У сучасному бою ураження цілі неможливе без її попереднього виявлення, і саме цей етап дедалі частіше визначає результат зіткнення. Бойові дії ведуться цілодобово, за будь-яких погодних умов, у складній місцевості та під постійним спостереженням із землі та повітря. За таких умов класичні підходи до маскування вже не гарантують належного рівня прихованості, особливо з огляду на широке застосування приладів нічного бачення та тепловізійних систем.
Проблема в тому, що камуфляж, який добре працює вдень, не обов’язково буде ефективним уночі. Стандартна польова форма створена для того, щоб зменшити помітність бійця при спостереженні неозброєним оком. Але в приладі нічного бачення така уніформа без спеціальної обробки може виглядати як світлий силует і добре виділятися на фоні місцевості. У тепловізорі помітність ще вища, адже він бачить тепло, яке випромінює тіло та спорядження. При цьому навіть добре замаскований вдень боєць може залишатися помітним у тепловому діапазоні. Саме тому сучасні армії приділяють все більше уваги рішенням, які зменшують помітність не лише для ока, а й для приладів нічного бачення та тепловізорів.
розповідає, що в країнах НАТО робиться для зниження помітності воїнів на полі бою в ІЧ-діапазоні і що Україна може і повинна зробити для кращого захисту своїх бійців. Але спочатку трохи необхідної теорії.
Прилади для спостереження в інфрачервоному діапазоні
Для ведення спостереження за полем бою вночі або в умовах обмеженої видимості застосовуються два основних типи приладів: прилади нічного бачення (ПНБ) та тепловізори. Вони працюють за різними фізичними принципами, що визначає специфіку засобів маскування.
Прилади нічного бачення (ПНБ)
- ПНБ підсилюють у десятки тисяч разів слабке електромагнітне випромінювання, яке потрапляє в об’єктив після відбиття від об’єкта.
- У повній темряві вони не функціонують без додаткового джерела світла. Для цього можуть застосовуватися ІЧ‑підсвітки, але у бойових умовах їх використання небажане, оскільки випромінювання легко виявляється противником.
- Робочий спектральний діапазон ПНБ зазвичай становить 0,7-1,2 мкм (червоний край видимого спектра та ближній інфрачервоний діапазон).
- Яскравість зображення на екрані ПНБ визначається коефіцієнтом відбиття поверхонь у цьому діапазоні.
Тепловізори
- Тепловізори реєструють власне інфрачервоне випромінювання об’єктів. Будь‑яке тіло з температурою вище абсолютного нуля випромінює в ІЧ‑діапазоні, причому зі зростанням температури максимум випромінювання зміщується до коротших хвиль.
- Навіть дуже холодні об’єкти (наприклад, близько –50 °C) випромінюють у середньому ІЧ‑діапазоні, хоча інтенсивність їхнього випромінювання є низькою. Завдяки високій чутливості сенсорів тепловізори здатні реєструвати такі слабкі сигнали.
- Тепловізори працюють переважно у середньому ІЧ‑діапазоні (3-14 мкм) і не потребують зовнішнього підсвічування.
- Яскравість зображення на екрані тепловізора залежить від температури об’єкта та коефіцієнта його випромінювання. Саме тому матеріали з однаковою температурою можуть виглядати по‑різному на тепловізійному зображенні.
Через різницю в принципах роботи ПНБ і тепловізорів для захисту від них потрібні різні підходи. Маскування, ефективне проти одного типу сенсора, не гарантує захисту від іншого. Ба більше, у сучасних умовах ці засоби спостереження часто використовуються в комплексі – як на рівні окремих підрозділів, так і на безпілотних платформах, бронетехніці чи стаціонарних системах спостереження.
Маскування від ПНБ та тепловізорів
Для зменшення помітності об’єкта на екрані приладу нічного бачення необхідно забезпечити, щоб коефіцієнт відбиття його поверхні був максимально наближений до коефіцієнта відбиття навколишнього фону. Це досягається, зокрема, шляхом використання спеціальних барвників та покриттів, які коригують спектральні характеристики матеріалу у ближньому ІЧ‑діапазоні.
Звичайний костюм на екрані ПНБ
Захист від тепловізора базується на іншому принципі – необхідно знизити або екранувати власне теплове випромінювання об’єкта. Для цього застосовуються спеціальні накидки чи багатошарові матеріали, які зменшують тепловий контраст між людиною або технікою та навколишнім середовищем.
Костюм з IRR на екрані ПНБ
Існує багато варіантів реалізації таких засобів маскування, що відрізняються конструкцією та ефективністю. У країнах НАТО розроблено цілу низку технологій для зниження інфрачервоної помітності військових та техніки. Далі розглянемо, як саме вони застосовуються на практиці.
ІЧ‑маскування від ПНБ у країнах НАТО
Форма з інфрачервоним маскуванням (IRR – Infrared Reflection/Reduction) у країнах НАТО виготовляється з тканин, оброблених спеціальними барвниками. Їхнє завдання – скоригувати спектральні характеристики матеріалу так, щоб коефіцієнт відбиття інфрачервоного випромінювання у діапазоні 700–1200 нм був наближений до коефіцієнтів відбиття природного фону (рослинність, ґрунт, камінь).
При цьому коефіцієнт відбиття не можна знижувати до нуля: у такому разі військовослужбовець виглядатиме як чорний силует на екрані ПНБ, що лише підвищить його помітність на загальному сірому фоні. Ефективне ІЧ‑маскування полягає саме у балансуванні відбиття, щоб об’єкт гармонійно «зливався» з довкіллям.
Основні аспекти ІЧ‑маскування НАТО від ПНБ
- Принцип дії. Тканини камуфляжу (Multicam, OCP, Flecktarn та інші) містять спеціальні пігменти, які поглинають або розсіюють випромінювання ближнього інфрачервоного спектра. Це знижує контрастність об’єкта на екрані приладу нічного бачення та ускладнює його ідентифікацію.
- Відбиття. Матеріали підбираються так, щоб їхня відбивна здатність у діапазоні 700-1200 нм відповідала характеристикам природного середовища. Важливо не знижувати коефіцієнт відбиття до нуля, оскільки у такому разі військовослужбовець виглядатиме як чорний силует, що підвищує його помітність.
- Комплексність. ІЧ‑маскування застосовується не лише на військовій формі, але й на бронежилетах, шоломах, рюкзаках та іншому спорядженні. Це забезпечує безперервність маскування та зменшує ризик виявлення.
- Маскування обличчя. Використовується спеціальний військовий грим, який також має ІЧ‑маскувальні властивості, щоб обличчя не виділялося на фоні та не «світилося» у ближньому ІЧ‑діапазоні.
Якісна форма країн НАТО повинна мати маркування IRR (Infrared Reflection/Reduction) або NIR Compliant (Near‑Infrared Compliant), що підтверджує відповідність стандартам захисту від виявлення приладами нічного бачення.
ІЧ‑маскування від тепловізорів у країнах НАТО
Для зниження помітності у тепловізорах застосовуються спеціальні накидки (часто у формі пончо), які можуть доповнюватися балаклавами для голови, рукавичками та ізолюючими чобітьми‑панчохами. Таке спорядження створює комплексний захист, мінімізуючи тепловий контраст між військовослужбовцем та навколишнім середовищем.
Крайній ліворуч воїн стоїть в ІЧ-маскувальній накидці (пончо)
Максимальний ефект досягається завдяки багатошаровим конструкціям: зовнішній шар виконує камуфляжну функцію, а внутрішній шар має тепловідбивні властивості. Для цього використовуються фольговані елементи або спеціальні полімерні матеріали, які знижують інтенсивність теплового випромінювання. Конкретний склад таких матеріалів зазвичай є комерційною таємницею виробників і не розголошується.
П’ять світових стандартів та кращих практик ІЧ‑маскування
Як уже зазначалося, варіантів реалізації інфрачервоного маскування та використовуваних матеріалів існує багато. Для їхнього застосування у військах необхідна стандартизація, що передбачає технічні регламенти, умови експлуатації та методики випробувань. Важливо, щоб захисні властивості барвників і матеріалів зберігалися навіть після тривалого використання. Нижче наведено п’ять прикладів стандартів і практик, які застосовуються у країнах НАТО та партнерах і які можуть бути корисними для України.
США: Жорсткий спектральний контроль (MIL‑SPEC)
Армія США розглядає тканину як елемент системи захисту. Специфікація MIL‑DTL‑44436 встановлює чіткі межі коефіцієнтів відбиття для кожного кольору патерна OCP/Multicam у діапазоні 600-860 нм.
Що може зробити Україна: перетворити «бажані» показники відбиття, зазначені у технічних специфікаціях Міноборони, на обов’язкові умови тендерів.
Німеччина: Витривалість маскування (WIWeB/TL)
Інститут WIWeB (Бундесвер) сертифікує камуфляж за стандартами TL 8305‑0297, де маскувальні властивості перевіряються на стійкість до багаторазового прання.
Що може зробити Україна: запровадити обов’язкові лабораторні вимірювання коефіцієнтів відбиття після 20 циклів прання. Українські розробники вже підтвердили таку можливість у ДП «Укрметртестстандарт».
Ізраїль: Мультиспектральна невидимість
Компанії Polaris Solutions (Kit 300) та Fibrotex постачають ЦАХАЛу накидки, що приховують військовослужбовців одночасно у видимому, ближньому та середньому ІЧ‑діапазонах.
Що може зробити Україна: масштабувати закупівлю пончо з IRR‑захистом.
Велика Британія: Стандарт UK/SC/6600
Для патерну MTP (Multi‑Terrain Pattern) діє стандарт UK/SC/6600, який регламентує показники IRR та забороняє використання пігментів, що демаскують військовослужбовця у ближньому ІЧ‑діапазоні.
Що може зробити Україна: оновити методики вимірювання коефіцієнтів відбиття для нових патернів, використовуючи спектрофотометричне обладнання, яке вже є у вітчизняних лабораторіях.
Франція: Центральноєвропейський камуфляж (CCE) та новий стандарт «Scorpion»
Французькі Збройні сили застосовують патерн Camouflage Centre‑Europe (CCE), який з 1990‑х років стандартизований для уніформи та техніки. Нині його поступово замінює новий стандарт «Scorpion Camouflage», що враховує мультиспектральні вимоги, включно з ближнім ІЧ‑діапазоном. Французькі виробники, постачають тканини з підтвердженим маркуванням «Used by the French Armed Forces», що гарантує відповідність вимогам Міністерства оборони Франції.
Що може зробити Україна: розробити власний національний стандарт мультиспектрального камуфляжу (наприклад, ММ‑25), який би враховував видимий та ближній ІЧ‑діапазони, але й вимоги до середнього ІЧ‑спектра.
НАТО: Уніфікація маркування та маскування (STANAG)
Стандарт STANAG 7188 та робочі документи Європейського оборонного агентства (EDA, EG 28) визначають вимоги до спектральних кривих, які повинні відповідати характеристикам природної рослинності. Наприклад, для «зеленої зони» встановлюється діапазон відбиття на рівні 50-70%, що дозволяє військовослужбовцю зливатися з фоном у ближньому інфрачервоному спектрі.
Що може зробити Україна: створити спільну робочу групу Міністерства оборони та ДНДІ ВС ОВТ для адаптації стандартів НАТО до кліматичних та ландшафтних умов України. Це дозволить врахувати специфіку місцевої рослинності та рельєфу, забезпечивши більш ефективне маскування у реальних бойових умовах.
Дорожня карта для України – від випробувань до системної безпеки
Під час підготовки цього матеріалу звернулося за коментарями до Міністерства оборони, однак офіційної відповіді отримано не було. За неофіційною інформацією, Міноборони вже працює над визначенням випробувальних метрик та якісних критеріїв для нових типів тканин. Ключовим кроком має стати офіційне закріплення цих параметрів як обов’язкових для всього спектра польового спорядження – від форми до чохлів бронежилетів і рюкзаків.
Україна має необхідну лабораторну базу для контролю якості засобів інфрачервоного маскування. Випробування у сертифікованих установах підтверджують стійкість спеціального фарбування після 20 циклів прання. Польові тести показують, що на дистанціях 50 і 100 метрів правильно підібрані спектральні характеристики відбиття дозволяють суттєво знизити чіткість силуету військовослужбовця у приладах нічного бачення.
Нині важливо змінити підхід до державних закупівель. Впровадження сучасних стандартів камуфляжу – це не «додаткова опція», а базовий елемент безпеки військовослужбовця на лінії бойового зіткнення.
При формуванні політики закупівель слід враховувати:
- економія не має сенсу, якщо вона створює вразливість на полі бою; кожен відсоток зниження видимості у ПНБ чи тепловізорі – це додаткові секунди для прийняття рішення та врятовані життя;
- мета сучасного маскування – мінімізувати ймовірність ідентифікації цілі противником; якщо військовий не може чітко визначити об’єкт, він не може відкрити прицільний вогонь;
- налаштування екіпіровки так, щоб її спектральні характеристики відповідали рівню випромінювання навколишнього ландшафту, є прямим обов’язком держави перед її захисниками.
Україна має потенціал не лише відповідати світовим стандартам, але й стати лідером у впровадженні ефективних систем захисту військовослужбовців від виявлення у мультиспектральному діапазоні.
Читайте також
Адаптація — не універсальний рецепт: коли перетворення старих будівель на житло справді має сенс
