Сергій Марченко. Ілюстрація: Вули Кнерцер для Bloomberg
Видання Bloomberg опублікувало інтерв'ю із міністром фінансів України Сергієм Марченком. The Page обрало з відповідей міністра найважливіше.
Про держбюджет на 2026 рік
З початку 2025 року було бажання підготуватися до мирного врегулювання, і це створило якісь непотрібні очікування від мене як міністра, коли ми говоримо про бюджет наступного року.
Якщо ми говоримо про 2026 рік, ми не маємо необхідних зобов'язань, щоб покрити наші фінансові прогалини. Грошей, доступних для України 2026 року, менше, ніж 2025 року.
Про державні фінанси та корупцію під час війни
...Війна, безперечно, як чорна скринька, тому що ви не можете очікувати, що люди будуть на 100% віддані захисту вашої країни. Це інший світ. Люди діють в іншій реальності, і я не знаю інших країн, які не мали б проблем з неефективним управлінням чи корупцією під час війни.
У нас багато аудитів та ретельно перевірених процесів, які допомагають нам надавати необхідні дані, звіти та аналіз нашим партнерам. Ми дуже надійні, ми дуже прозорі, і ми можемо відстежувати усі долари, які ми одержали на наші бюджетні рахунки. Але ми говоримо про публічно зібрані гроші. Коли ми говоримо про закупівлю зброї, боєприпасів — напевно може бути багато проблем, пов'язаних з деякими міністерствами та деякими підприємствами.
Про посередників в оборонних закупівлях
Є багато посередників, які намагаються допомогти нам знайти мушлі (як приклад рідкісного товару. — The Page), наприклад. Знаєте, ринку для мушель немає. Ви не можете піти в супермаркет і купити їх. Ось чому є деякі люди, бізнесмени — посередники, які беруть свою частку.
Нам потрібна величезна кількість артилерійських снарядів, як під час Другої світової війни. Тільки на рік, наприклад, нам потрібно понад 4 мільйони снарядів. Виробництво всіх наших партнерів є настільки незначним, що нам потрібно знайти спосіб закупівлі в інших країнах.
Вести війну — нелегка справа, і я не звинувачую наші міністерства чи наш народ. Війна — дуже непрозорий процес.
Про повернення українців-біженців до країни
Ми хотіли б, щоб всі вони повернулися. Ми вже думаємо про те, як спонукати цих людей повернутись, бо, ну, у них є свій вибір. Але, безперечно, ключ до нашого майбутнього процвітання — це люди.