Китай розробив амбіційні економічні проєкти, які мають посилити його позиції в Євразії. Серед них, наприклад, ініціатива «Один пояс — один шлях», яка є реінкарнацією Великого шовкового шляху. Її концепція передбачає будівництво до 2049 року інфраструктури для торгових маршрутів до Азії, Африки, Росії та Європи. На Заході у цьому бачать бажання КНР очолити процес нової глобалізації, мета якої — притягнути до китайської орбіти понад 60 держав, тому Китай звинувачують у неоімперіалізмі.
Яку економічну модель обрала КНР, щоб швидко зростати
Ініціативу «Один пояс — один шлях» затвердило керівництво Китаю у 2013 році, коли країна закріпилася у статусі світового експортера.
Ініціатива «Один пояс — один шлях» передбачає будівництво інфраструктури для торгових маршрутів до Азії, Африки, Росії та Європи
Економічна конструкція Китаю довгий час будувалася на експортній орієнтації та насиченні внутрішнього виробничого сектору іноземними технологіями та консультантами. Це дозволило створити потужний базис для зростання.
По суті, Китай отримав від капіталістичної західної системи ринки збуту, технології, досвід створення передової продукції та розвинені промислові кластери.
У 2004 році у КНР зробили акцент на розвиток власних технологій, субсидуючи компанії у сегменті високих технологій й активно створюючи наукові школи, науково-дослідні центри, розвиваючи фундаментальну і прикладну науку. Для цього вони шукали світлі голови по всьому світу.
Китай використовує економіку як інструмент для досягнення політичних цілей. Інфографіка: Олександр Шатов
З цим стикалися зокрема й українські науковці. Співробітники Інституту кібернетики розповідали кореспонденту The Page, що китайці — постійні учасники міжнародних конференцій. Під час заходів вони ставилися до всіх з підкресленою повагою, навіть кандидатів наук називали професорами і пропонували працювати у їхніх надсучасних наукових центрах. У той час коли українські вчені отримували мізерні зарплати, там їм окрім грошей обіцяли повний соцпакет і безплатне житло.
Роботу пропонували для всіх: фізиків, біологів, математиків. Контракт намагалися підписати прямо під час конференції. Багато хто підписував, потім їхав додому звільнятися та перебирався до Китаю. Більшість не збиралася повертатися.
Перші помітні результати цього почали з’являтися 2009 року. Тоді відбулася фундаментальна зміна зовнішньополітичної орієнтації Китаю та архітектури економічної політики. Водночас темпи глобалізації, транскордонних потоків капіталу і світової торгівлі різко сповільнилися.
Від 2009 року Китай майже повністю поглинув у розвиток внутрішньої споживчої економіки, технологій, інфраструктури та нерухомості.
2017 року розпочався новий етап розвитку Китаю — суверенізація технологій зі створенням виробництв повного циклу. Накопичений за 25 років промисловий потенціал, підготовлений робітничий клас та інженерні кадри, величезний внутрішній ринок збуту та агресивний розвиток технологій допомогли досягти успіху у цьому напрямі.
Що вплинуло на уповільнення економіки Китаю
2020-ті роки принесли економіці Китаю безліч проблем. “За два свої попередні терміни Сі Цзіньпін майже обнулив економічну політику, започатковану Ден Сяопіном. Втручання у приватний бізнес призвело до того, що Китай отримав багато викликів: швидке зростання держборгу, зовнішні борги, проблеми на ринку нерухомості”, — зазначив Валерій Клочок.
Зростання економіки у 2022 році становило 3% — це найнижчий показник за останні десятиліття. Головна причина — жорсткі обмежувальні заходи, запроваджені з ініціативи голови Сі, щоб стримати поширення ковіду в країні. Це вплинуло на доходи півторамільярдного населення Китаю, почалися масові протести. Китайські керівники вирішили не злити людей і наприкінці минулого року відмовилися від жорсткої політики “нульового ковіду”.
У Китаї мешкає майже 18% населення планети. Інфографіка: Олександр Шатов
Після цього прем’єр-міністр Лі Кецян заявив, що мета на 2023 рік — зростання ВВП на рівні майже 5%, дефіцит держбюджету — 3% від ВВП (2,8% у 2022 році). Також прем’єр пообіцяв створити 12 млн нових робочих місць у містах і зберегти рівень безробіття на рівні 5,5%.
Попри видатні економічні успіхи Китаю за останні півтора десятиліття, його боргове навантаження значно зросло з докризових часів 2008 року. Тоді нефінансовий борг (тобто борг домогосподарств, нефінансових компаній та організацій) був $5,7 трлн, у 2012-му він сягнув $14,5 трлн, а в середині 2022-го перевалив за $53 трлн, або 290% від ВВП. У США такого боргу $65 трлн, у єврозони — $37 трлн, Японії — $19 трлн.
Борги для Китаю стають величезною проблемою, оскільки швидкість їхнього зростання набагато перевищує здатність економіки ці борги абсорбувати. Систему стабілізує те, що майже весь борг внутрішній, розподілений серед підконтрольних державі структур. Але від цього витрати на обслуговування боргу не знижуються, що пригнічує економічну активність і збільшує ризик дефолтів і банкрутств.
З 2020 по 2022 рік інтерес іноземних інвесторів до Китаю стрімко скорочувався, зокрема через втручання держави у справи бізнесу. Вони переорієнтують потоки з Китаю на нові підприємства у В’єтнамі, Таїланді, Індонезії, Індії та інших азійських країнах.
З ким торгує Китай
Попри новий курс уряду та напружені відносини з США та їхніми союзниками, економіка КНР надто залежить від торгівлі з ними. Головний торговий партнер країни — Сполучені Штати, куди 2022 року Китай експортував товарів на суму $536,8 млрд, або 16,2% від загального показника, імпорт зі США становив $153,8 млрд.
Другий за розміром покупець китайських товарів — Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка об’єднує 10 країн (15,8% експорту), на третьому місці — Євросоюз (15,5%), який теж імпортує з Китаю значно більше, ніж щось продає йому. За даними Євростату, у 2022 році різниця становила 395 млрд євро, причому імпорт з КНР зростає щороку. Серед китайського експорту до ЄС переважають техніка та транспортні засоби.
Головні торгові партнери Китаю. Інфографіка: Олександр Шатов
Загалом у 2022-му КНР експортувала товарів на суму $3,59 трлн, а імпортувала, за даними китайської митниці, на $2,7 трлн. У п’ятірку найбільших постачальників до Китаю входять у порядку спадання АСЕАН, ЄС, Тайвань, Південна Корея та США. Росії Китай продає лише 2,1% своїх експортних товарів.
Як Китай бере під контроль великий бізнес
Економічна модель КНР дозволяє у країні з комуністичною ідеологією офіційно заробляти гігантські гроші, тому в Китаї багато мільярдерів. Зараз у списку Forbes їх кілька сотень, зокрема 12 осіб у першій сотні.
У листопаді 2022 року дослідницький інститут Hurun оновив рейтинг найбагатших жителів КНР. Власник місцевої компанії з виробництва бутильованої води Nongfu Spring Чжун Шаньшань посів перше місце. Його статки за рік зросли на 17%, до $65 млрд.
Чжан Імін, засновник компанії ByteDance, що володіє сервісом TikTok, посів друге місце. Його статки скоротилися на 28%, до $35 млрд, через падіння курсу акцій ByteDance. На третьому місці опинився Цзен Юйкунь, голова ради директорів акумуляторного гіганта CATL. Засновник Alibaba та гіганта фінансових технологій Ant Group Джек Ма та його сім’я опустилися на чотири позиції та посіли дев’яте місце. Приклад цього відомого бізнесмена свідчить про те, що кількість грошей не має значення під час протистояння з державою — вона завжди сильніша.
У протистоянні з владою комуністів бізнес завжди програє. Фото: Вікіпедія
Схоже, що через це пройшов й Джек Ма. Восени 2020 року він розкритикував китайських регуляторів, які, на його думку, перешкоджали розвитку інновацій своїм бажанням все контролювати. Це трапилося за кілька тижнів до виходу Ant Group на IPO, яке мало статися найбільшим в історії — компанія планувала залучити $34,4 млрд. Напередодні оголошеної дати виходу на біржу Ма викликали до регуляторів на “контрольне інтерв’ю”, яке деякі китайські ЗМІ назвали “головомийкою”, після чого влада КНР заборонила компанії IPO. Незабаром Джек Ма зник на кілька місяців, а потім стало відомо, що він відійшов від керівництва бізнесом та оселився за кордоном.
Відтоді уряд КНР вжив жорстких заходів у різних секторах, від нерухомості до інтернет-платформ та освіти, демонструючи скептичне ставлення до підприємств, які не належать державі.
Утім, зараз, у міру того як Сі Цзіньпін консолідує владу і переорієнтує увагу на економіку, його нова команда хоче створити сприятливий для бізнесу імідж. Нещодавно призначений прем’єр-міністр Лі Цян заявив про свою “непохитну підтримку” приватного сектору. Після цього китайська влада навіть спробувала переконати Ма повернутися в країну і допомогти показати державну підтримку бізнес-спільноті, щоб повернути довіру інвесторів. Ма відкинув цю пропозицію, заявивши, що пішов зі своїх компаній.
Джеку Ма суперечки з китайською владою коштували мільярди доларів. Фото: Вікіпедія
У січні, коли центральний банк КНР оголосив, що вивчає способи підтримки технологічних компаній, урядові структури посилили контроль над Alibaba, взявши так звану золоту акцію в її медіапідрозділі. У березні Ма все ж таки погодився на пропозиції прем’єра і повернувся на батьківщину. Наступного дня стало відомо, що Alibaba Group планує розділитися на шість підрозділів. У компанії це пояснювали необхідністю пройти через модернізацію і тим, що китайська влада пообіцяла послабити жорсткі регуляторні заходи та підтримати приватні підприємства. Повернення Ма призвело до того, що акції Alibaba зросли.
Які компанії отримали підтримку уряду КНР
Проте не схоже, щоб цей приклад переконав бізнес та інвесторів у тому, що правила гри в КНР змінюються.
“Підхід уряду, як і раніше, полягає в тому, щоб віддавати пріоритет партійним і державним інститутам”, — вважає Джордж Магнус, автор книжки “Червоні прапори: чому Китай Сі перебуває в небезпеці”. Приватним фірмам дозволено розвиватися, додав він, “якщо вони поділяють цілі та філософію партії”. “Я б сказав, що чим більший наш бізнес, тим небезпечнішим він стає для нас”, — сказав в інтерв’ю Bloomberg засновник однієї з приватних фірм середнього розміру.
Влада Китаю зробила ставку на зростання споживання та розвиток середнього класу. Інфографіка: Олександр Шатов
Петро Шевченко, китаїст, аспірант Цзилінського університету, вважає, що зараз влада Китаю зробила ставку на три аспекти: зростання споживання та розвиток середнього класу; науково-технічний розвиток — інвестиції в інновації; інвестиції у певні інфраструктурні проєкти, але це не є великим будівництвом, як у 2008-2021 роках.
У Китаї вважають, що час гігантів в економіці минув. Причини цього — висока закредитованість економіки, зменшення обсягів будівництва, зміна економічного локомотива, тому зараз потрібне виробництво не бетону, а напівпровідників. Гіганти орієнтуватимуться на зовнішні ринки, внутрішній ринок віддадуть МСБ.
“Малий та середній бізнес відіграватиме основну роль у розвитку сфери послуг, малого виробництва, тому зараз йому максимальна підтримка. Це проявляється у зменшенні податків, пільгах за оренди тощо. Адміністративне навантаження невелике, певний контроль над бізнесом є, але це не зарегульованість”, — каже Шевченко.
Чому Китай ставить на розвиток технологій
Лідерство у сучасному світі досягається через два головні напрями — проєкція системи цінностей і технологічний розвиток.
У середині 1990-х витрати на дослідження і розробки з боку бізнесу і держави за всіма напрямами у Китаї становили не більше $5 млрд порівняно з $200 млрд у США. До світової кризи 2009 року КНР витрачала на дослідження і розробки (R&D) вже $75 млрд, а США — понад $400 млрд. У 2023 році Китай доведе витрати до $600 млрд, а США — до $877 млрд: Штати ще майже десять років тому почали усвідомлювати масштаб Китаю і загрозу своєму технологічному лідерству.
Серед найдорожчих китайських брендів багато техногігантів. Інфографіка: Олександр Шатов
У 2022 році Китай вийшов уперед у боротьбі зі США у сфері появи нових технологій, захопив лідерство у 37 із 44 галузей, повідомив Інститут стратегічної політики (ASPI) в Австралії у березні 2023 року. Згідно з його даними, Китайська академія наук посідає перші та другі місця в галузі досліджень 44 видів технологій, які відстежують фахівці ASPI. Зокрема, у сфері оборони, космосу, робототехніки, енергетики, довкілля, біотехнологій, штучного інтелекту, передових матеріалів і квантових технологій.
Кількість міжнародних патентних заявок 2021 року становила 277 500. Найбільше заявок надійшло з Китаю (69 540), далі йдуть США (59 570) та Японія (50 260). Лідером за кількістю опублікованих заявок у 2021 році стала китайська компанія Huawei Technologies (6952).
У вересні 2022 року повідомляли, що Китай має найбільшу кількість патентів на блокчейн серед усіх країн — 84% від загального числа.
Китай уже кілька років активно реалізує масштабну програму з імпортозаміщення електроніки. Вона передбачає розгортання власного виробництва чипів і електронних компонентів. Цьому активно протидіють США, намагаючись обмежити експорт у Китай обладнання, потрібного для виробництва чипів.
Нагадаємо, зараз головним виробником мікросхем у світі є Тайвань.
