публічних закупівель, як-от:
- з моменту оприлюднення замовником протоколу постачальник матиме 24 години на усунення недоліків у своїй пропозиції;
- впровадження електронних каталогів товарів для державних електронних закупівель (ця система буде доступною тільки для купівлі товарів, водночас послуги та роботи в цьому каталозі не будуть розміщені);
- впровадження нового критерію «життєвого циклу» (щодо обслуговування та гарантії) як нецінового критерію;
- можливість проведення консультацій з учасниками ринку перед початком процедури тендерної закупівлі.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора