17 лютого у Женеві завершився перший день тристоронніх переговорів за участі України, США та росії. Видання The Economist опублікувало аналітичний матеріал кореспондента Олівера Керрола з оцінками перспектив укладання мирної угоди.
Після спільної частини делегації продовжили роботу в тематичних групах — окремо політичний та військовий блоки. Обговорювали механіку можливих рішень і практичні кроки. Деталі перебігу перемовин оприлюднив секретар РНБО України Рустем Умєров.
Заява Умєрова про перший день переговорів у Женеві 17 лютого 2026
За словами Умєрова, сторони завершили роботу на сьогодні. Окремо відбулася зустріч із представниками США та європейських партнерів — Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії та Швейцарії.
«Маємо погоджені президентом України рамки роботи і чіткий мандат. На порядку денному — безпекові та гуманітарні питання», — зазначив він.
Заява Віткоффа про перший день переговорів у Женеві 17 лютого 2026
Спецпредставник США Стів Віткофф вказав про «значний прогрес» після першого дня переговорів у Женеві між Україною, США і росією.
«Успіх президента Трампа в об'єднанні обох сторін цієї війни призвів до значного прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити вбивства в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися інформувати своїх відповідних лідерів та продовжувати роботу над досягненням угоди», — заявив Віткофф.
Чому мирної угоди поки що не видно
Попри робочий тон, експерти застерігають від завищених очікувань. За даними західних оглядачів, переговорний процес має кілька паралельних треків, що дозволяє москві впливати на темп і зміст дискусій. Без припинення вогню росія фактично зберігає можливість блокувати будь-які безпекові гарантії для України.
Ключові вузли переговорів:
- гарантії безпеки для України з боку США;
- статус окупованих територій і Донбасу;
- можливий демілітаризований економічний формат;
- послідовність кроків — що спочатку: перемир’я чи політична угода.
За інформацією західних медіа, у переговорах фігурує ідея створення демілітаризованої вільної економічної зони, але її правова сумісність із законодавством США викликає питання.
Розбіжності всередині делегації України
Аналітики також звертають увагу на різні підходи всередині української команди. Частина вважає, що швидка угода за посередництва США може закрити вікно можливостей. Інші схиляються до обережності та довшої гри з урахуванням позиції Європи.
У москві ж переговорну групу знову очолив Володимир Мединський, що багато хто розцінює як сигнал про жорсткішу лінію кремля.
Чи можливий прорив у мирних переговорах у Женеві 17-18 лютого 2026
Деякі джерела раніше оцінювали шанси на домовленість як «50 на 50». Однак нині тон став стриманішим. Путін зберігає право вето через відмову від припинення вогню, а питання територій і гарантій безпеки залишаються нерозв’язаними.
Україна прагне довгострокової угоди з чітким механізмом захисту. Але це потребує не лише компромісів Києва, а й реального тиску на росію з боку США.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський озвучив позицію, чи відмовиться Україна від Донбасу.
