Фото: unsplash
Як стало відомо The Page, учасники фінансового ринку, народні депутати і Світовий банк готують низку змін до законів, пов'язаних із кредитуванням, оцінкою і страхуванням землі.
Прийняття земельної реформи визначило необхідність законодавчого врегулювання правил всіх супутніх фінансових операцій.
У парламентському комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин 6 листопада, за участю комітету з фінансів, обговорювалися зміни до закону «Про заставу» в частині страхування землі. У зв'язку з майбутньою земельною реформою земля стане об'єктом застави, який підлягає обов'язковому страхуванню. Механізми цього страхування страховики пропонують прописати в цьому законі. Участь в обговоренні взяли страхові компанії УСГ, АRX, UNIQA, «Альфа-Страхування» та низка комерційних банків, в основному, іноземних.
Як повідомила The Page одна з учасниць зустрічі, управляючий акціонер компанії «Арсенал Страхування» Марина Авдєєва, зараз, у випадку якщо земля є предметом застави, її страхують від майнових ризиків, настання яких носить малоймовірний характер.
За законом «Про заставу», страхування об'єкта застави — обов'язково. «Які ризики повинні при цьому підлягати страхуванню, щоб максимально захистити інтереси кредитора — ми зараз обговорюємо», — розповідає Авдєєва.
За її словами, підсумком зустрічі стала пропозиція ініціювати зміни до закону «Про заставу», щоб передбачити можливість страхування, у разі якщо об'єктом застави є земля, не самої землі, а сільгоспризиків, які можуть істотно вплинути на врожайність і, як наслідок, на платоспроможність фермера.
«Основний ризик, який ми пропонуємо покривати — це посуха. Саме настання посухи може спричинити катастрофічні наслідки для аграрної сфери та створити для банків проблему, коли клієнт не зможе погасити кредит», – пояснює Авдєєва.
Голова українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров вважає, що сьогодні коректно говорити про ринок страхування не самої землі, а операцій на ринку землі.
«Оцінювачі оцінюють не актив, а права, пов'язані з ним — право власності, право користування і так далі. Банки принципово брали в оборот урожай, але вже зібраний, як товар в обороті. Тепер може йти мова про кредитування під заставу майбутнього врожаю. Цей вид кредитування і страхування, коли страхуються угоди або опціони на ф'ючерси майбутніх років», — говорить Амфітеатров.
У свою чергу новий ринок обговорюють і банкіри, які збиралися в київському офісі Світового банку.
«Зараз немає розуміння вартості землі, в залежності від типу землі та її використання, немає механізмів реалізації землі у разі продажу застави банками. Тому, на першому етапі банки можуть видавати кредити на купівлю землі, а в заставу брати інші активи: ферми, техніку, виробництво, тобто активи, за якими у банків є розуміння як з ним працювати», — перераховує проблеми засновник «ПрофінКонсалтинг» Вадим Березовик.
За його словами, питання може виникнути і з довгостроковими кредитами, тому що у фінансової системи сьогодні майже немає довгострокового ресурсу.
Держава в свою чергу готова допомогти аграріям з купівлею землі. Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабміну Андрій Мартин розповідає, що 29 вересня 2019 року Кабмін прийняв розпорядження №882 «Про концептуальні напрямки здешевлення кредитів сільгоспвиробникам для купівлі земель сільгосппризначення».
«У бюджеті на 2020 рік на ці цілі закладено 4 млрд грн. Буде створено заклад, який частково компенсує ризики за кредитами», — каже Мартин.
Умовно, якщо банк буде видавати кредит під 20%, держава компенсує 15%, а фермер – заплатить тільки 5%. Такий механізм підтримки фермерів працює в ЄС.
Директор департаменту мікро-, макро і середнього бізнесу Ощадбанку Наталія Буткова-Вітвіцька розповіла The Page, що держпідтримка фермерів за кредитами на покупку землі дуже важлива, так як у фермерів вже сформовані портфелі кредитів на оборотний капітал і купівлю техніки.
«Додаткове кредитне навантаження може стати для них непосильним. За чинними сьогодні програмами компенсації для фермерів, за 9 місяців 2019 року вони отримали понад 23 млн грн компенсації відсоткової ставки за кредитами», – говорить банкір.
Член ради НБУ Віталій Шапран вважає, що 99% банкірів підтримують ринок землі і можливості брати землю як об'єкт застави. «На фінансовому ринку не вистачає твердих застав, нерухомості. На відміну від іпотеки, зараз мова йде про обслуговування бізнесу і прибуткового, і дуже цікавого — фермерів, агрокомпаній», – говорить Шапран.
За найскромнішими оцінками Світового банку через відсутність механізму передачі в заставу землі, ми щорічно втрачаємо 1% ВВП.
«Я думаю, що це сильно занижена оцінка. У нас з'явиться не просто застава, яка чогось варта, а яка всім цікава. Це спричинить зростання кредитування в сегменті агробізнесу», — говорить Шапран.
На ринок кредитування землі можуть претендувати банки, які успішно займаються сільгосп-кредитами, наприклад, «Райффайзен», «Креді Агріколь», Укргазбанк. Втім, ці установи за нинішньої редакції земельної реформи не можуть повноцінно брати участь у ринку землі, через обмеження на купівлю землі іноземцями, визначене земельною реформою.
Це означає, що банки з іноземним капіталом не зможуть приймати землю в заставу. Це питання буде обговорюватися 21 листопада вранці на закритому сніданку банкірів з міністром економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофієм Миловановим.