З початку року гривня міцно утримує лідерство з-поміж найбільш стабільних валют. Її зміцнення проти долара США перевищило 4,8%.
Чому в країні, яка перебуває у стані війни, закритих транзитних потоків та азовських морських портів, пікових боргових навантажень, а також переживає зміну політичних еліт найміцніша валюта?
Спробуємо розібратися.
Свою незалежність від жорсткого регулювання українська гривня набула тільки в 2014 році, коли була відпущена у вільне плавання. У тривалому процесі лібералізації ринку, як і повинно бути, на динаміку валюти почали впливати ринкові сили – попит і пропозиція. І оскільки гривня зміцнюється, то очевидно, що хтось більше продає валюти на ринку, при цьому попит не обов’язково знижується – йому достатньо залишатися незмінним.
Що ж створило велику пропозицію валюти? Факторів багато, але є найсильніші.
Фото: «Forex Club»
Жорстка грошово-кредитна політика НБУ сформувала привабливі умови за гривневими облігаціями внутрішньої державної позики України (ОВДП) для вітчизняних та іноземних інвесторів. Так, у вересні 2018 року облікова ставка досягла максимальних значень у новій історії – 18%, в результаті чого на початку 2019 року дохідність за українськими бондами перевищувала 20%. Навіть зараз можна розмістити кошти під 17% і більше, тоді як американські облігації приносять дещо більше 2%, а німецькі і зовсім мають негативну прибутковість. За даними НБУ, з початку 2019 року нерезиденти збільшили свої позиції в українських облігаціях у 6,8 разів. Але навіть після зниження облікової ставки і президентських виборів іноземні інвестори продовжили купувати облігації.
Висока ставка «з’їдає» надлишкову ліквідність. Фактично гривня стає дорогою, дорогими залишаються кредити і гривневі позики, в результаті чого у спекулянтів з’являється вибір – купити валюту або під високий відсоток розмістити гривню. І вони обирають гривню.
До високої ставки варто додати кілька раундів розміщення українських єврооблігацій, останній з яких відбувся 13 червня, коли Україна отримала мільярд євро на 7 років – під 6,75%. І хоча ставки таких залучень досить високі, вони дозволяють формувати необхідний ресурс для великих виплат за зовнішнім боргом.
Важливим чинником підтримки гривні залишається сприятлива цінова кон’юнктура на сировинних ринках – зонах основних експортних потоків України. Незважаючи на торговельний конфлікт між США і Китаєм, ціни на чорні метали і залізну руду знаходяться на високих рівнях, і експортери отримують хороший прибуток від операцій, що сприяє більшій пропозиції валюти на ринку. Ба більше, у весняний період аграрії активно заводили валюту під посівну кампанію, чим створили надлишкову пропозицію. Посилив цю пропозицію приплив валюти у країну під вибори, а також від українців з-за кордону.
Очевидно, гривня проходить найвищі рівні щодо долара США, але глобальна неврівноваженість зовнішньоторговельного балансу рано чи пізно почне тиснути на золотовалютні резерви, і вона опиниться під тиском. Зараз ці дисбаланси вирівнюються за рахунок надходження в країну коштів від нерезидентів, єврооблігацій і МВФ. Однак коли НБУ продовжить знижувати облікову ставку для стимулювання зростання економіки, нерезиденти почнуть виходити з ОВДП і купувати долари США. У результаті на валютному ринку створиться великий попит на валюту. Дефіцит платіжного балансу збільшиться, і гривня почне знижуватися. І навряд чи Нацбанк надасть їй підтримку інтервенціями, враховуючи фундаментальність руху.
Осінній період – найбільш ймовірний період такого ослаблення, що пов’язано і з сезонністю для гривні, і з очікуваним зниженням облікової ставки НБУ, і з піковими виплатами за зовнішнім боргом у вересні.