Століття ґендерних упереджень у світі мистецтва завершуються. До повної рівності ще далеко: колекціонери досі найбільше грошей віддають за роботи відомих чоловіків. Але молоді художниці віком до 40 років вже відчувають переваги справжньої конкуренції, без упереджень. У Міжнародний день боротьби жінок за права розмова про реальні здобутки цього руху надихає. 
розповідає, як змінюється фокус покупців на артринку та хто з них надає перевагу жінкам.
Вгадай, хто намалював та скільки коштує
Десять років тому вчені показали тисячі учасникам експерименту 10 картин. Попросили вгадати ґендер авторів, а потім назвати вартість творів. Виявилося, що за стилем та предметом зображення можна лише випадково вгадати, намальовано це жінкою чи чоловіком. Також з’ясувалося, що типові учасники аукціонів — заможні чоловіки — оцінювали твір нижче, якщо думали, що його намалювала жінка.
В рамках того ж дослідження за допомогою штучного інтелекту створили 10 картин та вигадали для «авторів» жіночі й чоловічі імена. Історія повторилася: картини, підписані жіночими іменами, отримували нижчу оцінку від заможних чоловіків.
Обидва експерименти були частиною дослідження «Ґендерні ціни» (Gender prices), яке ініціювала міжнародна група вчених — фахівці з фінансів, які вивчають вплив культурних чинників на економіку. Перед експериментальною частиною вони проаналізували 1,5 млн аукціонних транзакцій у 45 країнах з 1970 по 2016 рік та дійшли висновку: жіноче мистецтво продається зі знижкою у 47,6%. Особливо помітною різниця була у країнах із вищим проявом соціальної нерівності.
Але розрив у вартості жіночого і чоловічого мистецтва ще більший, якщо подивитися рекордні ціни аукціонних продажів. Сучасний рекорд найдорожчого арттвору було встановлено у 2017 році. Ним став «Спаситель світу» Леонардо да Вінчі, що був проданий на аукціоні Christie’s за $450 млн. На той момент найбільша ціна, яку сплатили за мистецьку роботу художниці, сягала лише $44,4 млн — за картину Джорджії О’Кіфф «Біла квітка». Десятикратна різниця! До того ж серед першої сотні світових рекордів досі немає жодної роботи жінки.
Рекорд «Білої квітки» тримався 11 років: у листопаді 2025 року найдорожчою картиною художниці всіх часів став автопортрет Фріди Кало «Сон» («Ліжко»), 1940. Він пішов з молотка за $54,7 млн.
Картина «Сон» («Ліжко»), 1940, Фріда Кало. Зображення Sotheby's
Чому картини художниць коштують дешевше за твори чоловіків?
Американська історикиня мистецтва Лінда Ноклін сформулювала питання інакше: «Чому у нас не було великих художниць?» В есеї з такою назвою, що вийшов у журналі ARTnews 1971 року, історикиня дає відповідь. Обмеження для дівчат і жінок в освіті, у соціальних ролях та у належній поведінці століттями заважали професійному розвитку та визнанню. І навіть якщо художницям вдавалося реалізувати себе професійно, після їхньої смерті творчий спадок знецінювали артдилери та історики мистецтва.
Есей Лінди Ноклін перетворився на черговий поштовх, що запустив нову хвилю перевідкриття забутих імен художниць.
З часів есею Лінди Ноклін артринок став прихильнішим до жінок. З 2010-х років аналітики ринку постійно відстежують динаміку зростання цін на жіноче мистецтво.
Перше україномовне видання есею Лінди Ноклін вийшло друком у 2025 році. Фото Ірини Смирнової
Хто частіше купує жіноче мистецтво
Економістка Клер Мак-Ендрю у дослідженні The Art Basel & UBS зазначає, що хоча у 2025 році на артринку досі домінували чоловіки, спостерігалася чітка тенденція до зростання витрат на роботи художниць. Порівняно з попереднім роком частка мистецьких витрат мільйонерів (у дослідженні — HNWI, High-Net-Worth Individual, тобто ті, що мають ліквідні активи понад $1 млн) на жіноче мистецтво зросла на 5 відсоткових пунктів — до 44%. Найбільш феміністично налаштовані жінки-колекціонерки та покупці з найбільшим гаманцем. Колекціонери, що витрачають понад $10 млн на рік на покупку мистецьких творів, майже досягли балансу. Вони спрямовували на купівлю робіт художниць до 49% від артбюджетів. Такий самий баланс можна бачити й у витратах колекціонерок.
Що обирають молоді колекціонери замість Пікассо
Ще одна причина зміни фокусу на артринку — зростання активності молодих спадкоємців із заможних родин. Це пов’язано з так званою Великою передачею багатства (Great Wealth Transfer). Згідно зі звітом UBS Global Wealth Report, протягом наступних 20 років понад $83 трлн перейдуть до рук нових поколінь.
Серед нових розпорядників багатства зростають частки покоління X і міленіалів. Ці покоління характеризуються своєю зосередженістю на філантропічному впливі та більш практичним підходом, ніж їхні батьки. Вони шукають відчутні докази впливу та прагнуть сприяти системним змінам через благодійність. Крім того, вони вважають обмін знаннями і співпрацю важливими для розв’язання глобальних проблем.
Як від змін пріоритетів виграють молоді художниці
Зміщення фокуса уваги на жінок менше впливає на вартість творів художниць попередніх століть. Найбільше ці зміни відчувають сучасні молоді авторки віком до 40 років, яких аналітики артринку називають Ultra-Contemporary. За даними artprice, у 2024 році цей сегмент ринку належав жінкам: у топ-10 найбільш популярних авторів та авторок до 40 років було сім жінок. Це Джаде Фадоджутімі (Велика Британія), Люсі Булл (США), Ейвері Сінгер (США), Лоі Холловелл (США), Іссі Вуд (США), Крістіна Куорлз (США) та Ева Юшкевич (Польща). Також неймовірна присутність у цьому списку мисткині зі Східної Європи.
Художниця Люсі Булл біля своєї картини. Інстаграм Люсі Булл
У топ-10 2025 року залишилося чотири жінки, очолює його Люсі Булл. Художниця стала популярною завдяки абстрактним, дещо психоделічним роботам, що інколи нагадують тести Роршаха.
Ґендерний розрив на артринку не зник. Але пріоритети молодих колекціонерів та колекціонерок змінюють його. Питання вже не в тому, чи зростатимуть ціни на роботи художниць, а в тому, як швидко вони наздоженуть Пікассо.
Читайте також
