Наприкінці жовтня у Казані відбудеться саміт БРІКС на рівні лідерів держав та урядів. Туди було запрошено 36 країн. Як вважають аналітики ВВС, «Путін хоче продемонструвати, що в нього ще є друзі та союзники у світі». Сам глава Кремля серед очікувань від саміту назвав підвищення ролі БРІКС у міжнародній фінансовій системі; розвиток співробітництва між банками; сприяння співробітництву між податковими та митними органами країн-учасниць. Також планується розгляд питань щодо розширення блоку. The Page розповідає, як з'явився БРІКС, що він є зараз, чому деякі країни виявляють до нього інтерес, і чи може цей союз вплинути на світовий порядок.
Країни-члени та кандидати у члени БРІКС
Що таке БРІКС і як він з'явився
Абревіатура БРІКС утворена від назви англійською мовою країн: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР. Ця організація (група, співдружність держав) була заснована у червні 2006 року з ініціативи РФ чотирма країнами і до 2010 року (до приєднання ПАР) мала назву БРІК.
З 2009 року уряди країн БРІКС щорічно проводять саміт групи. Зустрічі проходять на рівні глав МЗС, міністрів фінансів та ін.
Забігаючи наперед, скажемо, що у БРІКС немає єдиної валюти; фіскальної системи; митних пільг; виробничих зв'язків із ланцюжками, замкнутими через країни-учасниці; режиму найбільшого сприяння інвестиціям. Це просто кілька країн, які оголосили, що вони хочуть збиратися кілька разів на рік і лаяти США та Захід загалом. Країни ці дуже різні, мало торгують між собою, кожна з них має важливих торгових партнерів поза БРІКС.
БРІКС не можна вважати союзом, оскільки немає жодних організаційних документів, які його встановлюють. Усі угоди «під егідою БРІКС» укладаються безпосередньо між країнами. До того ж будь-який союз передбачає наявність якихось внутрішніх конструкцій, які приносять вигоду тим, хто стає його членом. У БРІКС нічого такого немає.
Спільно країни БРІКС виступають лише проти. Проти світового панування США та західних правил гри у світовій торгівлі, політиці та безпеці. При цьому «за» у кожного своє, тому БРІКС залишається аморфним об'єднанням різних країн: гігантів і малюків, демократій і автократій. На відміну від «Великої сімки» (G7), у них непорівнянні політичні та економічні моделі.
Що являє собою БРІКС зараз
З січня цього року членами БРІКС (хоча юридично поняття «член БРІКС» не існує. – The Page) є дев'ять країн. До п'ятірки, що раніше існувала, приєдналися Єгипет, Ефіопія, ОАЕ та Іран. Саудівська Аравія теж стала членом, але за кілька днів відкликала свою заяву, додавши, що «продовжує брати участь у роботі БРІКС». Проте багато ЗМІ не помітили цього і продовжують говорити про членство Королівства в організації. Запрошували до БРІКС і Аргентину, але новий президент Хав'єр Мілей відмовився від планів свого попередника щодо вступу до цього союзу.
Країни БРІКС
На кінець 2023 року сукупне населення дев'яти країн БРІКС становить 3,6 млрд осіб, це 44,4% від загальносвітового (8,1 млрд осіб). Сукупний номінальний ВВП у 2023 році становив 27 384 млрд доларів, або 25,9% від світового (105 435 млрд доларів).
Китай разом та Індією за чисельністю населення домінують у союзі, але за розміром ВВП Китай є одноосібним беззаперечним лідером (65% загального обсягу). На Індію припадає 13%, але в РФ – 7,4%.
На G7 припадає 44% світової економіки. При цьому за приростом ВВП країни БРІКС помітно випереджають країни G7. Але країни, що розвиваються, і повинні зростати швидше.
Протягом багатьох років у рамках БРІКС висувалися різні економічні та фінансові ініціативи, які нічим не закінчувалися. Зараз РФ запустила нову хвилю подібних розмов (анти-МВФ, антидолар, власна платіжна система та ін.).
Реально було створено лише банк розвитку БРІКС, який офіційно зараз називається «Новий банк розвитку» (НБР). Створювався він як противага Світовому банку (СБ), але поки що немає нічого схожого. За величиною активів НБР становить лише 3-4% від СБ, 90% грошей у ньому з Китаю, а 60% інвестицій зроблено у тому ж Китаї. На сайті НБР йдеться, що загалом ним схвалено 96 проєктів на загальну суму 32,8 млрд доларів. Для порівняння: лише у 2023 році СБ виділив 72,8 млрд доларів країнам-партнерам. До того ж нещодавно НБР призупинив проєкти в Росії, побоюючись західних санкцій.
Але росіяни не вгамовуються, часом доходить майже до курйозів. Так, у вересні цього року Федеральне агентство з технічного регулювання та метрології виступило з ініціативою створити «службу обертання Землі країн БРІКС». Нібито планується сформувати комітет «для координації науково-технічного співробітництва з метою гарантованого забезпечення країн фундаментальними даними щодо простору та часу».
Темпи зростання ВВП у 2023 році країн БРІКС та «Великої сімки»
Які інтереси країн, що входять до БРІКС
Поки що БРІКС – це звичайний клуб за інтересами. У такий клуб зазвичай ідуть за контактами, зв'язками, комунікаціями, за «поговорити» та домовитися про щось.
Повідомляється, що «ще понад 40 країн» висловлюють зацікавленість у приєднанні до союзу, а 15 країн подали заявки на членство. У жовтні в Казані можуть розглянути питання приєднання Туреччини, Казахстану, Азербайджану, Малайзії, Таїланду.
У ЗМІ повідомляють, що адміністрація президента Туреччини Реджепа Ердогана ухвалила рішення про приєднання до БРІКС «на тлі розчарування через відсутність прогресу щодо вступу країни до ЄС». Ця заявка є частково результатом розбіжностей з іншими членами НАТО після того, як Туреччина зберегла тісні зв'язки з Росією після її вторгнення в Україну.
Азербайджан подав заявку у рамках декларації про стратегічне партнерство з Китаєм.
Джеймс Чін, професор в Університеті Тасманії, вважає, що вже наявні торговельні зв'язки з Китаєм вплинули на рішення Малайзії та Таїланду приєднатися до БРІКС. КНР є найбільшим торговим партнером Малайзії протягом останніх 15 років, а Таїланду – 11 років. При цьому глава МЗС Таїланду наполягав на тому, що Бангкок не розглядає приєднання до БРІКС як «вибір сторони» або спосіб створення противаги будь-якому іншому блоку. «Таїланд унікальний тим, що ми дружимо з усіма країнами і не ворогуємо з жодною. Ми можемо стати мостом між державами, що розвиваються, і членами БРІКС».
Кожна країна БРІКС домінує у своєму регіоні, каже Падрег Кармоді, професор у Коледжі Святої Королеви Єлизавети у Дубліні. «Але Китай перетворився на велику рибу, – каже він. – За рахунок БРІКС він створює собі образ головного представника Глобального Півдня, який виступає за реформу чи повалення сучасного світового порядку».
Водночас Індія – суперник Китаю в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Вона має давні суперечки щодо кордону з КНР та співпрацює зі США та іншими країнами, щоб стримати вплив Пекіна у регіоні.
«Росія вважає БРІКС частиною своєї боротьби проти Заходу, що допомагає впоратися із санкціями за вторгнення в Україну», – каже Креон Батлер, директор програми глобальної економіки та фінансів лондонського аналітичного центру Chatham House.
Приєднання до союзу Ірану, відвертого ворога США, посилює відчуття, що група вибудовується для глобальної геополітичної боротьби.
Не всі члени поділяють ідею перетворення БРІКС на відверто антизахідний пакт. «Південна Африка, Бразилія та Індія не хочуть розколотого світу, – стверджує Батлер. – Протистояння із Заходом невигідне для їхньої безпеки та процвітання».
Глобальна значимість БРІКС
Путін розпочав у 2022 році повномасштабну війну в Україні, чим багато в чому згуртував Захід. «Велика сімка» ввела санкції проти Росії. Дісталося і Китаю, якого на Заході вважають посібником РФ у цій війні. У відповідь Китай і Росія почали збирати свій «анти-Захід» із країн, що розвиваються. Їх часто називають Глобальним Півднем (Global South).
Азербайджанський політолог Бахруз Самадов вважає, що загальним принципом БРІКС є певний антагонізм до західноцентричних ідей. Однак запропоновану союзом альтернативу не можна вважати перспективною з погляду громадянських свобод та прав людини. Кидаючи виклик «гегемонії Заходу», ця організація представляє не західні країни як «інші», відкидаючи універсальні концепції прав людини та демократії та приймаючи різні види авторитаризму та нелібералізму. Не дивно, що Росія, Китай та Індія під керівництвом Моді відіграють провідну роль у БРІКС.
Індійський експерт, член консультативної ради Центру геоекономіки Глобального Півдня Атул Аніджа каже, що після розширення цього року БРІКС став центром глобального ланцюжка постачання енергоресурсів, на частку якого припадає 43% світового видобутку нафти. Загалом, якщо говорити про ресурсне домінування, то члени БРІКС ще до розширення контролювали 72,5% світових запасів рідкісноземельних металів, попит на які зараз швидко зростає. Є прогнози, згідно з якими до 2050 року 59% представників середнього класу — основні споживачі продуктів «нової економіки» — проживатимуть у Китаї, Індії та Єгипті.
«Але вже сьогодні потрібний серйозний мозковий штурм, щоб забезпечити довгострокове існування БРІКС як організації, яка замахнулася на те, щоб стратегічно переглянути глобальний світовий порядок», — вважає Аніджа.
БРІКС має взяти на себе ініціативу щодо підтримки зростання Глобального Півдня, додає він. Наприклад, ухвалити стратегічне рішення про підтримку Африканського порядку денного. Мова про дорожню карту на 50 років, розроблену Африканським союзом, яка включає масштабний розвиток інфраструктури по всьому континенту та багато іншого.
Американський художник Роберт Берклі намалював цю карикатуру у 1925 році, заявивши, що одного разу баланс сил зміниться
У липні цього року міністри економіки та торгівлі країн БРІКС домовилися про узгодження спільної позиції у рамках Світової організації торгівлі (СОТ). Їхні країни виступають проти антиконкурентних (як вони вважають) торгових заходів, які перешкоджають індустріалізації та економічній модернізації країн, а також проти «все більш складних обмежень, які вводяться проти окремих компаній, а також торкаються експорту технологій, доступу до портів та інших способів доставки, а також проведення платежів». Однак у кулуарах йшлося, що йдеться лише про спроби виробити спільну позицію, поки в готовому вигляді її немає з жодного з питань.
У сфері боротьби зі зміною клімату країни БРІКС виступають із критикою заходів зеленого протекціонізму та готуються представляти таку позицію не лише в рамках СОТ, а й на інших майданчиках. Зокрема, йдеться і про переговори щодо обмеження обігу пластику.
«На Заході деякі критики БРІКС вважають цю організацію строкатою командою, яка не заслуговує на серйозну увагу. Інші вважають, що вона являє собою пряму загрозу глобальному порядку. Обом поглядам не вистачає розуміння нюансів: поява БРІКС як політичного угруповання відображає щире невдоволення несправедливістю порядку, який очолює США. І від нього не можна просто відмахнутися.
Багатим країнам слід краще вирішувати проблеми бідніших країн, у тому числі шляхом обміну технологіями та допомоги у «зеленому» переході. Заходу слід зробити більш реальні зусилля щодо демократизації світового порядку. Такі дії зміцнять довіру та підірвуть спроби Китаю та Росії залучити Південь до антизахідної діяльності. Замість того, щоб нарікати на появу БРІКС, Захід повинен залицятися до тих країн-учасниць, які зацікавлені в тому, щоб ця група не перетворилася на відверто антизахідну організацію», – йдеться у статті, опублікованій у вересні 2024 року в авторитетному американському виданні Foreign Affairs.