Україна не погодиться на жодні компромісні формати вступу до Європейського Союзу за типом полегшеного членства та наполягає виключно на повноцінному членстві. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква в інтерв'ю «РБК-Україна».
Україна відкидає полегшене членство у ЄС
Ігор Жовква наголосив: так зване полегшене членство, або "light membership", для України не розглядається нашою владою.
«Хочу наголосити: нам не потрібно ерзац-членство. Коли ми чуємо про light membership — точно ні», — підкреслив він.
За словами заступника керівника ОП, подібні пропозиції лунали й раніше, коли Україні пропонували «ерзац-кандидатський статус». Тоді, як нагадав Жовква, президент Володимир Зеленський заявив: «Краще нічого, ніж ерзац».
Київ наполягає на політичному рішенні щодо повноцінного членства з чітко визначеною датою. Після цього стартують процедурні етапи:
- завершення переговорів;
- укладення угоди;
- ратифікація в парламентах усіх держав-членів.
Жовква зазначив, що українцям потрібна ясність щодо подальшого руху. Це питання не лише мирних ініціатив, а й стратегічного бачення майбутнього країни.
Чому Україна вважає вступ до ЄС особливим випадком
Заступник керівника ОП звернув увагу на останній звіт про розширення ЄС, де Україна входить до четвірки країн, що виконують необхідні критерії.
Він підкреслив, що порівняння з країнами, які вступали 10–20 років тому, некоректні. Україна проходить шлях до членства в умовах повномасштабної війни.
«Жодна країна не йшла до членства в ЄС, відбиваючи таку потужну агресію, як російська», — заявив Жовква.
Водночас Київ визнає, що можливі перехідні періоди в окремих секторах економіки. Така практика застосовувалася й раніше. Наприклад, Іспанія після вступу мала тривалий перехідний період у секторі рибальства.
Україна, за словами Жовкви, вже інтегрована в окремі сегменти єдиного ринку ЄС:
- енергетичний сектор через синхронізацію з ENTSO-E;
- ІТ-сферу;
- запровадження повноцінного роумінгу.
«Ми не починаємо з нуля, ми вже пройшли певний етап», — наголосив він.
У політичній площині можливі різні моделі старту, зокрема тимчасові обмеження права голосу в окремих питаннях. Проте це не має стосуватися зовнішньої політики та безпеки.
«Тут Україна одразу повинна мати право голосу», — підкреслив Жовква.
Вступ України до ЄС і політичні перепони
Наразі в Євросоюзі немає консенсусу щодо дати вступу України. Попри заяви Володимира Зеленського про готовність завершити підготовку до 2027 року, частина держав-членів обережно ставиться до визначення конкретних термінів.
Серед перешкод — позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти вступу України. У Брюсселі обговорюють різні варіанти реагування — від очікування політичних змін до застосування внутрішніх механізмів тиску.
Водночас ЄС розглядає проміжні формати зближення, які могли б стати політичним сигналом підтримки без зниження вимог до реформ.
Для українців ця дискусія має пряме значення. Від чіткого рішення щодо членства залежать перспективи інвестицій, доступ до ринку праці ЄС, фінансування відбудови, умови для бізнесу та гарантії безпеки. Особливо це важливо для підприємців, експортерів, енергетичного сектору та українців, які працюють або планують працювати в країнах Євросоюзу.
Нагадаємо, президент Сербії Александар Вучич заявив, що вступ України до Європейського Союзу з 1 січня 2027 року нібито є частиною ширшого мирного плану щодо завершення війни між росією та Україною.