Facebook Pixel

Схеми Коломойського в судах, незаконність енергорегулятора і медіахолдинг Медведчука – головне за 14 червня

Вчора стали відомі подробиці того, як підприємець Ігор Коломойський домігся рішення про скасування націоналізації Приватбанку. Як випливає з позову олігарха, який потрапив у розпорядження The Page, його юристи запропонували суду ряд неоднозначних аргументів, які суд прийняв.

Що не так з позовом

  • Підсудність справи. У рішенні сказано: суд вважає, що у зв’язку з переходом банку до держави позивач як акціонер втратив право контролювати органи управління. Тобто ця суперечка є корпоративною і має вирішуватись в господарському суді за місцезнаходженням компанії, тобто Приватбанку. Проте цей позов розглядав Окружний адміністративний суд Києва, який корпоративні спори не розглядає. Він, по суті, не мав права приймати позов.
  • Як визначається розмір резервів. У рішенні суду йдеться, що формувати резерви банк повинен тільки під активні операції. А такими, на думку суду, є «кредит в дефолті». Тобто поки позичальник не відмовився платити, формувати резерви під позику непотрібно. Таким чином, позивач оспорює розмір резервів, які на вимогу НБУ він повинен був сформувати. При такому трактуванні вони повинні бути значно меншими. А значить нормативи НБУ виконувалися, і не було підстав націоналізувати банк.
  • Чи мав право Коломойський подавати такий позов. У своєму позові екс-власник відстоює права банку. При цьому він посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі Бориса Фельдмана і банку «Слов’янський» проти держави Україна. Після ліквідації цього банку Фельдман судився з державою. І тоді Європейський суд гарантував йому це право, посилаючись на те, що якщо органи управління банку втратили свої повноваження, то мажоритарний акціонер може подати позов від імені банку. Однак у випадку з Приватбанком ця логіка викликає сумніви. По-перше, банк не виведений з ринку, у нього є діючі органи управління. А по-друге, Коломойський не є мажоритарним власником банку – у нього немає 50% + 1 акція.
  • Чинився тиск на колишнього акціонера. Позивач стверджує, що його змусили підписати листа з проханням націоналізувати банк. У рішенні суду йдеться про те, чи є докази цього тиску. Але навіть якщо це так, то НБУ приймав рішення не на прохання Коломойського, а через те, що акціонери Приватбанку не виконували рішення про фінансове оздоровлення установи в 2016-му році. Вони також не надали регулятору план реструктуризації кредитного портфеля.

Сторони продовжать суперечку за цією справою в судах вищих інстанцій.

Новини коротко

Ігор Коломойський активував судовий позов проти України. Нідерландська компанія Gilward Investments відновлює позов проти України на суму понад $695 млн. Вона була найбільшим акціонером українського «Аеросвіту», який припинив діяльність у 2014 році, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Інвестиційний спір проти України розпочався у липні 2015 року в секретаріаті Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів (МЦВІС). У позові компанія стверджувала, що Україна порушила зобов’язання, укладені у двосторонньому інвестиційному договорі з Нідерландами 14 липня 1994 року. 3 червня 2019 року заявник поінформував секретаріат МЦВІС про те, що він зробив необхідний для відновлення розгляду платіж. Україна очікує, що це станеться найближчим часом.

Telegram Logo

Указ Петра Порошенка про створення НКРЕКУ неконституційний. Конституційний суд (КС) визнав такою низку положень закону «Про Нацкомісію, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг». КС постановив, що екс-президент Петро Порошенко перевищив свої конституційні повноваження. Він не мав права створювати такі органи, а також призначати і звільняти їх членів.

Віктор Медведчук зробив очевидним склад свого медіахолдингу. Близький до олігарха народний депутат з фракції «Оппоблока» Тарас Козак став новим і одноосібним власником трансляторів телеканалу ZIK – компаній «Міст ТБ» і «ТРК «Нові комунікації». Тепер у Козака три канали — «112 Україна», NewsOne і ZIK. Генеральним продюсером медіахолдингу призначений Олексій Семенов.

Україна запозичила в євро. Міністерство фінансів випустило євробонди на 1 млрд євро з кінцевим строком погашення 20 червня 2026 року під 6,75% річних. Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомила, що цей випуск євробондів — перший за останні 15 років. Ставка, за якою зайняла Україна, вища, ніж у інших позичальників. Єврооблігації Єгипту 2026 року торгуються з прибутковістю 5% в євро, Туреччина 2025 — 5,3%, Кот-Д’івуар 2025 — 4,8%. Облігації переддефолтної Аргентини 2027 року торгуються з прибутковістю 10,8% в євро. Обсяг випуску був набагато меншим за попит на українські євробонди. Сума заявок на придбання цінних паперів нової емісії склала 6 млрд євро.

«Мрія» почала нове життя. Сумно відомий через дефолт Агрохолдинг «Мрія» і Continental Farmers Group (CFG), які мають спільного інвестора Salic UK, британську компанію з саудівським капіталом, завершили процес об’єднання бізнесів і тепер працюватимуть під єдиним брендом «Контінентал Фармерз Груп». Ця компанія отримала оновлену айдентику. Логотип витриманий в корпоративних кольорах і стилістиці колишньої «Мрії». Земельний банк в обробці компанії становить 195 тис. га.

Коментарі

Всі новини