Тест-драйв Renault Arkana: X6 на мінімалках

Фото: Photodrive

Фото: Photodrive

Одягалися в шкури «арканавтов», щоб з'ясувати, чи варта шкурка вичинки і чи відповідає начинка обгортці молодіжного «дастера».

Одна з позитивних профдеформацій тест-драйверів — можливість перманентно подорожувати. За бажання можна мало не щотижня здійснювати паломництва в будь-яку точку країни. І чим щільніші геотеги на персональній карті України, тим більше помітне кільце Сатурна з білих плям у 2-3-годинної віддаленості від Києва. Одне з них — гусенецький «храм на воді», що знаходиться в ... акваторії Канівського водосховища.

Фото: Pinterest

Фото: Pinterest

Останні півстоліття перед вперше потрапили в ці краї рибалкам поставала воістину билинна картина: в променях сонця на багато кілометрів переливалося золото куполів церкви і дзвіниці, в буквальному сенсі стоять у воді — в паводки вони йшов під воду на 2-3 метра. Такий собі символ нескореності людської дурості — з економічної точки зору канівська ГЕС не окупила себе до сих. А інших точок просто немає.

За відстані в 78 км прямо їхати до нього потрібно години чотири, роблячи 200-кілометровий гак через Канів і Ржищів. А потім ще й плисти хвилин сорок на орендованому моторному човні середньої убогості і з капітаном середньої тверезості. За умови відсутності нересту, присутності навігації тощо. Чому нормальним героям доводиться йти в обхід? Інакше ніяк — останній відрізок єдиної дороги до храму проходить територією стрілецького полігону Нацгвардії. Потрапити на який нітрохи не простіше, ніж подолати останні 12 км убитого піщаного путівця, ями на якому більше схожі на воронки. Одним словом, руки до «затопленого храму» все не доходили. Поки в них не потрапила Arkaná, яка з перших же кілометрів приємно здивувала своїми їздовими навичками.

Telegram Logo

Загадка: який автомобіль є одночасно і «москвичем», і «запорожцем»? Arkana! Вона зібрана одночасно на колишньому АЗЛК і нібито дозбирана на ЗАЗі. За ідеєю, подібне великовузлове складання дозволяє одночасно обходити пряму заборону (від 01.01.2020 р.) на ввезення в Україну товарів, що виробляються в країні-агресорі, і знижувати ціну за рахунок більш низького митного очищення машинокомплектів у порівнянні з готовими автомобілями. Чому тут вона коштує дорожче ніж там – загадка без розгадки.

Фото: Photodrive

Фото: Photodrive

Можна цілий тиждень ганяти тест-кар в хвіст і в гриву з регулярними виїздами на «Чайку» і думати, що дізнався все. Або в останній день вигуляти його дніпровськими кручами і власними гештальтами, і за пару-трійку годин отримати прямо протилежну картину. Виявилося, що ці 156 км поїздки до «храму на воді» — ідеальний маршрут для бліц-тесту. Київ і Бориспіль надають можливість вдосталь посмикати в пробках і вивчити manual і путівник, Бориспільська траса — вичавити з крос-купе все соки (200 км/г) і вивчити джерела чималих аерошумов, а Переяславський тракт дасть уявлення про поведінку на українських дорогах середньостатистичної Гаяне. Але головне — стрілецький полігон Нацгвардії, що демонструють всі переваги і недоліки паркетника.

Крос-купе виглядає як міська альтернатива надпопулярному у нас «Дастер». Хоча фактично є його клоном для більш молодіжної аудиторії — з куди більш виразною і динамічною зовнішністю. Яскраво і «дорого» виглядає навіть базова версія — повністю світлодіодні фари Full LED, виключно 17-дюймові диски. На настільки ошатному автомобілі навіть просто з'їжджати з рівного асфальту шкода. Але куди більше побоювань подряпати гілками поліровані боки мене турбував варіатор (Jatco JF016E), відомий нам по Koleos, Qashqai, X-Rail і нелюбові до перегрівів. Буквально 40-50 секунд буксування в піску й електроніка завбачливо вирубує трансмісію мінімум на пів години. А застрягти на полігоні на міській гумі — раз плюнути. Всі, кого я запитував за короткий шлях до храму, сумнівалися в здібностях цього чепуруна доїхати до мети. Особливо солдати-строковики на КП «Гусенці». Заглянувши до списку техніки, якій вони того ранку виписали в'їзні перепустки, я і сам почав було сумніватися — там значилися суцільно серйозні «пройдисвіти» радянських часів на кшталт «УАЗів» і «Уралів». Але, потрапивши в реальне бездоріжжя, Arkana бадьоро прилаштувалася в кільватері «ниви» і благополучно доїхала до самого храму. Спасибі «дастеровській» артикуляції підвіски, позашляховій геометрії, штатному захисту картера і трубопроводів плюс на рідкість універсальним шинках Bridgestone Deuler H / T 843 215 / 60R17 — до активації «електронного» 4х4, не кажучи вже про міжосьове блокування, справа так і не дійшла.

Фото: Photodrive

Фото: Photodrive

Разом з дивовижною готовністю до подолання будь-яких нерівностей сплив і жирний мінус крос-купе — недостатня жорсткість кузова на кручення. Корми скулила і кректала так, немов просила пощади і повернутися в природне місце існування — мегаполісного джунглі. Але ж на презентації «аркани» інженери робили акцент на збільшення жорсткість силової структури саме в порівнянні з «Дастер». Або на полігоні той скрипів б нітрохи не менше?

Невідповідність обгортки і начинки

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Інше питання — а чи часто «аркана» тинятиметься подібними нетрями? Адже купувати її будуть, насамперед, модники завдяки помітному дизайну — купе-кроссоверний формат у цьому класі не пропонує ніхто. А виглядає Arkana настільки «багато», що навіть мийники намагаються здерти ціну як за X6. І приборкують свої амбіції лише після того, як заглянуть в салон. Після настільки ефектної зовнішності очікуєш чогось більшого, ніж ще один бюджет-кокпіт а-ля Duster / Kadjar / Logan. Скромний, простакуватий і нудний.

Фото: Сергiй Суховський

Фото: Сергiй Суховський

Навіть у нашої топової версії Intense + у французів не вийшло зробити інтер'єр і в половину настільки ж «багатим», як екстер'єр. І начебто все при ньому: «шкіряна» передня панель із ідеально рівною прострочкою та глянцевими вставками, вісім «іменних» динаміків Bose, багатобарвне атмосферне підсвічування, тріо «кліматичних» ручок із дисплеями. Все якісно зібрано і підігнано, але все одно відчуття таке, ніби сідаєш за кермо іншого автомобіля. Пластик жорсткий і скрипучий, прилади простенькі, крісла м'якотілі, мультімедійка повільна, а її 8-дюймовий дисплей більше схожий на монітор у підголівнику бізнес-седана.

Фото: Сергiй Суховський

Фото: Сергiй Суховський

Зрозуміло, що незважаючи на рекордно довгу в С-класі базу, ззаду у пасажирів за визначенням місця небагато. Але тільки для їх потилиць, а ось для ступень компоновщики примудрилися створити відносний простір. З розваг для тих, хто сидить на другому ряду — підлокітник з підстаканниками і пара USB-роз'ємів. Немає ні дефлекторів вентиляції, ні регулювання кута нахилу спинки.

Парадигма або аскеза?

Втім, усі сучасні Renault побудовані за однією системою пріоритетів споживчих якостей «рівно стільки, скільки потрібно доїхати з точки «А» до точки«Б». Недорогі матеріали, відпрацьовані рішення, запозичена фурнітура — з часів Espace «ромб» не балує нас витонченими рішеннями і дизайнерськими фішками. Повторюся, особливих огріхів немає — все на своїх місцях. Просто у випадку з «арканою» при оцінці салону потрібно абстрагуватися від зовнішності.

Фото: Сергiй Суховський

Фото: Сергiй Суховський

Передана з камери заднього виду картинка не балує дозволом, сам дисплей безбожно відблискує, мультимедійна система — пригальмовує. Вхід в неї охороняє аж двухфакторная аутентифікація, немов на кону корпоративні засіки всієї Renault-Nissan-Mitsubishi.

На жаль, динамічна зовнішність не знайшла підтвердження. Мехатронна система My Sence пропонує три предналаштування їзди, включаючи Sport, але вони впливають не стільки на роботу двигуна або варіатора, скільки на продуктивність електропідсилювача. І впливають слабо. Так, підвіска стала помітно жорсткіше, ніж у Duster, хоча архітектурно їх шасі ідентичні. І все ж головними її чеснотами залишилися енергоємність і плавність ходу. Зворотний бік яких — м'якотілість на високих швидкостях. Що вкупі з відверто «порожнім» і «довгим» (3 обороти від упору до упору) кермом і високим центром тяжіння (кліренс — цілих 205 мм) дають такі крени у віражах і поперечне розгойдування, що швидко заспокоюєшся. Та й силовий агрегат не провокує літати: реакції двигуна і особливо варіатора згладжені на догоду економічності і екологічності.

Фото: Сергiй Суховський

Фото: Сергiй Суховський

Зате під капотом — зовсім інший коленкор. Два газових упору, звукоізоляційні мати тут і там і алюмінієвий турбомоторчика TCE 150 (1330 куб. См, 150 л. С., 250 Нм) з плазмовим напиленням стали в циліндрах замість гільз. Одночасно тяговітий («полку» моменту — 1700-4500 об / хв), жвавий і економічний. І «мерседесовский» — неодмінно додасть менеджер з продажу. Що, звичайно ж, полестить самооцінці майбутнього арканавта. Хоча німецького там нітрохи не більше, ніж французького.

Безперечно, CVT навчений «пригальмовувати двигуном» при уповільненнях і пропонує ручний режим перемикань, що імітує сім квазіпередач. Але через eco-eco-налаштування він починає нестямно волати вже на 5000 об/хв, тоді як у режимі «педаль в підлогу» передачі перемикаються на 5,5 тис. оборотів. І розгін «до сотні» за 12,4 секунди говорить сам за себе. На бориспільській трасі вдалося раскочегарити хетчбек до 200 км/год. по GPS замість паспортних 191 км/год. Але для цього знадобилось занадто багато ентузіазму, часу і місця — 3/4 відрізка від виїзду з міста до повороту в аеропорт. Зате в київському трафіку питань до роботи силового агрегату немає — в штатних режимах зв'язка мотор-варіатор поводиться просто зразково. Витрата так само порадувала. Якщо не педалювати так, немов запізнюєшся на літак, все плюс-мінус в заявлених цифрах 9,1 / 6,1 / 7,2. У міському трафіку вийшло 9,6 л, на полігоні — 6,6 л. Ось вони, hidden treasures новітнього дауншіфтінгового двигуна!

Фото: Сергiй Суховський

Фото: Сергiй Суховський

«Багажник на мінімалку»: пристойний як для купе обсяг (408 л у 4х4 і 509 л у 4х2) важко використовувати з максимальною користю через повну ігнор полиць, ніш, бічних кишень і сіток-розтяжок. Пару такелажних вушок вдалося виявити ... під фальшполом.

Ім'я їм — легіон

І все ж перспективи у «аркани» туманні. І справа не в п'ятій графі, хоча «московська» прописка і туманна SKD-схема не можуть бути плюсом ні за яких обставин. Як показав досвід, патріотизм у багатьох закінчується акурат перед знижковими цінами на стелах АЗС Amic і Glusco. Справа саме в високій вхідній ціні — Renault привчив нас до lowcost- прайсів, за рахунок чого п'ятий рік заслужено лідирує з продаж. Але якщо монопривідний Duster 1.6 на «механіці» коштує 382,9 тис. грн, то аналогічна версія «аркани» — вже 497,9 тис. грн. А за нашу топову версію і зовсім просять 739,3 тис. Але ж за такі гроші він заїжджає в самий конкурентний сектор українського ринку: крім Kadjar тут Citroen C5 Aircross, Ford Kuga, Honda CRV, Hyundai Tucson, KIA Sportage, Mazda CX-5 і CX-30, Mitsubishi ASX, Nissan Qashqai і X-Rail, Opel Grandland X, Seat Ateca, Skoda Karoq, Suzuki Vitara Toyota C-HR і RAV4, Volkswagen T-Roc. І в цьому тераріумі у «аркани» тільки один козир — зовнішність. І козир цей тимчасовий. Ось і в РФ вона не змогла з продажу наблизитися ні до Duster, ні до Kadjar.

Дилерський інсайд — очікуємо зменшення ціни. Після того, як спаде перша хвиля «емоційних покупців», прайс трохи буде заземлений. Ненабагато, але в надконкурентному С-секторі навіть 20 тис. грн можуть схилити чашу терезів до вибору не надто практичного, але вкрай ефектного крос-купе.


Фото: Pinterest

Фото: Pinterest

Найчастіше Спасо-Преображенський храм в урочищі Гусинці називають «затопленої церквою». Але мені як історику такий оборот завжди різав слух — з часів перших монголо-татарських набігів культові споруди у нас будували виключно на височинах. Але так і є — обраний в 1822 році місцевим поміщиком Гусинським пагорб згодом врятував зведені ним церкву та дзвіницю від долі всього села, затопленого під час будівництва Канівської ГЕС. Яка і перетворила пагорб в острів. Будували тоді на совість — на архівах фотографіях видно, що під час паводків умовна ватерлінія досягала рівня вікон.


Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини