«Золота лихоманка» в ІТ тривалий час була головною точкою тяжіння для вступників на технічні спеціальності. Але тренд змінюється, і схожа логіка дедалі частіше працює в іншій точці — технічній інженерії. І справа не в тому, що ІТ «закінчилося».
Просто інженерія стала такою ж сучасною, технологічною і системною, як ІТ — тільки у світі фізичних процесів. Інженер сьогодні — це той, хто відповідає за реальну інфраструктуру бізнесу: енергетику, механіку, автоматизацію.
Саме тому бізнеси дедалі частіше не лише наймають, а й інвестують у розвиток інженерів — через дуальну освіту, партнерства з ВНЗ та власні навчальні проєкти. Якщо інженерія — «нове ІТ», то ключове питання — чи встигає ринок підготувати достатньо фахівців під цей попит.
Кадровий розрив: чому інженерів не вистачає і що змінюється
Технічні фахівці сьогодні визначають, наскільки стабільно працюють виробництва, енергетика й інфраструктура. Для бізнесу це питання безперервності процесів та ефективності; для держави — здатності відновлювати і підтримувати критичні системи. І тут виникає ключова аналітична напруга: потреба в інженерах зростає швидше, ніж їх є на ринку. За даними Київської школи економіки та Міносвіти, саме інженерні спеціальності були найбільш затребуваними на українському ринку праці 2024 року. Водночас освітній вибір молоді поки що не встигає за цим попитом.
У 2025 році найпопулярнішими спеціальностями серед вступників знову стали менеджмент, психологія, філологія, право та маркетинг. Серед технапрямів ІТ-спеціальності залишаються в топ-10, тоді як інженерні поки що не формують співмірної частки вибору серед абітурієнтів.
Частина пояснення — в інерції 2010–2021 років: ІТ швидко зростало, інвестувало в навчання і стало «дефолтним» техвибором, який підсилили програми переходу в професію. Сьогодні ринок конкурентніший, і фокус молоді поступово, хоч і недостатньо, зміщується до ширшого спектра технічних кар’єр.
Як держава і бізнес закривають цей розрив
Держава намагається підвищити популярність інженерних спеціальностей шляхом збільшення держзамовлення. Майже всій інженерії в 2026 році додають особливу підтримку від держави — коефіцієнт 1.02 до результатів НМТ — це збільшить середній бал. Бізнеси ж дедалі частіше не просто шукають фахівців на ринку, а інвестують у їх розвиток — через дуальну освіту, партнерства з ВНЗ, власні навчальні програми.
Фото МХП
Свідомий бізнес розвиває інженерів
Великий виробничий бізнес активно долучається до допомоги ВНЗ у підготовці інженерів. У багатьох технічних вишах існують програми співпраці з виробництвами, коли студентів працевлаштовують ще під час навчання і вони продовжують навчання за дуальною формою освіти. Дуальна освіта поєднує навчання у ВНЗ із практикою на робочому місці за офіційним договором — із зарплатою, стажем і зрозумілою траєкторією входу в професію. Також бізнеси спонсорують оснащення сучасних лабораторій у ВНЗ та навіть окремих навчальних програм «під себе».
Інститут інженерної справи від МХП — оперативна реакція на дефіцит ринку праці
Саме шляхом навчання висококласних інженерів пішла компанія МХП. Вони запустили власний Інститут інженерної справи. Сергій Панов, заступник технічного директора виробничого департаменту МХП, підтверджує, що дефіцит інженерів визрівав роками: досвідчені інженери поступово виходять із професії, у деяких регіонах профтехи перестали готувати потрібні спеціальності, а молоді фахівці зазвичай не мають достатніх практичних навичок. Ця проблема існує не лише в Україні: для міжнародних активів МХП також бачить гостру проблему браку технічних фахівців.
МХП постійно співпрацює з технічними навчальними закладами та працевлаштовує здібних студентів через програму дуальної освіти. Але це не закриває потребу в кількості, а особливо в якості підготовки інженерів. В компанії складне та специфічне обладнання і автоматика. Ціна помилки в роботі з таким обладнанням зростає, а курси чи зовнішні програми навчань, наприклад, від виробників, закривають лише точкові задачі. Вони не дають потрібної глибини для розвитку всього спектра «хардових» інженерних навичок.
Інженер Вінницької птахофабрики. Фото МХП
Коли обладнання складне, а простій дорогий, компетенції інженера стають стратегічним активом компанії. Так з’явилася ідея внутрішньої інституції, яка забезпечує розвиток інженера на всіх етапах — від новачка до експерта в ролі внутрішнього викладача.
Інститут народився з внутрішньої потреби інженерно-технічної команди і передбачав їх готовність вкладатися. Саме тому навчальні програми, матеріали і тести створюються інженерами для інженерів – на базі реального обладнання, реальних процесів і типових виробничих ситуацій.
Сергій Панов
Заступник технічного директора виробничого департаменту МХП
Від пілотного проєкту до системної моделі розвитку
Інститут інженерної справи МХП почався з пілотного проєкту і виріс у системну модель розвитку інженерів. Спочатку в компанії уніфікували інженерні ролі та описали, що має знати й уміти кожен фахівець (на виробництвах МХП — понад 4000 типів робіт). Далі під це створили систему оцінки хард-навичок: вона охоплює 14 технічних напрямів, а тести формуються індивідуально для кожного працівника з бази, адаптованої під процеси МХП (4530 завдань).
Логіка проста: спочатку оцінка → потім видно конкретні прогалини → далі навчання саме під ці прогалини. Так компанія планує розвиток і знижує виробничі ризики: немає «однієї програми для всіх», а є підсилення потрібних компетенцій.
Інженер Миронівської птахофабрики. Фото МХП
Станом натепер «студентами» Інституту є 399 інженерів, які перебувають у процесі всеохоплюючої оцінки компетенцій. У 2025 році в межах пілотного проєкту навчання вже пройшли 116 співробітників за 12 критичними темами.
Як побудований інститут інженерної справи МХП
Інститут покриває ключові напрями — енергетику, автоматизацію, механіку, холодильне обладнання, експлуатацію та обслуговування інженерних споруд. Для цього в ньому працює 7 кафедр за технічними напрямами, а навчання побудоване як короткі практичні модулі, інтегровані в робочий процес.
Розвиток організовано за 5 рівнями («факультетами») — від молодих фахівців до експертів і керівників інженерного напряму. Hard skills — основа, а управлінські та поведінкові компетенції додаються тоді, коли людина росте до відповідної ролі.
Власні програми навчання та розвитку — це одна із переваг працевлаштування в компанії.
МХП підсилює інженерів «пакетом» умов і можливостей: офіційним працевлаштуванням і прозорою винагородою, участю у великих і стратегічних проєктах та простором для ініціатив і експериментів.
Зараз МХП особливо потребує інженерів на Миронівську птахофабрику і готова забезпечити все необхідне для комфортної адаптації у новому місті — від медичного страхування до корпоративного житла.
Ключова професія для бізнесу й відновлення країни
Для бізнесу кваліфікований інженер — це ключ до безперервності процесів, безпеки і виробничої ефективності: саме від інженерної компетенції залежить, чи працює обладнання, енергосистеми та автоматизація «під капотом» великих підприємств.
У цьому сенсі інженерія дедалі більше нагадує ІТ: професія стає системною, технологічною, з чіткими траєкторіями розвитку — і з високим попитом на сильних фахівців.
Кейс МХП показує цю зміну: компанія перейшла від логіки «закрити вакансію» до логіки «керувати компетенціями» — через оцінку хард-навичок, навчання під конкретні запити та зрозумілі траєкторії розвитку. Паралельно з’являються інструменти, знайомі з ІТ-світу: системність у вимогах до ролей, безперервне навчання, внутрішня експертиза і мобільність між майданчиками та країнами.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
