Київ 8 березня 2026 року сповнений весняного сонця. Контекст свята нарешті змінюється — приходить розуміння, що Міжнародний день боротьби за права жінок — це не про «весну та красу», а про солідарність і рівність. Показово, що вперше за роки великої війни в Києві пройшов Марш жінок.
Проте традиція вітати жінок квітами і подарунками міцно вкорінилася, зокрема й серед українців, які народилися та подорослішали в часи незалежності. Тому у 2026-му ціни на квіти у столиці б’ють рекорди, а за букети віддають тисячі гривень.
Березень 2022 року був інакшим. Оборона Києва тривала. Велике місто спорожніло майже наполовину. Транспорт практично не працював, а канонада боїв, що точилися в області, майже не замовкала. Приголомшені люди були замкнені у своїх районах, і навіть купівля свіжого хліба стала «задачею із зірочкою». На вулицях з’явилися перші руйнування від прильотів. Разом із темрявою наставала комендантська година, і життя завмирало.
Київ у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Але квіти, заздалегідь висаджені з розрахунком на святкові продажі, ніби не знали про війну. Мільйони тюльпанів у господарствах навколо Києва розквітли вчасно. Проте у світі, де через вороже вторгнення життя звузилося до базових потреб, вони стали мільйонами нікому не потрібних квітів.
Кияни в метро у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
18 березня 2022 року частину цих квітів — понад 1,5 мільйона — активісти виклали на Софійській площі у формі величезного Тризуба. Зібрані у букети вишукані різнокольорові тюльпани лежали на холодній бруківці, нагадуючи про знищене мирне життя, яке мало бути зовсім іншим.
Софійська площа у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Для розуміння масштабу: якщо перекласти це на сьогоднішні ціни (близько 75 грн за квітку), то на холодній площі лежало «багатство» вартістю понад 112 мільйонів гривень. Але емоції, які вони подарували мешканцям міста, були безцінними.
Софійська площа у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Кияни розбирали букети оберемками й розносили по домівках. Красу несли через забарикадовані та «наїжачені» вулиці, розвозили у віддалені райони, доправляли в шпиталі та лікарні.
Софійська площа у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Мешканці однієї з багатоповерхівок згадують, що квіти стояли у відрах просто в під’їздах — кожен охочий міг взяти собі букет. «Тюльпани з Софіївської», що на кілька днів стали мемом, буквально заполонили місто, яке здригалося від вибухів.
Софійська площа у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Навіть квіти, що пережили добу без води на холодній бруківці, виявилися напрочуд стійкими: після «купання» у ванні вони знову набували пружності та свіжості.
Тюльпани з Софіївської. Фото: Марія Бабенко
«Вчорашній вечір я присвятила букетам. У ванній (бо через світломаскування тільки там можна увімкнути яскраве світло) розставляла квіти по вазах, — писала у фейсбуці авторка цієї публікації Марія Бабенко, яка провела березень 2022-го в Києві. — Найбільший букет прикрасив кухню, менші відправилися по кімнатах. Тепер квіти усюди. В ці темні часи подібний атрибут свята і радості виглядає чимось ірреальним і водночас — до сліз зворушливим. Дивлячись на цю красу, що минає, я вхопила камеру і нашвидкоруч зробила кілька етюдів із тюльпанами. Саме етюдів, бо вони далекі від досконалості фотомистецтва — не вистачає глибини різкості та градації напівтонів, але є емоція. Є драматичний контраст темряви і світла. Є відчуття крихкості та краси буття… Поки я займалася фотографіями, у Києві пролунав гучний вибух. Здалося, що здригнулися стіни й тюльпани у вазах. Десь поруч спрацювала сигналізація авто. Пізніше стало відомо, що знову в Києві у двір між багатоповерхівкою та дитячим садочком влучив снаряд. Спалахнула пожежа. Мешканці залишилися без автівок і квартир, які стали непридатними для життя. Ненависний ворог продовжував сіяти в моєму місті руїну, горе і смерть… Увечері теж неспокійно — виють сирени, час від часу лунають вибухи. Бачила у вікні, як черга пострілів червоним пунктиром проштрикнула темну безодню неба… А в мене тюльпани в кожній кімнаті. Мирно сплять коти. Крихкий мир тримається. Життя триває. Бо тоді, коли пітьма згущується, справжня краса сяє найяскравіше — чи то букет квітів, чи то родинне тепло, чи людське благородство, самовідданість, гідність. І це світло сяятиме у темряві, навіть коли все інше згасне».
Софійська площа у березні 2022 року. Фото: Марія Бабенко
Сьогодні, коли Київ знову залитий березневим сонцем, а сповнені людьми вулиці майорять яскравими барвами, важливо пам'ятати, якою ціною українці відстоюють цю можливість просто дарувати квіти, гуляти містом і святкувати життя. Кожен букет у руках киянок зараз немов нагадує про стійкість наших захисників та захисниць, яка не дає згаснути світлу в найтемніші часи.