Схема внутрішньої частини сховища ядерної зброї базового рівня радянської доби. Малюнок: Роберт Юрг
Усе, що пов'язано з ядерною зброєю (ЯЗ), у всіх країнах належить до питань найвищого рівня таємності. Однак у світі важко забезпечити повну секретність. Наприклад, ситуацію з ядерними озброєннями досить докладно вивчає заснований у 1980 році Інститут Організації Об'єднаних Націй із дослідження проблем роззброєння (ЮНІДІР).
Одне з його досліджень було присвячено нестратегічній (тактичній) ЯЗ Росії та США у Європі. Документ датовано 2017 роком, але й 2022 року його дані багато в чому залишаються актуальними, оскільки у сфері ядерної зброї зміни не бувають швидкими.
Де і як зберігається ядерна зброя Росії
У ЮНІДІР зазначають, що у РФ є багато нестратегічних систем доставлення ЯЗ: бомбардувальники, балістичні та крилаті ракети малої та середньої дальності, системи ППО, крилаті ракети та торпеди ВМФ тощо.
Системи доставлення з ядерним потенціалом можна знайти в усіх видах Збройних сил Росії. Проте зберігання ядерної зброї є централізованим, ним займається 12-те Головне управління Міністерства оборони. Частини цього управління отримують ядерні боєприпаси зі складального підприємства та несуть відповідальність за їхнє зберігання, технічне обслуговування та транспортування до бойових частин.
Поза віданням цього управління перебуває тільки ЯЗ, що призначена для систем доставлення, які несуть бойове чергування. Це міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) та балістичні ракети підводних човнів (БРПЧ). Стратегічні бомбардувальники не виконують патрулювання з ЯЗ на борту, тому призначені для них боєголовки перебувають у віданні 12-го ГУМО.
Розміщення національних і базових сховищ ядерної зброї у Росії (фото):
Розміщення національних та базових сховищ ядерної зброї у Росії
Зброя, що належить до нестратегічних систем, консолідується в сховищах 12-го управління. Існування такого порядку неодноразово офіційно підтверджували у Росії.
Сховища, що перебувають у віданні 12-го ГУМО, поділяються на дві категорії.
Перша – 12 центральних сховищ (баз) національного рівня. Друга категорія – сховища базового рівня. Їх 34 на всю країну. Декілька таких сховищ функціонально «підпорядковуються» одній базі національного рівня. Наприклад, центральне сховище Вологда-20 має п'ять пов'язаних із ним сховищ базового рівня. Два з них – у дивізіях ракетних військ стратегічного призначення з ракетами «Тополь», два об'єкти приписані до авіабаз. Ще один – склад у Калінінградській області, який, імовірно, відповідає за обслуговування всіх підрозділів, які там розгорнуто (морська авіація, берегова оборона, балістичні ракети малої дальності).
База національного рівня в Брянську-18 (фото):
База національного рівня у Брянську-18
Усі базові підрозділи 12-го ГУМО мають складські приміщення. Хоча вони зазвичай набагато менші, ніж сховища національного рівня, але дають змогу зберігати ЯЗ протягом значного періоду часу, гарантуючи йому безпеку та технічне обслуговування.
Зброя, призначена для стратегічних бомбардувальників, зберігається на базовому об'єкті, пов'язаному з авіабазою. Ядерні боєголовки крилатих ракет повітряного базування зберігаються окремо від ракет. Підрозділ 12-го ГУМО відповідає за пристикування боєголовок до ракет та їхнє доставлення до літаків. Ядерні авіабомби зберігаються в зібраному вигляді.
Сховище ядерної зброї базового рівня на авіабазі в Енгельсі (фото)
Сховище ядерної зброї базового рівня на авіабазі Енгельс
Як ядерна зброя потрапляє до війська
ЯЗ, закріплена за оперативним (бойовим) підрозділом, зберігається на базі національного рівня. У «загрозливий період» вона передається на об'єкт базового рівня, де перебуває в очікуванні подальших вказівок.
Ймовірно, у разі кризи, що швидко розгортається, ЯЗ може доставлятися з національної бази одразу до війська. Мобільні підрозділи, пов'язані зі сховищами національного рівня, можуть перевозити ядерну зброю вантажівками, залізницею або повітрям у пункт призначення, озброювати системи доставлення прямо «в полі» і там проводити технічне обслуговування. «Однак така схема майже напевно не буде життєздатною в ситуаціях, які потребують тривалого розгортання», – зазначають в ЮНІДІР.
Відомо, що Росія тестує процедури розгортання. Одне з таких навчань, яке включало передачу ЯЗ з об'єктів національного на об'єкти базового рівня, було проведено в лютому 2013 року.
Як розвідки спостерігають за ядерною зброєю Росії
Російські бази ЯЗ перебувають під постійним наглядом розвідувальної спільноти як США, так і союзних їм країн (наприклад Великої Британії). Розвідники можуть отримувати інформацію з різних джерел:
- уся робота на базі проходить під землею, але для доставлення ЯЗ до війська вона підіймається на поверхню й завантажується на транспорт. Цей процес вимагає досить багато часу й супроводжується великим пожвавленням на базі. Подібну активність можуть фіксувати, наприклад, супутники видової розвідки;
- не менш інформативною в такому випадку є й радіотехнічна розвідка. Різними каналами передаються команди та повідомлення, радіовипромінювальні об'єкти переміщуються – усе це можна зафіксувати спеціальною апаратурою;
- процес ухвалення рішення про застосування тактичної ЯЗ (особливо якщо це не відповідь, а власна ініціатива, як може бути в разі з нинішньою погрозою Путіна) є багатоетапним: «відмашку» дає президент; його рішення мають підтвердити ще кілька найвищих керівників; команда про передачу ЯЗ до війська спрямовується на бази зберігання. Усе це супроводжується жвавим обміном радіо- та телекомунікаційними мережами, який може бути зафіксовано технічними засобами;
- інформацію може «злити» хтось з учасників процесу підготовки до застосування ЯЗ або її може отримати агентурна мережа – адже якось дізналися в США ще наприкінці минулого року, що Путін вирішив напасти на Україну.