Рота ударних НРК "NC13" 3 ОШБр Третього армійського корпусу – перша рота в Силах оборони, яка воює суто з допомогою бойових наземних роботизованих комплексів (НРК). З її командиром на позивний Макар 
поспілкувався під час краш-тесту ударних НРК, на якому українські виробники на своїх засобах самотужки пробували виконати бойове завдання з виїзду на позицію та стрільби по мішенях.
З Макаром ми обговорили історію становлення підрозділу, що використовує наземні дрони, масштабування їх застосування в евакуаційних та бойових операціях, співпрацю з виробниками НРК та ініціативу проведення краш-тесту таких виробів.
«Макар», командир роти наземних роботизованих комплексів NC13 3-ї ОШБр / Джерело: youtube.com
Як Третя штурмова створила роту ударних наземних дронів
Зараз ви командир роти ударних НРК "NC13" 3 ОШБр, тобто ведете війну дистанційно. Яким був ваш бойовий досвід до цього, довелося побігати з автоматом?
Мій бойовий шлях почався з перших днів повномасштабної війни, з Київської кампанії.
Після відкидання ворога від Києва я перевівся в підрозділ ССО «АЗОВ-Київ», працював на еваку. Моєю задачею було залітати на пікапі в окопи, де відбувалися бойові дії, шукати поранених і витягувати. Так пройшов і Запорізьку кампанію.
Коли була сформована 3 штурмова бригада, мені стало «нудно» на еваку і я перевівся в штурмову роту. Це була 3 штурмована рота 2 штурмового батальйону. Там і був сформований наш підрозділ NC13. Тоді це був штурмовий взвод.
Був командиром штурмової групи, воював у Бахмутській кампанії. Ми активно здійснювали наступальні дії, штурм Андріївки. Потім був захід у напівоточену Авдіївку, де ми стримували ворога для виходу з оточення іншої бригади. Виконували завдання до моменту, поки не прийшов наказ на відхід. Загалом нашим штурмовим взводом, кількістю дві штурмові групи, було за 12 днів знищено до 240 особового складу противника і три одиниці техніки. Виходили ми вже з повністю оточеної Авдіївки.
Після виходу з Авдіївки брав участь у боях біля Орлівки, Семенівки. Після певної кількості поранень командир батальйону Дмитро (Сліп) Кухарчук поставив мені задачу розвивати підрозділ наземних роботизованих комплексів. І з середини 2024 року я почав розвивати цей напрямок.
Ви створювали підрозділ НРК "NC13" з нуля, чи вже була якась база, напрацювання, команда?
Не було нічого. Задача стояла сформувати і придумати тактику застосування, як це використовувати. Ми стрімко почали розвиватися, і це був найрезультативніший взвод НРК у Збройних Силах України.
Розвиток НРК у бригаді і корпусі активно підтримується, розвивається і масштабується завдяки командиру 3 АК Андрію Білецькому. Він безпосередньо контролює розвиток напрямку НРК і сприяє цьому всіма методами.
Ми за рік перевезли близько 300 тонн вантажу, здійснили понад 120 евакуацій. Також систематично проводимо підтримку штурмових дій і оборони нашої піхоти.
Окрім цього, виконували різні диверсійні місії. Наприклад, затягнули з допомогою НРК «Змій» 3 ФАБ-250 (авіаційні бомби з 250 кг бойової частини) в тил противника до 2 км і підірвали логістичну переправу, через яку планували здійснення механізованого накату на наші позиції. Аналогів таких операцій ще не було в Україні. За допомогою людей це було б просто неможливо реалізувати. І загалом НРК тепер використовуються у багатьох таких речах, коли людьми неможливо зробити, або це спричинить дуже і дуже великі втрати.
З серпня нам передали ще одну роту НРК, яка була у бригаді. Тобто зараз є дві роти НРК: одна — логістично-евакуаційна і наша — ударного призначення. Нині стоїть завдання розвинути саме ударну роту, призначення якої — забрати якомога більше роботи у піхотинців, допомагати їм у штурмових діях, здійснювати диверсійні завдання у тилу противника. Ще одна цікава операція нашого підрозділу, відео з якої широко розійшлося соцмережами, — це взяття полонених за допомогою НРК.
Нині йде активний розвиток НРК в усіх бригадах, які увійшли в структуру 3 армійського корпусу.
У декого щось є, у декого є навіть вже певний досвід, а в декого нічого немає взагалі. Ми зараз хочемо всі підрозділи вирівняти під один рівень і почати активно розвивати. Наші підрозділи, які мають великий досвід застосування даних засобів, активно проводять навчання, підготовку, оснащення.
Наскільки масове застосування НРК для евакуацій у Третьому армійському корпусі?
На цей час у моєму штурмовому батальйоні евакуація тяжких поранених виконується виключно на наземних роботизованих комплексах. Транспорт взагалі не використовується: або піша евакуація, або евакуація на НРК.
В середньому за тиждень НРК може вивезти від 10 до 20 поранених у межах одного батальйону. У 3 штурмовій бригаді 6 батальйонів, і в кожному є свій підрозділ НРК. Тому можна казати, що евакуації переведені на НРК.
Як Третя штурмова надихає виробників на нові технічні рішення
Яка ситуація з постачанням засобів НРК, всі потреби закриті?
Протягом 2025 року до нас заходила досить велика кількість засобів за рахунок держави. Але все одно є відсоток, який бригади закуповує самостійно, зокрема й за рахунок фондів.
Також дуже багато виробників ідуть назустріч і допомагають. Є виробники, які нам безкоштовно давали, дають і будуть давати засоби, коли у нас є якась критична проблема. Тому ми стараємося завжди виходити з ситуації, щоб у нас все було.
Загалом, усі засоби, які приходять до нас, проходять тестування, дообладнання, модернізацію. Навіть ті вироби, які до нас заходять системно, все одно дообладнуються.
Тому у нас є свої R&D-відділи, своя майстерня, яка активно взаємодіє з виробниками. Майже в усіх взводах, у батальйонах є свої майстерні, де є певні спеціалісти. І загалом майстерня у будь-якому підрозділі наземних роботизованих комплексів — це основа. Бо який би крутий засіб не був, все одно, коли він до нас приїжджає, його потрібно ще дообладнувати, розбирати, перевіряти і тому подібне.
Як виробники реагують на удосконалення від військових?
Ми намагаємося максимально притягувати до себе виробників і спонукати їх до взаємодії між собою.
Є виробники, з якими працюємо вже понад півтора року. Є турелі або НРК, які зібрані повністю по нашому фідбеку, перероблені з нуля. Ми також стараємося спонукати виробників до співпраці між собою. Хтось виготовляє круті ударні модулі, а хтось виготовляє прикольну платформу. Чому б їх між собою не об'єднати, щоб вони разом створили ефективний НРК?
Наприклад, у RoverTech є крутий виріб Zmiy, а у DevDroid — круті модулі під кулемет «Браунінг» та під гранатомет MK19.
І ми взяли турель з «ДевДроїда», поставили її на «Змій» і самостійно зібрали потрібний нам ударний засіб. Потім скинули результат одному і іншому виробнику. І вони буквально за тиждень між собою об’єдналися, зібрали такий засіб і поїхали на кодифікацію.
НРК «Змій» з бойовим модулем від компанії DevDroid під куоемет 12.7 / Фото: Олекса Шарабура
Те саме відбулося зі «Змієм міні Ударним» і туреллю «Жирафа» від компанії «Ротера». «Змій міні Ударний» взагалі створений повністю за нашим запитом. Ми попросили RoverTech зробити нам «Міні Змій». Він вийшов дуже успішний, добре броньований, мав хороший запас ходу. І ми туди поставили турель «Жирафа». Відстрілялися, подивилися, як все працює, скинули виробникам. Вони між собою заколабились, і також цей засіб нині вже кодифікується. У виробника їх лише кілька штук, і один із них вже три місяці воює у нас на бойових.
«Змій міні Ударний», створений на замовлення NC13 / Джерело: dev.ua
Чи можливо розробити бойовий засіб, готовий одразу до застосування, лише в лабораторних умовах?
Ми даємо виробникам найцінніше — розуміння, як це застосувати, бойовий досвід. І ми їм вказуємо, що буде працювати, що не буде, і що нам потрібно. Ті виробники, які нас чують, перебудовують, адаптують, і це працює.
Хоча були й виробники, які починали з вакууму, потім є два шляхи. Ми кажемо: «Це фігня, переробляйте». Виробники або погоджуються, або стають у позу: «Ні, ми знаєм краще». З такими ми не працюємо, і з часом вони десь діваються.
До речі, краш-тест і форум, який ми нещодавно проводили, на це і акцентовані: щоб відбувалася не лише взаємодія між виробниками і військовими, а й між виробниками різних типів НРК.
Як працюють школа наземних роботизованих комплексів та «NC13 інститут»
Як ви навчаєте працювати з дронами?
Зараз у корпусі вже функціонує школа НРК у Києві, яка дає базове розуміння, що таке НРК, базові навички щодо його застосування. Це навчання на плюс-мінус професійного оператора, який вмітиме не тільки їздити, а й буде здатен виконати задачу з логістики та евакуації, займає місяць-півтора.
У роті NC13 багато колишніх СЗЧ з інших бригад — це свідомий вибір?
Коли ми почали рекрутинг до роти, свою рекламну компанію розпочали з того, що шукаємо людей як з цивільного життя, так і беремо до себе людей з СЗЧ — умовно, готові дати їм другий шанс почати службу у нашому підрозділі. І вийшло так, що взяли двох-трьох, а у них ще якісь друзі, які були в СЗЧ, і вийшло, що це 50-60% СЗЧ зараз і близько 30% контрактників 18-24.
У кожного з них різний рівень навичок навіть військової підготовки. І ми вирішили, що потрібно розробити курс повністю з нуля і до самого кінця. В принципі, коли людина потрапляє до нашого підрозділу, вона у нас ще півтора місяця проходить підготовку.
Звісно ж, ми не беремо всіх підряд, проводимо ретельні співбесіди, тести. Але так виходить, що найбільша кількість людей, які зараз до нас приходять, це люди, які самовільно залишили свою попередню військову частину. Ні для кого не секрет, що багато військових частин в Україні нині воюють по совкових книжках, і підготовка там відповідна. У нас у 3 штурмовій бригаді від самого початку все було інакше, і так і продовжується. У нас акцент не на статут, а на те, що людина вміє, як її навчити, щоб вона була ефективною.
Які цілі переслідує рота бойових РНК, проводячи краш-тест? Це ж не суто змагання роботів?
Це взагалі не змагання роботів. Загалом, цей захід — продовження форуму ударних НРК, який відбувався в кінці серпня у Львові, де ми презентували нашу роту і зібрали виключно виробників таких НРК. Тоді у нас відбувся такий, можна так сказати, чесний скандальний форум, де ми не говорили про переваги засобів, не говорили взагалі про плюси виробників, тих, які там були представлені. Ми говорили про їхні мінуси, про їхні проблемні моменти, чітко вказуючи на вироби при всіх, хто там був присутній. Бо про плюси кожен виробник розкаже сам у своїй презентації, а про мінуси ніхто не каже.
Під час проходження маршруту один НРК втратив гусеницю / Фото: Олекса Шарабурв
Мені б дуже хотілося, щоб мої люди мали більше часу для відпочинку і не перепрацьовували в майстерні. Це можливо зробити лише в тому випадку, якщо виробники будуть приділяти більше уваги якості, збірці й контролю якості своїх засобів. Донедавна 100% НРК, які заходили до нас у бригаду, переобладнувалися повністю. Це колосальна робота, яку військові насправді не мали б робити. Але для того, щоб засоби працювали, нам доводиться їх доробляти.
Це був холодний душ для виробників?
Так, це був холодний душ, і так і було сплановано. Але це дало свої результати. Після цього майже всі виробники, які там були представлені, з нами зв'язувалися, приїжджали до нас, перевозили вже модернізовані засоби.
Майже всі це сприйняли конструктивно. І було ухвалено рішення зробити краш-тест ударних НРК, де буде надана можливість виробнику покерувати в плюс-мінус наближених умовах, як цими засобами керують бойові екіпажі у нас на лінії бойового зіткнення. Тут будуть керувати оператори виробників з бліндажа, вони не будуть мати можливості, як на інших полігонах, ходити за засобами, зазирати, де які ямки, засоби не можна буде підштовхувати. Задача засобу — доїхати до вогневої позиції і мати там можливість почати вести вогневе ураження.
Ми не будемо акцентуватися на прицільності. Головне, щоб коли він проїде маршрут, він зміг стріляти, щоб у нього по дорозі нічого не відвалилося, не розсипалося.
Ми хочемо перенести виробника в некомфортні умови, де ти обмежений, бо у нас немає можливості ходити по полю бою, проглядати маршрут. Ми підняли «мавік», пролетіли, а «мавіком» ти ж усе не побачиш. Пагорбки, мурашники, окопчики — цього не видно. І ми переносимо в ці умови виробників.
Всі НРК, які дісталися до вогневого рубежа, влучили по мішенях / Фото: Олекса Шарабура
Ми не готували тут трасу, не копали ніякі рови, не робили ніяких перешкод. Ми просто взяли природну місцевість, як вона є, і просто її трошки ускладнено провели. Але для виробників, більш ніж певний, це буде проблемою. У них бракує досвіду такої їзди. Довелося навіть трішки спрощувати.
Немає мети влаштувати змагання НРК між собою, бо засоби насправді всі різні. Є задача дати виробнику можливість відчути те, що відчуває щодня оператор, перенести себе на його місце і знайти оці помилки і їх виправляти. Відчути їх. Бо те, що переказують службі підтримки, висилають відео — це не так інформативно, як отут воно не їде, і ти сидиш і червонієш, а зробити нічого не можеш.
Були виробники, які відмовилися проходити краш-тест?
Так. Я вам скажу, що це великий відсоток. Були виробники, які були зареєстровані і відмовилися в останній момент — сказали, що не готові до такого заходу.
Багато кого налякало те, що ми попросили підписати документ, що організатори не несуть відповідальність за їхні засоби. Але це ж не виставкові засоби, їх основне призначення — використовуватися як бойовий інструмент на полі бою.
Але інші масштабні виробники, які вже функціонують 2,5 року, 2 роки, рік, мають досвід бойового застосування, — не побоялися приїхати. Наприклад, якщо ми говоримо про «Девдроїд», то їхніх понад 400 бортів на фронті, у «Змія» — десь в районі 300, «ВОЛІ» я навіть не порахую, оскільки їхні НРК повсюди. Ці виробники навпаки сприйняли кращ-тест як чудовий шанс власноруч перевірити свій засіб.
Краш-тест виявився цікавим та напруженим. Далеко не всі НРК, навіть ті, що успішно використовуються на фронті, подолали маршрут. Постійно відвалювався зв’язок, змушуючи операторів та їх команди імпровізувати з різними каналами, хтось застряг у непомітному рову, у когось злетіла гусениця, один екіпаж пошкодив бойову турель і втратив майже всі набої. Водночас всі НРК, які дісталися до бойового рубежу, показали гарну якість прицільної стрільби — всі мішені було уражено з кулеметів та гранатометів.
Випуск інтерв'ю затримався з об'єктивних причин — підрозділ виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення, і командир не мав часу на узгодження тексту. Майже усі виробники після краш-тесту звернулися до військових за аналізом і порадами для покращення, частина виробників вже змінили або у процесі змін ттх своїх засобів.
