thepage.ua
На другому тижні карантину виконавча влада України остаточно перевела свою роботу на антикризові рейки. І якщо в перші дні від представників бізнес-співтовариства звучало більше невдоволення і критичних заяв, то наприкінці місяця чиновники стали уважніше дослухатися до зауважень і оперативніше приймати необхідні рішення.
На початку кожного тижня The Page традиційно публікує свій «Економічний барометр». Він відображає вплив рішень українських чиновників на рейтинг президента Володимира Зеленського.
У цьому нам допомагають глави найбільших бізнес-асоціацій, експерти, політологи та підприємці.
Хто і як впливав на рейтинг президента з 23 по 29 березня
На початку минулого тижня Юлія Ковалів фактично першою з офіційних осіб підтвердила, що Україна домовляється з МВФ про збільшення розміру нового кредиту майже вдвічі. Заступник голови ОП також розвіяла побоювання щодо ймовірного дефолту України, підкресливши, що влада не має наміру йти цим шляхом. Ковалів також заспокоїла бізнес, пообіцявши направити додаткові кошти на виплату допомоги по безробіттю і компенсацію вимушених лікарняних. Крім того, вона анонсувала прийняття змін до трудового законодавства, які мають підтримати бізнес та полегшити наслідки від зупинення на період карантину.
Створив при Кабміні «мозковий центр», головною метою якого стало напрацювання рішень щодо порятунку економіки й підтримки бізнесу через епідемію коронавірусу. У роботі цієї платформи братимуть участь представники низки провідних аналітичних центрів, українського бізнесу та органів державної влади.
Також уряд під керівництвом прем'єра активізував переговори з МВФ і домігся згоди Фонду виділити Україні додаткове фінансування. Щоправда, за умови виконання кількох вимог.
Національний банк дозволив банкам вводити для позичальників «кредитні канікули» на період карантину. Це дозволить тим, хто постраждав від коронавірусної кризи, тимчасово звільнитися від зобов'язань виплачувати відсотки за кредитом і тіло самої позики.
Міністерство фінансів під керівництвом Ігоря Уманського хоча і підготувало секвестр держбюджету в рекордно короткі терміни, однак викликало критику не лише більшої частини депутатів Верховної Ради, а й суспільства. Найсуттєвіші зауваження стосувалися урізання фінансування культури і гуманітарної сфери, а також створення занадто роздутого Стабілізаційного фонду в розмірі 124 млрд грн. Управління фондом передбачалося передати самому Мінфіну. Кошти фонду фактично «в ручному режимі» планувалося направляти на закупівлю медикаментів, доплати медикам, підтримку постраждалих секторів економіки.
Депутат Олександр Дубінський та його колега Ігор Палиця (обох пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським) внесли до Верховної Ради свої, альтернативні так званому урядовому «антиКоломойському» законопроєкту варіанти закону. Ухвалення цього закону має унеможливити, передусім, повернення Приватбанку та інших націоналізованих банків колишнім власникам. Депутати ж фактично намагалися затягнути прийняття цього документу саме тоді, коли він є однією з ключових умов для виділення довгоочікуваного кредиту МВФ.