Багато роботи та нові захоплення. Як топменеджери провели карантин

«Я провів карантин вдома. Іноді виходив на роботу, бо вона поруч з моїм будинком. Але було цікаво, бо було дуже багато роботи — вона стала ненормованою і тривала довше. Нових захоплень відповідно не з'явилося.

Щодо відчуттів, то мені бракувало живого спілкування зі співробітниками, колегами, партнерами. Жодні Zoom та Microsoft Teams не компенсують живого спілкування».

«Під час карантину ми постійно працювали, жодного дня не втратили. DOMIO знайшла для себе цей час дуже корисним, ми проаналізували дуже багато речей і дійшли висновку, що пора трансформувати свою роботу, спрямовувати зусилля на продуктивніші канали, а саме просувати діджитал та онлайн. Раніше ми не приділяли цим напрямкам належної уваги і проводили більше офлайн-заходів. Період карантину дав нам можливість попрацювати над нашими внутрішніми процесами в компанії та реалізувати те, що ми ніяк не встигали зробити раніше.

Щодо мене, то протягом двох місяців я ефективніше займалася спортом, а саме регулярно тренувалася. Цього не було в режимі повного завантаження на роботі, і зараз я щосили прагну це зберегти. Також я почала прокидатися щодня о 5:45 і виділяти хоча б пів години на читання розвивальної літератури. Це все увійшло у звичку, і я вдячна за це карантину».

«Я провела самоізоляцію переважно вдома, який ми зняли в селі на початку карантину, виходила тільки до магазину та в ліс на прогулянки. Робота стала інтенсивнішою — по суті, те, що в офісі можна зробити, проходячи повз колеги, почало вимагати великих вкладень енергії, освоєння нових форм спілкування. Крім того, наш бізнес — один з перших, який потрапляє «під роздачу» за будь-якої кризи, тому в такі моменти коефіцієнт корисної дії різко падає, а це означає, що «працювати лапками, збиваючи з молока сметану», потрібно в рази інтенсивніше. Ну і ще трохи робила домашнє завдання зі старшою донькою. Це цікавий досвід, який ні з чим не можна порівняти. Відчула особливу любов і трепет до наших вчителів.

Я також каталася з дітьми на велосипеді й почала іноді бігати з чоловіком вранці. Пізніше взялася за інтервальне голодування і приєднала онлайн-пілатес. Проте нічого нового я не вивчила і не дізналася, але зрозуміла, що у старе я не надто занурювалася і раніше. І ось зараз я з особливою любов'ю і вдячністю стала ставитися до простих, але місцями знецінених мною речей (зовнішньої допомоги по дому, укладання волосся, наявності репетиторів і цікавих гуртків у дітей, які дозволяють і їм не нудьгувати, і мені надають можливість поговорити з подружками на літній терасі).

Я — яскраво виражений екстраверт, і, впевнена, що так буде завжди, навіть коли мені буде багато років. Для мене є складною сама думка про заборони, обмеження, неможливість піти, вийти, зустрітися, обійнятися. За цим я сумувала і радію нехай не вікнам, а хоча б невеликим «кватиркам» можливостей для людського енергообміну, які з'явилися».

«Самоізоляцію я провела вдома, працюючи віддалено. Карантин не став приводом розслабитися і відпочивати. Навпаки, це був виклик організувати себе і команду, навчитися повноцінно працювати та реалізовувати проєкти в ситуації, коли ми не сидимо в одному кабінеті. За моїми відчуттями, роботи під час карантину стало ще більше, ніж до нього.

За цей період я нарешті повернула у своє життя вуличні пробіжки, звичайно ж, у масці. Також почала займатися онлайн-пілатесом вдома. На жаль, знайти час для додаткового навчання та нових хобі не вийшло, адже в добі лише 24 години.

Для мене факт закінчення карантину — це сигнал, що ситуація з причиною, з якої він був запроваджений, налагоджується. І я щиро цьому радію. Те, що є певний комфорт у віддаленій роботі і ти набагато більше встигаєш, заперечувати не буду. Але в якийсь момент ти розумієш, що працювати треба в офісі, а вдома хочеться все-таки відпочивати та проводити час з близькими людьми».

«Зі стартом карантину почалася реконструкція колишнього boutiquebar Biancoro, який внаслідок ребрендингу стане B boutiquebar. Процес вимагає особистої присутності, тому маски, рукавички й антисептики стали найкращими друзями на цей період.

Карантин вивільнив великий шматок часу в перший його тиждень, який пройшов в офісі за нескінченним спілкуванням з партнерами про те, що відбуватиметься в економіці, культурній частині та житті суспільства загалом.

Під час карантину я почала займатися тим, що так довго відкладала і що приносить справжнє задоволення, — це танці. Однак, по суті, я не відчула карантин повною мірою, тому й на закінчення особливо не чекала».

«Карантин став найсерйознішим випробуванням за всю історію мережі Broсard. Такий виклик змусив всю команду працювати в турборежимі. Співробітники повністю перейшли на віддалений режим роботи, в офісі залишилися тільки кілька ІТ-фахівців, що підтримують інфраструктуру, та охорона. Частина колег пішла на простій, інші члени команди адаптувалися і з шаленою швидкістю почали масштабування е-commerce та створення навчальних програм. Про відпочинок взагалі не йшлося. Навпаки, роботи побільшало і вона перестала регламентуватися часом знаходження в офісі, практично перейшла в режим 24/7. Ключове досягнення карантину – ми повністю зберегли команду.

Послаблення карантину дало можливість повернутися до роботи співробітникам магазинів у регіонах, у суботу відкриються всі магазини в Києві. Тепер ми будемо дбати не тільки про красу, а й про безпеку клієнтів.

Щодо мене, то моя самоізоляція проходила в домашньому робочому кабінеті з 10-12-годинним робочим днем 6 днів на тиждень. Усі покупки – тільки онлайн, включаючи свіжу зелень, полуницю, заморожений хліб і очищувач повітря. Прогулянки переважно на орбітреку на терасі під час розвивального або професійного вебінару.

Мої звички змінилися незначно. Зустрічі з друзями та родиною стали відбуватися навіть частіше, хоча й інакше – у форматі онлайн-конференцій. Але ми так само пили вино під смішні розмови про набуті нові навички. І нарешті мені вдалося подивитися серіал «Корона» на Netflix.

Роботи стало ще більше. Одночасний, по суті, перезапуск роздробу вимагає величезних ресурсів – виходити з карантину не менш складно, ніж у нього заходити. Зараз немає часу стояти в заторах або знову змінювати процеси, побудовані в новому форматі, тому я з командою продовжую працювати віддалено».

«Для мене карантин, передусім, це перевірка на соціальну відповідальність перед собою та іншими людьми. Тому перебувати вдома і без потреби не піддавати небезпеці близьких людей було пріоритетним для мене. Цей період був своєрідним викликом, здатністю дисциплінувати себе в нових реаліях. Роботи було багато, адже карантин позначився не лише на соціальному житті, але й на бізнесі. Доводилося брати активну участь у стратегічних сесіях компанії, переглядати свою особисту ефективність та процеси загалом – не до відпочинку було точно.

Щодо корисних занять на карантині, то я скористалася більшістю корисних онлайн-ресурсів. За цей період я переосмислила цінності, в яких ми живемо. Нас поглинає постійна гонитва, і зупинка навчила мене більше цінувати те, що маєш тут і зараз. Я радію послабленню карантину, адже це можливість і велика радість знову повернутися в природне середовище спілкування і діяльності, але вже з новим досвідом».