Фото: УНІАН
Нещодавно Антимонопольний комітет прийняв рішення примусово розділити групу компаній Ostchem Дмитра Фірташа і накласти штраф у 107 млн грн. За даними комітету, компанії Фірташа не тільки були монополістами, але і зловживали своїм становищем.
Це перша велика претензія АМКУ до олігарха за монопольні зловживання. Як очікується, слідом за Ostchem, будуть розділені й інші холдинги. Втім, у самого Фірташа рішення АМКУ називають сумнівним і політично мотивованим. Детальніше про те, як воно приймалося і чим загрожує, в інтерв'ю The Page розповів член ради Group DF Борис Краснянський.
- Що стоїть за рішенням Антимонопольного комітету оштрафувати ваш бізнес і розділити його?
- Чесно кажучи, мені важко відповісти, що підштовхнуло керівництво Антимонопольного комітету до прийняття цього дивного рішення. Особливо якщо врахувати те, з якою кількістю порушень воно прийнято, з яким ступенем ігнорування очевидних доказів, а також думки європейських експертів про те, як треба розцінювати ринок в такій ситуації. Почнемо з того, що для оцінки монопольного становища дозволено мати 35% ринку. Антимонопольний нарахував, що заводи Ostchem виробляють 35,45% ринку селітри. Виходить комітет настільки чітко оцінив ринок, що знайшов «зайві» 0,45%.
- А тіньовий сектор враховувався при цьому?
Створено якийсь дикий, абсолютно незрозумілий прецедент для країни. Кажуть про зловживання, а карають монопольним становищем.
- Сумніваюся. Що робили імпортери, зокрема, з інших країн? Вони змінили на 0,5% вміст азоту в своїй селітрі, перейменували, і отримали інший митний код. І під цю лавочку завозили ще колосальну кількість, по суті, селітри, яка, природно, не враховувалася. В Європі прийнято, коли рахують обсяг азотних добрив, перераховувати на азот. Якщо перерахувати кількість азоту в цій селітрі, то ми займаємо 29% навіть при тих обсягах, які взяв до уваги Антимонопольний комітет. Тобто сам факт монопольного становища, ми вважаємо, натягнутий і притягнутий.
Створено якийсь дикий, абсолютно незрозумілий прецедент для країни. Кажуть про зловживання, а карають монопольним становищем. За саме монопольне становище ніхто не карає. Згідно із законом, спочатку тобі доводять, що у тебе монопольне становище, а потім кажуть, що зловживав, і доводять вже це. Але навіть якщо б нам реально довели монопольне становище, зловживань доведено не було. Там якісь божевільні припущення йдуть, що при перепродажі газу від одного заводу до іншого ми накручували ціну. Але факти, контракти перерахування кажуть, що це не так. Це рішення глибоко неправильне.
- А з чим це пов'язано, на вашу думку?
- Ми чули виступ президента, який сказав, що поставлені нові заступники керівника Антимонопольного комітету, і тепер подивимося, як сам керівник себе покаже. Я думаю, що керівник вирішив себе показати. Вибрав на чому б швидше прийняти якесь рішення, яке б виглядало помітно, хльостко і красиво. А виглядає воно так, безумовно, враховуючи, що в Україні ніхто не любить лідерів великого бізнесу. Тому виглядає воно хльостко і красиво. Але якщо подивитися на перспективу, ми вважаємо, що її немає. Тому що ми, безумовно, будемо оскаржувати ці рішення. Причому не формально, а по суті. Ми вважаємо, що немає монопольного становища у заводів Ostchem, тому розмови про зловживання недоречні.
В Україні ніхто не любить лідерів великого бізнесу.
- Хто ваші основні конкуренти сьогодні?
- Безумовно, іноземці. В першу чергу Росія. Тому що там найдешевший в світі газ. А газ — це сировина для виробництва добрив. Зараз діють певні мита. І ці мита теж обходять. Йде рекласифікація і ввозяться добрива. Знижують відсоток азоту на дуже незначну величину, називають по-іншому, привласнюють інший митний код — і вже можна ввозити. Є чисто контрабандні речі. Це непросто, але можна робити, якщо ти бачиш, що ринок дуже привабливий. Український ринок — великий і цікавий.
- Розкажіть про ваші заводи. Як вони спрацювали за підсумками року?
- Ситуація на ринках дуже непроста. В Україні сталася дефляція, що призвело до того, що трейдери взяли паузу із закупівлею. Протягом літа був не сезон. У нас працювали три заводи. Але ти не можеш нескінченно працювати на склад; необхідна якась реалізація. І зараз ситуація складна. В кінці вересня розпочнеться сезон, і, я думаю, що ситуація вирівняється.
- Ви працюєте з прибутком чи збитком?
- Ціна газу зараз на досить низькому рівні. Як він протримається, важко сказати. Сьогодні НКРЕ затвердила ціни на газ надалі, і теж ціна не така висока. Є підстави розраховувати, що ми спрацюємо з прибутком. Бізнес по виробництву мінеральних добрив перспективний в Україні за умови, що держава зацікавлена в розвитку і в підтримці власних промислових виробництв. Я маю на увазі, що без газу за прийнятною ціною, цей бізнес буде програвати конкурентам в тих країнах, де газ дешевше. А саме, в Росії, Азербайджані та країнах, які мають величезний видобуток і дешевий газ. Тому тут питання: чи зацікавлена держава в тому, щоб підтримувати виробника, і, відповідно, величезні містоутворюючі підприємства. Держава з різних причин може прийняти рішення не підтримувати. У такому випадку цей бізнес має дуже обмежені перспективи.
Всі країни, які зараз формують кістяк СОТ, захищали власного виробника. Вони дали розвинутися власним галузям і потім потихеньку, дуже акуратно запускали чужі продукти.
- А яка підтримка держави потрібна?
- Підтримка, як і в усьому світі, коли країни намагалися розвинути свою виробничу базу перш, ніж повністю відкритися для товарів з інших країн. Це передбачає певний протекціонізм для власного виробника. Це річ, через яку пройшли практично всі країни, які зараз формують кістяк СОТ (Світова організація торгівлі). Але, тим не менш, у свій час у них вистачило і мужності, і завзятості, і розуміння економіки, для того щоб захистити свій ринок, дати розвинутися власним галузям і потім потихеньку, дуже акуратно, «терапевтично» запускати чужі продукти.