Останнім часом тема регулювання нових нікотинових товарів постала досить гостро. Традиційно «монополію на правду» в цьому питанні намагаються залишити за собою представники громадських організацій, тоді як голос експертів, на жаль, можна почути рідко. А варто було б дослухатися саме до нього.
Регулювання нових нікотинових продуктів, як і будь-яке інше регулювання, потребує комплексного підходу як із боку законодавців, так і з боку наукової спільноти. Необхідні передусім розроблення й використання методів контролю та визначення критеріїв якісного складу цієї продукції. До того ж вимоги щодо заборони продажу електронних сигарет неповнолітнім уже чітко викладено в законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їхнього згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів».
Власне, іншим законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» визначено вимоги до питань віднесення рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до підакцизної продукції.
Нові стандарти
Щоб зупинити тіньовий ринок тютюнових виробів, головними в проведенні оцінки безпеки мають бути відповідні акредитовані наукові інституції. Фото: Mathew Schwartz / Unsplash
Але чи справді це допоможе захистити здоров'я людей з огляду на те, що кожного дня на ринку з'являються несумлінні гравці, які швидко адаптуються до економічних змін законодавства, не переймаючись якістю та безпекою цієї категорії товарів? До того ж якщо пригадати, що цього року тіньовий ринок тютюнових виробів зріс утричі.
Саме тому головними в проведенні оцінки безпеки мають виступати відповідні акредитовані наукові інституції, що здійснюють комплексну оцінку якості та безпеки, перш ніж центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного добробуту населення, затвердить відповідні висновки для дозволу на введення продукції в обіг. Але, на жаль, через відсутність відповідного санітарного законодавства та нормативних документів, що регламентують усі необхідні вимоги до якості, така продукція з'являлася на полицях і була доступна всім категоріям населення, включно з дітьми та підлітками. Користуючись цією прогалиною, несумлінні підприємці не звертаються до наукових установ і не проводять випробування та сертифікацію, крім того, здебільшого вони не мають відповідної документації для підтвердження походження, складу імпортованих рідин для електронних сигарет. Отже, найчастіше продається справді небезпечна для здоров'я продукція, вважає директор департаменту захисту споживачів Держпродспоживслужби Сергій Кияниченко.
«Унаслідок проведених нами досліджень стає очевидним, що ринок сповнений неякісних рідин для електронних сигарет. Нарівні з якісною продукцією, яку відстежують великі та шановні виробники, є рідини, які можна вважати підробками», – говорить Кияниченко.
Справа в деталях
Однакові, але отримані різними хімічними методами речовини можуть мати різний ступінь безпеки, тому увага має приділятися інгредієнтному складу. Фото: Mathew Schwartz / Unsplash
Паралельно із законодавчими ініціативами українські вчені заклали основу для забезпечення якості та гарантування безпеки нових продуктів. Зокрема, кілька років тому було розроблено та впроваджено ДСТУ на тютюн для нагрівання, а цього року і для рідин, що використовуються в електронних сигаретах. На думку Миколи Проданчука, директора ДП «Науковий центр превентивної токсикології харчової та хімічної безпеки ім. Л. І. Медведя», це забезпечить імплементацію норм ЄС і нормативну підтримку для органів сертифікації та дослідницьких центрів, які проводять оцінювання ризиків перед запровадженням цієї продукції на ринку України. А також допоможе створенню сприятливих умов для виробників, що постачають на ринок якісну продукцію. Плюс зменшить рівень небезпечних кустарних пропозицій.
Це дасть змогу захистити споживачів від небезпечних і токсичних речовин у складі, а також відповідати вимогам європейської директиви 2014/40 ЄС. Директива має на меті забезпечити виконання Україною вимог у рамках Угоди про асоціацію щодо імплементації європейського законодавства. Стандартом передбачено визначення термінології та запровадження жорстких вимог до концентрації нікотину, максимальної кількості рідини в заправних контейнерах, а також інгредієнтного складу.
Зазначимо, що саме інгредієнтному складу приділяється пильна увага. Річ у тім, що одні й ті самі, але отримані різними хімічними методами речовини можуть мати різний рівень безпеки. Так, наприклад, нікотин у будь-якому разі екстрагується з листя тютюну. Однак можна екстрагувати його методом сульфування, коли тютюнова крихта проходить оброблення сірчаною кислотою, після чого сульфат нікотину розчиняється у воді й випаровується до насиченого 40% розчину.
Тоді такий нікотин перетворюється на дешевий інсектицид, що застосовується для захисту рослин від шкідливих комах. Вартість такого продукту коливається в межах $5 — 20 за кг, і він несе надзвичайну загрозу для організму людини.
А нікотин, який використовують офіційні великі компанії в закритих системах і стандартних заправних контейнерах, має фармакопейний ступінь чистоти, його отримують унаслідок фракціонування алкалоїдів тютюну за допомогою спеціалізованого обладнання. Лише кілька компаній у світі володіють цим методом, і вартість такого нікотину – приблизно $2 тис. за кг.
Наступне питання – це концентрація. Наразі вміст нікотину в одноразових картриджах, що випускаються міжнародними компаніями-виробниками, становить від 6 — 20 мг/мл. Це відповідає сприйняттю сигарет із вмістом нікотину 0,1 — 1,0 мг. Водночас на ринку можна зустріти флакони з рідким нікотином, які містять до 100 мг/мл цієї речовини. Таку рідину разом з іншими інгредієнтами найчастіше використовують для самостійного приготування розчину для паріння, під час використання якого вміст нікотину стає неконтрольованим і небезпечним.
У вимогах стандарту передбачено максимально допустиму концентрацію нікотину в нікотиновмісній рідині — 20 мг/мл, об'єм нікотиновмісної рідини в заправному контейнері не має перевищувати 10 мл, а в порційному пакуванні (електронних сигаретах одноразового використання або картриджах одноразового використання) — 2 мл, що цілком відповідає вимогам директиви ЄС.
Інші особливості
Найрезонанснішим питанням є використання ароматичних речовин, присутніх практично в усіх рідинах. Фото: Mathew Schwartz / Unsplash
Електронні сигарети містять пропіленгліколь і гліцерин – харчові добавки, дозволені для використання в більшості країн світу. Варто зазначити, що ризик від вдихання пропіленгліколю та гліцерину справді дуже низький, але якщо гліцерин містить сторонні домішки або нагрівається до надвисоких температур, він може виділяти небезпечну речовину акролеїн, говорить Микола Проданчук. Тому важливо використовувати лише інгредієнти високого фармакопейного ступеня чистоти та сертифіковані системи для нагрівання.
Найрезонанснішим питанням є використання ароматичних речовин, присутніх практично в усіх рідинах. Фруктові, м'ятні та ментолові добавки насамперед пом'якшують гіркий присмак нікотину, викликають відчуття м'якості й підвищують ступінь задоволення продуктами. І хоча безпека харчових ароматизаторів під час використання в харчових продуктах є доведеною, це не поширюється на їхню дію в разі вдихання. Крім того, частина з них належать до альдегідів, що спричиняють сильне подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів, а в разі нагрівання можуть виділяти токсичні продукти розпаду. Про це важливо пам'ятати під час оцінювання складу рідин. З огляду на це стандартом передбачено використання харчових добавок і ароматизаторів, які не тільки дозволено до застосування в харчових продуктах, але й мають відповідні оцінки токсикологічних ризиків (ОТР) із підтвердженою безпекою в разі вдихання. Крім того, категорично забороняється використання вітамінів, кофеїну, таурину та барвників.
Міфи і правда
Додавання ароматизаторів насамперед викликане технологічною необхідністю. Фото: Mathew Schwartz / Unsplash
Утім, є громадська думка, що нав'язана антитютюновими лобістами, які звинувачують виробників електронних сигарет чи то у використанні токсичних речовин у складі, чи то в спробі долучити підлітків солодкими смаками до споживання електронних сигарет. Хоча додавання ароматизаторів насамперед викликане технологічною необхідністю, адже нікотин має дуже гіркий смак, а завуалювати цю гіркоту можна лише завдяки солодким або м'ятним ароматизаторам.
Щодо привабливості для молоді, то вже опубліковано достатню кількість незалежних соціологічних досліджень, які спростовують цю гіпотезу. Зокрема, останні докази отримано під час проведення серйозних спостережних і рандомізованих досліджень у Великій Британії, Норвегії та США. Вони підтверджують, що електронні сигарети переважно використовують дорослі люди, які курили в минулому. Майже 80% користувачів електронних сигарет вибирають рідини із солодкими смаками. До речі, популярним з-поміж підлітків ароматизаторам найчастіше надають перевагу й дорослі курці. Наявні дані дають можливість припустити, що переважна більшість курців, які успішно перейшли від куріння традиційних тютюнових виробів до вживання електронних сигарет, роблять це завдяки переходу від вживання електронних сигарет із рідинами, що містять тютюнові ароматизатори, на електронні сигарети з іншими, солодшими ароматизаторами. До того ж часто з меншою чи навіть нульовою концентрацією нікотину, щоб зменшити кількість стимулювальних чинників, що нагадують їм про продукти, які вони вживали раніше.
Що робити
Ароматизатори можуть зрештою допомогти курцеві залишити сигарети. Фото: Mathew Schwartz / Unsplash
Як вважає доктор Костантинос Фарсалінос з Університету Патри та Школи громадської охорони здоров'я Університету Західної Аттики, ароматизатори, особливо в електронних сигаретах, можуть зрештою допомогти курцеві кинути цигарки.
«Як колишній курець, я вживав і бупропіон, і варениклін. Річ у тім, що я завжди досягав успіху, але тільки на короткий проміжок часу, перш ніж знову повернутися до цигарок. Я міг не курити пів року, але в мене завжди виникали рецидиви. Уперше почув про електронні сигарети наприкінці 2011 року. Спочатку я жартував над ними, вважав, що це марна трата часу та грошей. Потім почався мій шлях як колишнього курця – спробувати електронну сигарету я вирішив сам у лютому 2012 року. І після цього вже ніколи не повертався до куріння», – розповідає свою історію професор Фарсалінос.
За його словами, привабливість і смак продукту відіграють величезну роль у тому, щоб допомогти курцеві кинути палити. І важлива частина того, що робить електронні сигарети привабливими, – це аромат. «Якщо хтось боїться проривної технології, то зазвичай вдається до найпростішого підходу – заборони», – пише лікар. Але заборони не призводять до нічого хорошого. Вони лише заважають людям кинути палити.
Тому необхідно з великою обережністю підходити до ухвалення політичних рішень щодо регулювання або заборони ароматизаторів, вважають експерти. За браком обґрунтованих доказів необхідно враховувати баланс переваг і недоліків, зважати на те, що надто радикальні рішення можуть лише збільшити частку неконтрольованого чорного ринку або призвести до небезпечних практик самостійного змішування і приготування сумішей. Натомість, навпаки, необхідно розробляти нові підходи в регулюванні електронних сигарет. Це потрібно для забезпечення якісною продукцією тих, хто вирішив зменшити шкоду, перейшовши зі звичайних сигарет на електронні.