Кабмін 5 листопада презентував підготовлений до другого читання проєкт Держбюджету-2020. Основною статтею видатків стане обслуговування держборгу.
Не треба чекати чогось проривного від цього бюджету. З декількох причин.
По-перше, не було достатньо часу для того, щоб повністю змінити навіть логіку бюджетного процесу.
Наші витрати на безпеку та оборону — це майже 5% від ВВП, яких навіть не можна було торкатись.
По-друге, треба пам'ятати — для того, щоб очікувати якийсь проривний бюджет, треба змінити податкову систему. А для цього теж, з одного боку, не було часу, а з іншого — не потрібно брати на себе ризики, пов'язані зі зміною податкової системи на фоні і без того розбалансованої економіки країни.
По-третє, треба пам'ятати, що декілька важливих констант не можна змінювати.
Перша велика константа – витрати на безпеку та оборону. І це майже 5% від ВВП, яких навіть не можна було торкатись.
І друга така складова, яку не можна змінити – виплати за вже накопиченому державному боргу.
Водночас, якщо подивитись на бюджет, можна побачити, що багато статей збільшили.
Ми не впевнені, наскільки швидко і як якісно буде проводитись боротьба з детінізацією економіки, що може давати додатковий приріст у державний бюджет, в дохідну частину державного бюджету.
Загалом ріст склав щонайменше 10%. Звідки взялись ці 10%? З одного боку, це рівень інфляції, на який треба було зробити коригування. З іншого боку, це той відносно непоганий економічний ріст, який прогнозується на наступний рік на рівні близько 3,5%.
Дійсно, зараз це може здаватися замало. Але весь запропонований бюджет є аморфним з точки зору головних показників надходження.
По-перше, ми не впевнені, наскільки швидко і як якісно буде проводитись боротьба з детінізацією економіки, що може давати додатковий приріст у державний бюджет, в дохідну частину державного бюджету.
По-друге, уряд не впевнений з приводу того, яким чином і як швидко зменшиться рівень контрабанди. Мова йде про майже $5 млрд, які зараз недоотримує державний бюджет від контрабанди.
Враховуючи це, на мій погляд, було б дуже доцільно розробити механізм використання додаткових надходжень у державний бюджет і від того, наскільки ефективно проводитимуться реформаторські заходи з покращення бізнесу-клімату у країні.
Щодо додаткових надходжень в державний бюджет. Треба звернути увагу на те, що уряд набагато збільшує розмір витрат на інфраструктурні проєкти. Це збільшення майже на 40%.
Чому, на мій погляд, це робиться. Уряд керується такою логікою. Вважається, що це, по-перше, дозволить відремонтувати або покращити ту інфраструктуру, яка у нас є, яка знаходиться не в найкращому стані. По-друге, це додаткові робочі місця. Це таке своєрідне стимулювання економіки та кількості робочих місць в економіці.
В цілому ми бачимо досить консервативний бюджет, який створено на консервативних припущеннях. Але це, на мій погляд, краще, ніж якби ми мали занадто оптимістичний бюджет.
По-третє, очікується певний додатковий ефект, який буде розповсюджено на інші сектори економіки, які теж залежать від розвитку інфраструктури.
В цілому ми бачимо досить консервативний бюджет, який створено на консервативних припущеннях. Але це, на мій погляд, краще, ніж якби ми мали занадто оптимістичний бюджет.
Якби бюджет був занадто оптимістичним, з великим рівнем зростання, зі значними надходженнями в доходній частині, це б означало, що у випадку його невиконання та в разі неоптимістичного розвитку ситуації, ми просто поставили б під ризик всю витратну частину бюджету. А це вже було б набагато гірше.