В інтерв'ю The Page у межах проєкту «Компанії, дружні до родини 2023» Софія Чучупак, директорка з управління персоналом Банку Кредит Дніпро, розповідає про захист та підтримку, яку банк надає своїм співробітникам та їхньому найближчому оточенню під час повномасштабного вторгнення росії, та історію розвитку таких практик у банку з 2014 року.
Софія Чучупак, директорка з управління персоналом Банку Кредит Дніпро. Фото: Банк Кредит Дніпро
Роботодавці за кордоном почали масово замислюватись про дружність до родин співробітників під час пандемії коронавірусу. А як було в Україні?
Можу з упевненістю сказати, що в Україні цей тренд розпочався набагато раніше, ніж пандемія, — з 2014 року, від початку війни. HR-керівники в Україні в той час зіткнулися з питанням передислокації людей з регіонів, де у зв’язку з початком воєнних дій виникла загроза для життя та здоров'я. Тоді ми евакуювали не тільки своїх співробітників, а й членів їхніх родин. І я вважаю, що саме це поглибило тренд дружності до родини серед українських роботодавців.
Саме тоді в нашій країні відбулася глобальна трансформація HR-політик компаній — від фокусування переважно на співробітників ми перейшли на інший рівень — фокусування на родинах колег. І, на мою думку, нині цей напрям в Україні розвинений навіть глибше, ніж у Європі.
Виходить, що тренд дружності до родини банк розвиває вже майже десять років. Пригадайте перші кроки у цьому напрямі.
Першими програмами підтримки родин стала релокація співробітників разом з їхніми рідними у безпечні регіони, саме у нас — з Луганської та Донецької областей. Тоді всім співробітникам ми запропонували переїзд у будь-яке місто України, де знаходились наші відділення, та забезпечення їх там робочими місцями.
Можливо, Вам запам’яталася чиясь особиста історія?
Ви знаєте, було багато справді героїчних історій протягом цих 10 років, про які можна розповідати. Наприклад, наші колеги — регіональні керівники на окупованих територіях — до останнього залишалися там, поки не виїхали всі охочі співробітники, і потім вже ми евакуйовували їх самих. Я добре пам'ятаю внутрішній стан колег і досить болючі розмови, які ми почули тут, у Києві.
Як після цього досвіду релокації далі розвивалися практики підтримки родин співробітників у банку?
Ми стали частіше впроваджували різноманітні програми, націлені на підтримку співробітників та їхніх рідних. Проводили заходи, які сприяли підвищенню залученості та інтеграції персоналу — наприклад, свята та майстер-класи для дітей, колективні екоініціативи, а саме — висаджування троянд, дерев. Також банк бере участь у благодійних бігових марафонах, під час яких ми біжимо зі своїми рідними, тощо. Такі практики, звісно, існували і раніше, але ми дещо змінили формат та внутрішню складову заходів.
Тренд дружності до родини Банк Кредит Дніпро розвиває з 2014 року. Фото: Банк Кредит Дніпро
Якою підтримкою під час пандемії коронавірусу були охоплені родини співробітників?
Саме в той період ми перейшли на віддалений чи гібридний формат роботи. Зробили це досить швидко: за 2-3 тижні перебудували банківські та IT-системи. Тих небагатьох фахівців, які були змушені залишатися в банку на своїх робочих місцях, ми забезпечили транспортом і необхідними засобами безпеки.
Також саме під час ковіду ми запустили більш розширену програму матеріальної допомоги, було впроваджено індивідуальну матеріальну допомогу, яка надавалася не лише власне співробітникам, а й їхнім рідним.
В цілому, яка політика дружності до родини сформувалася у вашому банку до повномасштабного вторгнення росії?
Гібридний графік роботи, до якого ми прийшли під час пандемії, зберігся. Ба більше — деяких співробітників ми почали відразу наймати на умовах виключно роботи онлайн, бо є певні функції, для виконання яких взагалі не потрібно бути в офісі.
Звичайно, у нас діють програми медичного страхування, проводяться різноманітні активності для співробітників та дітей.
Чи готувався банк заздалегідь до повномасштабного вторгнення і які заходи у зв'язку з цим розробляв для підтримки співробітників та їхніх родин?
Звісно, банк готувався, як і будь-який банк в Україні. Адже ми відносимося до критичної інфраструктури і повинні мати план забезпечення безперервності діяльності банківської установи. Тому у нас за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення росії був створений BCP-план, згідно з яким ми аналізували зовнішні і внутрішні загрози і моделювали нашу реакцію на них за кількома сценаріями. І, звісно, за будь-якого сценарію забезпечення здоров'я наших людей і членів їхніх родин входило до пріоритетів першого рівня. Так, у Карпатах було орендовано базу, яка напередодні повномасштабного вторгнення ще перебувала у стадії ремонту. Ми прискорили цей процес і додатково закупили ліжка, матраци, техніку тощо для розміщення співробітників разом із родинами.
Під час повномасштабної війни для кожного українця найважливішим стало піклування про безпеку найближчих людей. Як цей фактор врахували у банку і які нові напрями підтримки родин запровадили?
Ми запропонували співробітникам із регіонів, де в той час відбувалися найактивніші бойові дії, релокуватися разом з близькими до бази, яку ми підготували в Карпатах.
Евакуація була дуже активною. Люди брали з собою дітей, батьків, бабусь, дідусів, двоюрідних родичів, вивозили домашніх тварин — собак, котів, папуг тощо. Але бувало, що дехто відмовлявся від евакуації в останні хвилини з різних причин. І це було особливо болісно.
Родини співробітників декілька місяців разом проживали на базі. Ми найняли кухаря, закуповували продукти і робили все, щоб людям було комфортно. Саме на тій базі ми облаштували й робочі місця.
Загалом з лютого по вересень 2022 року зі сходу України, Дніпра та Харкова на цю базу виїхало близько 30% співробітників. Крім того, частина людей виїхали самостійно на власному транспорті в перший день повномасштабного вторгнення у безпечні регіони та працювали дистанційно.
Водночас наша мережа відділень працювала на 90% вже майже за декілька тижнів. Так, не одразу вдалося відновити роботу частини відділень – деякі були майже повністю зруйновані. Але щойно у нас з’являлася можливість, ми ремонтували приміщення і відчиняли свої двері.
До речі, у 2022 році ми також облаштували робочими місцями повноцінне укриття в головному офісі Дніпра, де під час тривог можуть працювати всі спеціалісти, що забезпечують безперебійність роботи банку. А минулого року в Ужгороді було відкрито резервний офіс, який передбачає роботу усіх критично важливих працівників у разі нагальної потреби.
Дружність до родини для роботодавця навіть не тренд, а вимога часу. Фото: Банк Кредит Дніпро
Багато з тих, хто виїхав, вже повернулися додому?
Безумовно, згодом майже всі повернулися назад. Натепер, наприклад, за кордоном залишаються лише декілька колег — з різних причин. Зокрема, у декого з колег повністю знищені домівки, і відбудувати їх займе час. Водночас усі, хто працює дистанційно на 100%, продовжують бути ефективними, бо їх робота це дозволяє.
А співробітники, які залишились у небезпечних регіонах, мають особливу підтримку від банку?
Так, у нас працюють відділення поряд із зонами бойових дій. Зокрема, буває так, що люди навіть не встигають перейти з відділення до укриття, настільки швидко все відбувається. Тому, наприклад, у Нікополі є кімната у відділенні, що відповідає правилу двох стін, де співробітники іноді перебувають разом з клієнтами, коли немає можливості добігти до бомбосховища. Працівники у цих містах мають певні додаткові повноваження відносно прийняття рішень про вихід на роботу, закриття відділення тощо. Ми підтримуємо їх інформаційно 24/7 — вони завжди мають всю необхідну інформацію з усіх питань і можуть зателефонувати навіть голові правління у разі необхідності та вирішити щось екстрено. І, звісно, ці колеги мають вищу матеріальну винагороду.
Вочевидь, співробітників та їхніх рідних під час війни не оминула мобілізація. Якою є політика банку у цьому разі?
Мобілізованих у нас не так багато, бо як і у більшості банків, до 90% колективу становлять жінки. Але, звісно, ми допомагаємо всім, кого мобілізують. На початку повномасштабного вторгнення, коли не було бронежилетів та інших технічних засобів, ми допомагали з усім необхідним. Далі для мобілізованих встановили матеріальну допомогу — стандартну для всіх. Але у разі поранень ми надаємо грошову допомогу в тому обсязі, скільки потрібно.
Чи розповсюджується допомога банку на мобілізованих членів родин ваших співробітниць — чоловіків, синів?
У нас є кілька співробітниць, у яких воюють чоловіки. І тут ми допомагаємо більш адресно. Наприклад, якщо йому потрібен бронежилет, тепловізор чи ще щось, ми купуємо. Також у нас працює внутрішня програма корпоративного волонтерства, яка спрямована як на допомогу постраждалим від війни родинам, так і на допомогу ЗСУ, в тому числі частинам, де служать наші колеги.
Майстер-класи для дітей у Банку Кредит Дніпро дуже популярні. Фото: Банк Кредит Дніпро
А якою є практика підтримки материнства та батьківства у вашому банку, особливо після повномасштабного вторгнення, коли родини з дітьми стали більш вразливими?
В 2022 році ми організували два дитячих садки для дітей наших співробітників у Києві та Дніпрі. Це саме той випадок, коли ми влучили в базову потребу і надали людям те, що було найпотрібнішим для родин. У Дніпрі садочок працює тільки коли проводяться дитячі заходи. А в Києві кімната користується великим попитом.
Дитячі кімнати відкриті для дітей будь-якого віку. У Києві дитячий садок займає поверх у нашому головному офісі. Старші дітки зазвичай збираються у своєму просторі з диджитальними іграми. А з маленькими займаються вихователі, проводяться майстер-класи тощо. Одночасно там можуть перебувати біля вісімдесяти дітей, але, звісно, так багато не приходить — зазвичай це до 20 діточок. З точки зору регуляторних обмежень ми не можемо готувати там їжу, тож батьки приносять свої страви і розігрівають у мікрохвильовій печі. Ми, зі свого боку, забезпечуємо дітей фруктами, цукерками, печивом, соками. Під час тривог батьки ведуть діток у сховище.
Найбільшою популярністю дитсадки користувалися минулої зими у зв’язку з відключеннями електроенергії. Бо тоді співробітники навіть за гібридного або дистанційного формату роботи сходилися в офісі, який був забезпечений генератором.
А як на роботу в банку повертаються молоді мами після народження дитини? Чи пропонуєте їм більш сприятливий формат роботи?
Існують певні функції, які молода мама може виконувати вдома. Вона має визначити, скільки часу готова працювати. Є такі підрозділи, де можна працювати дистанційно від 2 до 8 годин на день і вибирати найбільш зручний проміжок часу.
Бо від початку повномасштабного вторгнення графік роботи є не тільки гібридним, а й гнучким з точки зору вибору робочих годин. За виключенням тих фахівців, які, наприклад, працюють у відділеннях, де є клієнтські години, співробітники можуть обирати зручний час у період з 7.00 до 20.00.
Чи діє в банку служба психологічної підтримки?
Так, така служба в нас працювала ще до повномасштабного вторгнення, у нас у штаті був психолог. Завданням психолога була робота індивідуально зі співробітниками та членами їхніх родин. Але запитів від колег майже не було. Тому ми розглядаємо можливість щодо матеріальної допомоги співробітникам для користування такими послугами поза банком. Людині завжди більш комфортно вибрати спеціаліста самостійно.
Наприклад, консультації психолога можуть надаватися в межах медичного страхування, ми плануємо додати певну кількість годин роботи з психологом.
Проте, розуміючи стресовість нашої ситуації, ми почали шукати інші можливості для емоційної розрядки. Тому провели опитування і на його основі організували майстер-класи з йоги та танців.
Тепер у понеділок та п'ятницю у нас в банку танці (латина), у вівторок і четвер — йога. Заняття проходять після 18.00, а деякі — о 13.00. Займатися можна як самостійно, так і з рідними. Все проводиться також онлайн, і є запис. Тобто відвідувати класи можна у зручний час у будь-якому місті. А ще у відповідь на запит від чоловіків ми запровадили теніс та футбол.
У цілому всі ці фізичні активності, які повертають нас до наших тіл, допомагають краще переживати стрес.
Наприкінці нашої розмови, напевно, варто визначити, наскільки важливою зараз стає підтримка родин для українських роботодавців?
Родина — це основна цінність для кожного з нас, безпека близьких — це фундаментальна потреба, і особливо зараз — в умовах війни. Тому дружність до родини для роботодавця навіть не тренд, а вимога часу.